Справа № 22-а-23880/08 Головуючий у І-й інстанції - Бойко М.Г.
Суддя-доповідач Зайцев М.П.
1 вересня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Зайцева М.П.
суддів Мамчур Я.С., Усенко В.Г.
при секретарі Сидоренко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 12 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсій та доплат, -
У березні 2008 року ОСОБА_1 (далі-Позивач) звернулася до Таращанського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області (далі -Відповідач, УПФУ в Таращанському районі), в якому просила зобов'язати Відповідача провести їй у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» доплату до її пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, яка визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого відповідно Законом України «Про державний бюджет України» на 2007 рік.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції Позивач уточнила свої вимоги та просила суд зобов'язати Відповідача провести їй перерахунок доплати до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, за 2007 рік, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за вказаний період, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, яка визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого відповідно Законом України «Про державний бюджет України» на 2007 рік.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 12 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахуванні доплати до її пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку 15% від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007 рік, починаючи з 11.03.2007 року з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати в розмірі 400 грн., з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007 рік, починаючи з 11.03.2007 року з розрахунку 15% від мінімальної пенсії за віком, з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.
Відповідач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Таращанського районного суду Київської області від 12 травня 2008 року та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог, заявлених Позивачем.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення було порушено норми матеріального права. Зокрема, суд не взяв до уваги те, що управління Пенсійного фонду України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Тому на думку апелянта, саме до відання Уряду належать питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених пенсійним законодавством, що вказує на правомірність застосування ним постав КМУ при нарахуванні та призначенні пенсії Позивачу.
Заперечень на апеляційну скаргу від Позивача до суду не надходило.
В судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки суду невідомі, були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивач - Скорупська Віра Андріївна перебуває на обліку в УПФУ в Таращанському районі як непрацюючий пенсіонер та має статус громадянки, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю (категорії 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.05.1994 року (а.с. 6).
Разом з тим, Позивач постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, що підтверджується копією посвідчення та копією паспорта з відміткою про реєстрацію (а.с. 5-6).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів виходить з наступного.
Задовольняючи позов в частині зобов'язання проведення доплати до пенсії Позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), пенсія непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, підвищується у розмірі доплати однієї мінімальної заробітної плати.
Згідно ст.76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.1996 року ( в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 15.03.2007 р. N 749-V) розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2007 року становить 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень".
Відповідно до ст.113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а отже, постанови Кабінету Міністрів України не повинні суперечити нормативним актам, які мають вищу юридичну силу.
Так, застосування постанов, які містять положення щодо розрахунку доплат до пенсії, що суперечить чинним законам, є неправомірними.
Крім того, інтереси і права громадян є основоположними факторами чинного законодавства, тому твердження про обмеженість бюджетних асигнувань не може слугувати підставою для порушення цих прав. Згідно зі ст. 101 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» Кабінету Міністрів України в 2007 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які за законодавством визначаються залежно від розміру мінімальної зарплати в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами.
Ця норма закону, хоч і вимагає зважати на розміри асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами, проте вказує на те, що соціальні виплати за законодавством визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007р. визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», в тому числі п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону № 796-ХІІ в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також визначено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.
Таким чином, Позивач має право на одержання доплати до пенсії, передбаченої ч.1 ст. 39 Закону № 796-ХІІ лише з моменту набрання чинності рішення Конституційного Суду України, тобто з 09 липня 2007 року.
Що стосується позову в частині проведення перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, колегія суддів вважає зазначити наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що розрахунок пенсій Позивачу УПФ в Таращанському районі провело виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при розрахунку додаткової пенсії Позивача, передбаченої статтею 51 Закону N 796-XII, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Статтею 49 Закону N 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 51 Закону N 796-XII особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523, положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 51 Закону N 796-XII. А в пункті 2 постанови N 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 Закону N 796-XII, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що положення частини 3 статті 28 Закону N 1058-IV, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Таким чином, Постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, на яку посилається Відповідач як на підставу обґрунтування вимог апеляційної скарги, в частині встановлення обмежень щодо розмірів виплати додаткової пенсії, не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України.
Оскільки Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону № 796-ХІІ, а не вказана постанова Кабінету Міністрів України.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з позовом в частині визнання неправомірними дій Відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку доплати до пенсії ОСОБА_1 в період з 09.07.07 року по 31.12.07 рік у розмірі, визначеному ст. 39 Закону N 796-XII та в частині зобов'язання проведення перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 рік у розмірі, визначеному ст. 51 Закону N 796-XII.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, однак помилково допустив порушення норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 12 травня 2008 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсій та доплат - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області щодо відмови у перерахуванні доплати до пенсії ОСОБА_1 в період з 09.07.07 року по 31.12.07 рік у розмірі, визначеному ст. 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 за період з 09.07.07 року по 31.12.07 рік у розмірі, визначеному ст. 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати, з послідуючим перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області провести у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2007 року по 31.12.2007 рік з розрахунку 15% від мінімальної пенсії за віком, з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий :
Судді:
Повний текст постанови виготовлений 7 вересня 2009 року.