61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
28.10.2015 Справа № 905/1659/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», м. Горлівка Донецької області
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь Донецької області
про стягнення 748 896,82 грн.
за участі уповноважених сторін:
від позивача - Чеботарьов В.Л. - представник за довіреністю № 378-2 від 01.09.2015р.
від відповідача - Бережний Ю.В. - представник за довіреністю № 301/42Д від 30.07.2015р.
Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.10.2015р. до 28.10.2015р.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», м. Горлівка Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь Донецької області, заборгованості з урахуванням інфляційних витрат у розмірі 534 468,01 грн., 3% річних у розмірі 19 773,33 грн. та пені у розмірі 194 655,48 грн. (Всього 748 896,82 грн.).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки вогнетривкої продукції № 585/173АЭСсн від 23.11.2010р. в частині розрахунків за поставлену продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії вказаного договору, протоколів розбіжностей та додаткових угод до нього, копії рахунків, копії товарно-транспортних накладних.
18 вересня 2015 року від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист (Вх. № 11623/15), про долучення документів до матеріалів справи.
Суд долучив до матеріалів справи документи.
Слухання справи відкладалось у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання та ненаданням відповідачем витребуваних судом документів.
Позивачем неодноразово подавались заяви про зменшення розміру позовних вимог, однак суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви від 23.09.2015р., в якій позивач просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 304 204,85 грн., пені у розмірі 158 725,26 грн., інфляційні витрати у розмірі 230 496,02 грн. та 3% річних у розмірі 20 606,23 грн. (Всього у розмірі 714 032,36 грн.).
28 вересня 2015 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки його представник не може з'явитись до суду у зв'язку з простоєм підприємства. Крім того, відповідач просив суд продовжити строки розгляду справи на 15 днів.
Суд продовжив строки розгляду справи на 15 днів.
19 жовтня 2015 року позивач через канцелярію подав письмові пояснення (Вх. № 15744/15).
21 жовтня 2015 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (Вх. № 16249/15) про відстрочення виконання рішення суду на три місяці, у зв'язку з простоєм підприємства на протязі 2014 року - початку 2015 року та його скрутним матеріальним становищем, що підтверджується балансом від 31.12.2014р. та 31.06.2015р., звітом про фінансові результати за 2014 рік та за 1 півріччя 2015 року, довідкою про заборгованість по заробітній платі, наказом про встановлення особливого режиму роботи підприємства (простій).
Позивач у судовому засіданні проти відстрочення виконання рішення не заперечував.
28 жовтня 2015 року від відповідача надійшла заява (Вх. № 17268/15), в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд -
23 листопада 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», м. Горлівка Донецької області, (надалі по тексту - постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Азовелектросталь», м. Маріуполь Донецької області, (надалі по тексту - покупець) укладений договір № 585/173АЭСсн, згідно умов якого продавець зобов'язався поставити, а покупець зобов'язався прийняти вогнетривку продукцію та сплатити її, в порядку та на умовах, визначених у договорі.
Відповідно п.4.2. договору, оплата продукції, що поставляється, здійснюється покупцем шляхом перерахування передплати у розмірі 50% від вартості заявленої до виготовлення продукції, остаточний розрахунок здійснюється за фактично отриману продукцію протягом 30 календарних днів від дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
На виконання умов договору сторонами підписано специфікацію № 10 (Додаткова угода № 13 від 01.02.2012р.) та специфікацію № 11 (Додаткова угода № 14 від 06.04.2012р.).
Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
На виконання умов договору, постачальник поставив покупцю продукцію на загальну суму 402 921,19 грн., за яку він частково розрахувався, а саме: за товарно-транспортною накладною № 30 від 23.01.2013р. заборгованість у розмірі 5 888,18 грн., № 33 від 24.01.2013р. - 63 781,07 грн., № 54 від 29.01.2013р. - 43 531,54 грн., № 62 від 31.01.2013р. - 191 004,06 грн., що підтверджується матеріалами справи.
З представлених товарно-транспортних накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про продукцію, а також містять відомості про фактичне отримання продукції. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.
З урахуванням п.4.2. договору, відповідач повинен був оплатити отриману продукцію протягом 30 календарних днів від дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Однак, станом на час подачі позовної заяви до суду, відповідачем сума основного боргу оплачена частково у сумі 98 716,34 грн.
За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позов Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», м. Горлівка Донецької області, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 304 204,85 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.
У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов'язання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені у розмірі 158 725,26 грн., інфляційні витрати у розмірі 230 496,02 грн. та 3% річних у розмірі 20 606,23 грн.
Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання однією зі сторін зобов'язань, передбачених даним договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Разом з тим, ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Аналіз чинного законодавства та умов договору свідчить про відсутність погодженого сторонами продовження строку нарахування пені, вимоги щодо стягнення якої заявлені позивачем.
Шестимісячний строк від дня коли зобов'язання мало бути виконано за останнім актом надання послуг за товарно-транспортною накладною № 30 від 23.01.2013р. сплинув 22.08.2013р.; № 33 від 24.01.2013р. - 23.07.2013р.; № 54 від 29.01.2013р. - 31.08.2013р.; № 62 від 31.01.2013р. - 02.09.2013р.
Таким чином, нарахування позивачем пені по товарно-транспортній накладній № 30 від 23.01.2013р. за період з 23.08.2013р. по 01.06.2015р.; № 33 від 24.01.2013р. за період з 24.07.2013р. по 01.06.2015р.; № 54 від 29.01.2013р. за період з 29.07.2013р. по 01.06.2015р.; № 62 від 31.01.2013р. за період з 31.07.2013р. по 01.06.2015р. є безпідставним, на підставі чого, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково, а саме по товарно-транспортній накладній № 30 від 23.01.2013р. за період з 23.02.2013р. по 22.08.2013р. в сумі 424,43 грн.; № 33 від 24.01.2013р. за період з 24.02.2013р. по 23.07.2013р. в сумі 4 593,98 грн.; № 54 від 29.01.2013р. за період з 01.03.2013р. по 31.08.2013р. в сумі 3 170,05 грн.; № 62 від 31.01.2013р. за період з 03.03.2013р. по 02.09.2013р. в сумі 13 888,35 грн. Всього у сумі 22 076,81 грн.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.
Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично обґрунтований розрахунок інфляційних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 230 496,02 грн. інфляційних витрат у повному обсязі.
З урахуванням того, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в ч.1 ст.692 ЦК України, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 20 606,23 грн. в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін відносно поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення на три місяці, з якою погодився позивач, суд встановив:
Законодавець визначає, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою, однак не зобов'язаний у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Враховуючи важкий фінансовий стан відповідача та той факт, що обидві сторони погодились на відстрочку виконання рішення на три місяці, суд дійшов висновку про задоволення заяви про відстрочення виконання рішення у справ строком на три місяці від дня набрання рішенням законної сили.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог - на відповідача, в частині відмови у позові - на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 625, 692 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», м. Горлівка Донецької області, до Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь Донецької області, про стягнення 714 032,36 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь Донецької області (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1, п/р 260080132447 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 25605170, ІПН 256051705825) на користь Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», м. Горлівка Донецької області (84695, Донецька область, м. Горлівка, вул. Карла Маркса, 2, п/р 26001619945175 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, ЄДРПОУ 00191787, ІПН 001917805715) основний борг у розмірі 304 204,85 грн., пеню у розмірі 22 076,81 грн., інфляційні витрати у розмірі 230 496,02 грн., 3% річних у розмірі 20 606,23 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 11 547,68 грн.
В решті позову відмовити.
Відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 28.10.2015р. у справі № 905/1659/15 строком на три місяці від дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 28.10.2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2015 року.
Суддя Л.Д. Подколзіна