17 листопада 2015 року Справа № 908/3582/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.(доповідач),
суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.06.14
за заявою Комунального підприємства "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради
про розстрочення виконання рішення суду та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції про накладення арешту на грошові кошти
у справі (відновлені матеріали)№908/3582/13 Господарського суду Запорізької області
за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
доКомунального підприємства "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради
за участюВідділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції Запорізької області
простягнення
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.11.15 розгляд касаційної скарги призначено на 12.11.15. У судовому засіданні 12.11.15 оголошено перерву до 17.11.15.
В судовому засіданні взяв участь представник від позивача - Яковенко П.А. - за дов. від 09.06.15.
Представники від відповідача та Відділу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явились, проте належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.
Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у жовтні 2013 року заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" Токмацької міської ради про стягнення вартості поставленого природного газу в розмірі 456 735,74 грн, 253 788,23 грн - пені, 165 609,87 грн - 3% річних та 32 748,36 грн - інфляційних втрат за неналежне виконання умов договору поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 27.12.10 №06/10-3209ТЕ-13 в частині оплати отриманого упродовж січня-квітня 2011 року газу.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.01.14, ухваленим суддею Науменко А.О., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 456 735, 74 грн основного боргу, 126 894, 12 грн пені, 165 609, 87 грн 3% річних, 32 748, 36 грн інфляційних втрат. На виконання вищезазначеного рішення суду 05.02.14 був виданий відповідний наказ.
Комунальне підприємство "Токмак Теплоенергія" Токмацької міської ради звернулось до господарського суду Запорізької області із заявою, у якій просило суд розстрочити виконання рішення суду від 22.01.14 строком на 6 місяців рівними платежами в розмірі 133 361,02 грн, починаючи з 01.05.14, а також скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 11.03.14 про накладення арешту на грошові кошти відповідача, що містяться на рахунку №26039300034373, Філія Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 313957.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.14, ухваленою суддею Науменко А.О., заяву відповідача задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.01.14 в сумі 800 166, 09 грн на чотири місяці, шляхом сплати рівними частинами щомісячно - 200 041,52 грн, з травня 2014 року до серпня 2014 року включно. Суд визнав рахунок відповідача №26039300034737 поточним рахунком зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за використаний природний газ. Для надання можливості відповідачеві поетапно добровільно погасити заборгованість суд, керуючись приписами статті 121 Господарського процесуального кодексу України, статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність", зняв арешт з коштів відповідача та скасував постанову Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції від 11.03.14 з виконавчого провадження №42342394 в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача. При цьому суд установив, що правильний номер рахунку, з якого заявник просить зняти арешт є саме рахунок №26039300034737 Філія Запорізьке обласне АТ "Ощадбанк", МФО 313957, а не рахунок №26039300034373, Філія Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 313957.
Донецький апеляційний господарський суд, у складі колегії суддів: Москальової І.В. - головуючого, Будко Н.В., Діброви Г.І., постановою від 03.06.14, перевірену ухвалу в частині зняття арешту з грошових коштів відповідача та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції від 11.03.14 скасував. Ухвалу місцевого господарського суду в частині розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.01.14 у сумі 800 166, 09 грн на чотири місяці судом залишено без змін. Суд визнав, що підстави для застосування частини 5 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" відсутні.
Комунальне підприємство "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про зняття арешту з коштів боржника та відповідно відмови у скасуванні постанови Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції від 11.03.14 в частині накладення арешту скасувати. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.04.14 скаржник просить залишити в силі. Обґрунтовуючи свої вимоги Підприємство, посилаючись на приписи статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зазначає, що арешт коштів на зазначених рахунках ускладнює господарську діяльність Підприємства та безпосереднє виконання ним графіку розстрочки сплати заборгованості у даній справі.
Від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відзив на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., і заперечення на постанову присутнього у судовому засіданні представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції приписів чинного законодавства, відзначає таке.
Касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Як установлено судом апеляційної інстанції, рішенням господарського суду Запорізької області від 22.01.14 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Токмак Теплоенергія" Токмацької міської ради задоволено частково шляхом стягнення з останнього на користь позивача 456 735, 74 грн основного боргу, 126 894, 12 грн пені, 165 609, 87 грн 3% річних, 32 748, 36 грн інфляційних втрат. На виконання вказаного рішення Господарським судом Запорізької області 05.02.14 видано наказ. Відповідач звернувся до місцевого господарського суду з заявою від 15.04.14 №404 про розстрочення виконання рішення суду в якій просив розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.01.14 строком на 6 місяців рівними платежами у розмірі 133 361,02 грн, починаючи з 01.05.14, а також скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 11.03.14 про накладення арешту на грошові кошти відповідача. Місцевий господарський суд, який підтримала в цій частині апеляційна інстанція, ухвалою від 28.04.14 заяву відповідача задовольнив частково шляхом розстрочення виконання рішення в сумі 800 166, 09 грн строком на чотири місяці. В цій частині судові акти не оспорюються скаржником, тому постанова апеляційного господарського переглядається в межах доводів касаційної скарги. Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, посадових осіб, які здійснюються на підставах, у спосіб і в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За приписами статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу. Окремі питання організації виконання рішень судів, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 №512/5. Відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. За приписами статті 11 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника. За приписами статті 8 цього ж Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, боржником - юридична особа, визначена виконавчим документом. Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на час звернення відповідача із заявою) визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. Відповідно до приписів статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. За змістом частини 5 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Але необхідність зняття арешту має бути доведена належними доказами. Самі лише посилання на неможливість виконати ухвалу про розстрочення виконання рішення можуть бути підставою для зміни способу виконання рішення шляхом скасування такого розстрочення та для переходу до звичайної процедури виконання рішення, але не для зняття арешту. Відповідно до частини 2 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів щодо забезпечення позову, одним із видів яких, за змістом статті 67 Господарського процесуального кодексу України, є арешт. З урахуванням викладеного визнаються правомірними висновки апеляційної інстанції про відмову у скасуванні постанови Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції від 11.03.14 року в частині накладення арешту на грошові кошти Комунального підприємства "Токмак теплоенергія". Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. З огляду на те, що судом касаційної інстанції не виявлено порушень судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України - ,
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.14 у справі №908/3582/13 залишити без змін.
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець