Копія
Ухвала
Іменем України
28.09.2009 Справа № 2-а-1517/08/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Ілюхіної Г.П. , Іщенко Г.М.
секретар судового засідання Олефіренко О.В.
за участю представників сторін:
представник позивача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи не повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
відповідач, ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної РеспублікиКрим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 24.03.09 по справі № 2-а-1517/08/0170
за позовом Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної РеспублікиКрим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості,-
05.08.2008 року Державна податкова інспекція в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулася до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 8332.66 грн. заборгованості. (а.с. 2)
Позов мотивований тим, що на підставі даних декларації про доходи, наданої відповідачем до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі, відповідачу визначене податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 48000,00 грн., про що було сповіщено відповідача податковим повідомленням № 0012261702/0 від 29.05.2007 року, відповідачу направлена перша податкова вимога №1/1919 від 16.08.2007 року та друга податкова вимога №2/12563 від 26.10.2007 року, але борг не був погашений.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.03.2009 року у справі № 2-а-1517/08 (суддя - Маргарітов М.В.) позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволені частково.
Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 заборгованість з податку з доходів фізичних осіб до бюджету Залізничного району м. Сімферополя у сумі 24000,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено. (а.с. 111-114)
Постанова суду мотивована тим, що відповідачем шляхом одержання податкових вимог узгоджене податкове зобов'язання в сумі 24000 грн., а також наявність самостійно визначеної суми доходу за перше півріччя 2007 року в розмірі 160000 грн., з якої підлягає сплаті податок з доходів фізичних осіб, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у частині стягнення з відповідача суми податкового боргу у сумі 24000 грн.
Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. Прийняти нову постанову, якою задовольнити позов Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим, стягнути з відповідача заборгованість з податку з доходів фізичних осіб - у сумі 48000,00 грн. (а.с. 120)
Апеляційна скарга мотивована тим, що на підставі даних декларації про доходи, наданої відповідачем до позивача, відповідачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 48000 грн., до теперішнього часу ця сума не перерахована до бюджету,
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 25.09.2006 року відповідно до свідоцтва НОМЕР_1. (а.с. 3)
Згідно довідки №20205 про взяття на облік платника податків, відповідач був взятий на облік позивачем 28.09.2006 року. (а.с. 10)
10.05.2007 року відповідачем була подана декларація про доходи одержані з 1 січня по 31 березня 2007 року, відповідно до якої сума доходу з якого необхідно сплатити прибутковий податок за 2007 рік дорівнює 80000 грн. (а.с. 11-12)
На основі вищезазначеної декларації позивачем була розрахована сума податкового зобов'язання та прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.05.2007 року № 0012261702/0 на суму 48000 грн. (а.с. 13), яке було направлено відповідачу поштою.
В наслідок неотримання вищезазначеного повідомлення-рішення був складений акт №11156/17-2 від 04.06.2007 року. (а.с. 15)
16.08.2007 року позивач надіслав відповідачу першу податкову вимогу від 16.08.2007 року № 1/1919 на суму 24000 грн. (а.с. 8), вона також не була вручена відповідачу і тому була розташована на дошці оголошень 26.09.2007 року (а.с. 8).
26.10.2007 року відповідачу було надіслано другу податкову вимогу №2/2563 від 26.10.2007 року на суму податкового боргу 24000 грн. (а.с. 7), яку відповідач отримав. (а.с. 7)
Відповідно до пункту "г" підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000, № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Згідно підпункту 4.2.1. пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок громадян" податок обчислюється податковими органами на підставі декларацій, поданих про очікуваний у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян.
Для обчислення податку податкові органи використовують відомості про доходи, вказані платником податку в декларації, при цьому відомості, з яких обчислюється сума податку поділяються на очікуваний у поточному році доход та фактично одержані у звітному календарному році доходи, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума податкового зобов'язання, розрахована позивачем з порушенням норм Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок громадян".
Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000, № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000, № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Оскільки податкові вимоги на суму податкового боргу 24000 грн. вважаються врученими відповідачу відповідно до положень підпункту 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України від 21.12.2000, № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то відповідач знав про наявність податкового боргу перед бюджетом у цій сумі.
Відповідачем була змінена адреса мешкання (а.с. 8), але він не повідомив про це позивача, що призвело до позбавлення можливості здійснювати покладені на нього законом обов'язки і функції з контролю за надходженням та сплатою податків до бюджету.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем шляхом одержання податкових вимог узгоджене податкове зобов'язання в сумі 24000 грн., а також наявність самостійно визначеної суми доходу за перше півріччя 2007 року в розмірі 160000 грн., з якої підлягає сплаті податок з доходів фізичних осіб, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у частині стягнення з відповідача суми податкового боргу у сумі 24000 грн.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, частиною четвертою статті 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.03.2009 року у справі № 2-а-1517/08 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.03.2009 року у справі № 2-а-1517/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 05 жовтня 2009 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис Г.М. Іщенко
З оригіналом згідно
Суддя О.В.Кучерук