Справа № 2-а-3710/08
13 жовтня 2008 року 12 год. 33 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Анікушин В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивач: Ромашко Г.С.;
відповідач: Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ - представник Требик В.Б. (копія довіреності в матеріалах справи);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ про визнання дій протиправними, зобов'язання провести з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року та з 01.01.2008 року відповідний перерахунок раніше призначеної пенсії, суд, -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ, відповідно до якої з урахуванням заяви про уточнення та доповнення позовних вимог просив визнати протиправними дії відповідача, що полягають у самовільному переведенні позивача з пенсії по інвалідності, обчисленої згідно ч. 1 ст. 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на державну пенсію особам, віднесеним до категорії 1, обчислену згідно ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” без згоди позивача, зобов'язання відповідача з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року та з 01.01.2008 року перевести та перерахувати позивачу пенсію по інвалідності згідно ч. 1 ст. 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови КМ України від 30.05.1997 року № 523 виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження, зобов'язання відповідача видати копії розпоряджень (протоколів) про обчислення пенсії позивача з 01.01.2004 року, з 01.04.2005 року та з 01.01.2008 року.
В судовому засіданні позивач надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві та заяві про уточнення та доповнення позовних вимог. Просив позов задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в письмових поясненнях відповідача, а зокрема пояснив, що вперше пенсію позивачу призначено 01.06.1999 року. Перерахунок пенсії 01.06.2002 року проведено у зв'язку із наданням позивачу статусу інваліда ІІ групи, в якого захворювання пов'язано з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС, та відповідно до заяви позивача. Відповідно до вказаного перерахунку, позивача переведено на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З 01.01.2004 року у зв'язку з набранням чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, позивача за його заявою було переведено на пенсію по інвалідності відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та з урахуванням заробітної плати за три місяці робіт у зоні відчуження, а саме з 01.05.1987 року по 31.07.1987 року, згідно ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Після отримання роз'яснень Головного управління Пенсійного фонду України, позивачу було здійснено перерахунок пенсії, внаслідок чого розмір пенсійної виплати мав становити 363,80 грн. Оскільки такий розмір пенсії був нижчим, ніж розмір пенсії з 01.06.2002 року, управлінням без згоди позивача було прийнято рішення про призначення ОСОБА_1. пенсії згідно ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 490,87 грн. Вважає, що позивачу правомірно встановлено розмір пенсії та просить відмовити у задоволенні позову.
Судом оглянуті та досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи та надані для огляду та дослідження в судовому засіданні.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити частково.
Суд виходив з такого.
Вперше пенсію по інвалідності ОСОБА_1. призначено з 01.06.1999 року, згідно його заяви від 17.06.1999 року (а.с.36, 37). Пенсія була призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” та з урахуванням заробітної плати за роботу в період з 01.01.1997 року 31.12.1997 року згідно ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Розмір пенсійної виплати становив 84,47 грн.
З 01.06.2002 року у зв'язку з тим, що ОСОБА_1. надано статус інваліда ІІ групи, в якого захворювання пов'язано з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС, відповідно до заяви позивача від 27.05.2002 року (а.с.38) та на підставі довідки МСЕК від 14.05.2002 року (а.с.39), позивача переведено на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження за період з 05.05.1987 по 20.05.1987 року (а.с.40). Розмір пенсійної виплати становив 490,87 грн.
У зв'язку з набранням чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до заяви позивача від 31.12.2003 року (а.с. 44), ОСОБА_1 з 01.01.2004 року було переведено на пенсію по інвалідності відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та з урахуванням заробітної плати за три місяці робіт в зоні відчуження, а саме з 01.05.1987 року по 31.07.1987 року, згідно ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а.с.42-43).
Відповідно до ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції, яка діяла на дату проведення перерахунку пенсії позивачу), за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може братися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. У випадках, коли особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців, а у випадках, коли особа пропрацювала на вказаних територіях менше місяця, пенсія може обчислюватись із заробітку за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Зважаючи, що позивач працював (та проживав) на території радіоактивного забруднення більше 12 місяців, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії відповідно до ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повинен був братися за будь-які 12 місяців підряд роботи на території радіоактивного забруднення, а не за період роботи в зоні відчуження з 01.05.1987 року по 31.07.1987 року. Таким чином, відповідачем безпідставно було обчислено пенсію позивача виходячи із заробітної плати за три місяці робіт в зоні відчуження, а саме з 01.05.1987 року по 31.07.1987 року.
Вказані обставини також підтверджуються роз'ясненнями Головного управління Пенсійного фонду України від 16.02.2005 року № 475/11 (а.с.45) та від 24.09.2004 року № 2903/11 (а.с.46).
Після виявлення помилки в обчисленні пенсії позивачу, працівниками Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ було проведено перерахунок пенсії позивача (розпорядження від 09.03.2005 року (а.с.47)). Внаслідок перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за 12 місяців роботи на забрудненій території згідно ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір пенсійної виплати позивача зменшився до 363,80 грн. Оскільки даний розмір пенсії був нижчим, ніж розмір пенсії з 01.06.2002 року (490,87 грн.), то відповідачем 10.03.2005 року було прийнято розпорядження № 111632 про призначення позивачу пенсії згідно ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 490,87 грн. з урахуванням найбільш вигідної заробітної плати за один місяць роботи в зоні відчуження, а саме з 05.05.1987 року по 20.05.1987 року (а.с.48).
Відповідачем правомірно було здійснено перерахунок пенсії позивача згідно розпорядження № 111632 від 09.03.2005 року з 01.04.2005 року з урахуванням заробітної плати за 12 місяців роботи на забрудненій території згідно ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії перерахунок здійснюється з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Позивач в 2005 році не звертався до відповідача із заявою про призначення йому пенсії з 09.03.2005 року згідно положень ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Переведення позивача із пенсії, призначеної згідно ч. 1 ст. 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на пенсію, обчислену згідно ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” без згоди позивача суперечить як ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” так і ст. 10 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які передбачають переведення на вказаний вид пенсії виключно за бажанням громадянина.
А відтак, вимога позивача про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовськ, що полягають у самовільному переведенні позивача з пенсії по інвалідності, обчисленої згідно ч. 1 ст. 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на державну пенсію особам, віднесеним до категорії 1, обчислену згідно ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” без згоди позивача підлягає до задоволення.
Стосовно ж позовної вимоги про зобов'язання відповідача з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року та з 01.01.2008 року перевести та перерахувати позивачу пенсію по інвалідності згідно ч. 1 ст. 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постанови КМ України від 30.05.1997 року № 523 виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження, то вказана вимога не підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з наступного.
В своїх поясненнях, наданих в ході розгляду справи, позивач пояснив, що позовні вимоги його зводяться до того, щоб відповідача було зобов'язано обрахувати та виплачувати йому пенсію в розмірі та в порядку, в якому йому обраховувалася пенсія в період з 01.01.2004 року по 01.04.2005 року, а зокрема виходячи із розміру заробітку за три місяці робіт в зоні відчуження.
Однак, в редакції, що діяла в період з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року, та діє на даний час, ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає порядок обрахунку пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, та громадянам за роботу на територіях радіоактивного забруднення. Для обрахунку пенсії громадянам за роботу на території радіоактивного забруднення береться заробітна плата, отримана за роботу на території радіоактивного забруднення. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році за їх бажанням пенсія обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Позивач не брав у 1986 році участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а відтак на нього не поширюється в цій частині дія ст. 57 названого закону.
Позивач всупереч вимогам ст. 57 названого закону, вимагає обрахувати його пенсію на підставі названої статті виходячи із заробітку за три місяці його роботи на території відчуження. Покликання позивача на Постанову Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року № 523 суд вважає безпідставною, оскільки вказана Постанова видана Кабінетом Міністрів виключно на виконання делегованих статтею 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повноважень, якою Кабінету Міністрів України було делеговано повноваження щодо визначення порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
При цьому, статтею 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Кабінету Міністрів України не було делеговано повноважень щодо визначення порядку призначення та обчислення пенсій для громадян за роботу на території радіоактивного забруднення, в тому числі і особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
А відтак, дія Постанови КМ України від 30.05.1997 року № 523 поширюється на правовідносини, які виникають у зв'язку із застосуванням ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно з ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року та з 01.01.2008 року перевести та перерахувати позивачу пенсію по інвалідності згідно ч. 1 ст. 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постанови КМ України від 30.05.1997 року № 523 виходячи із тримісячного заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження є безпідставними.
Крім того, позивачем не надано доказів направлення звернень до відповідача про надання йому копій розпоряджень (протоколів) про обчислення пенсії з 01.01.2004 року, з 01.04.2005 року, та з 01.01.2008 року, та не надано доказів відмови відповідача в наданні копій таких розпоряджень. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що не існує жодних перепон в отриманні позивачем копій запитуваних розпоряджень. А відтак, спір з даного приводу відсутній.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Доказів понесення судових витрат позивачем не надано, тому підстав для застосування статті 94 КАС України в суду немає.
Керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовськ, що полягають у самовільному переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, обчисленої згідно ч. 1 ст. 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на державну пенсію особам, віднесеним до категорії 1, обчислену згідно ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” без згоди ОСОБА_1.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.М.Шевчук
Повний текст постанови складено 14.10.2008 року.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя С.М.Шевчук