Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" листопада 2015 р.Справа № 922/5703/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 1 966,67 грн.
за участю представників сторін:
представник позивача - Корж А.О., довіреність №03/3421 від 30.12.2014 р.;
відповідача - не з'явився.
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 966,67 грн., з яких: 1 425,53 грн. - сума основного боргу, 30,81 грн. - 3% річних, 510,33 грн. - сума, на яку збільшився основний борг в наслідок інфляції, а також судовий збір в сумі 1 218,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) №830ЄС від 01.10.2013 р. в частині несвоєчасних розрахунків.
Ухвалою господарського суду від 19 жовтня 2015 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03 листопада 2015 року.
Ухвалою господарського суду від 03.11.2015 р. розгляд справи відкладався на 17.11.2015 р. у зв'язку з неявкою відповідача по справі.
17 листопада 2015 року через канцелярію суду представником позивача було подано заяву (вх. №46382), в якій зазначив, що у позовній заяві була допущена описка, а саме - невірно зазначено період надання послуг позивачем відповідачеві. У зв'язку з цим, просить суд вважати вірним наступне: за період червень, грудень, вересень 2014 року відповідачеві було надано послуги з експлуатації об'єкта на загальну суму 1 425,53 грн. Суд, дослідивши надану заяву, долучає її до матеріалів справи та продовжує розгляд справи з її врахуванням.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у призначене 17.11.2015 р. судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. На адресу суд повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 19.10.2015 р. та ухвала від 03.11.2015 р. без вручення адресатові з довідкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Судом перевірено адресу відповідача, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який відображається на веб-сайті даного Єдиного державного реєстру (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), станом на час розгляду справи, місцезнаходження відповідача - 61002, АДРЕСА_1, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.
Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.
Відповідно до п. 2.2 статті 2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" однією з основних функцій товариства є надання послуг по забезпеченню газом підприємств усіх форм власності і населення шляхом постачання природного газу і його транспортування.
Затримки з розрахунками за поставлений газ і послуги по його транспортуванню можуть призвести до дезорганізації державної економіки. Крім того, неплатежі споживачів газу призводять до зриву його постачання із інших держав, що ставить під загрозу економічну безпеку держави.
Як вбачається з матеріалів справи, між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (Виконавець) було укладено Типовий договір №830ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 01 жовтня 2013 року (надалі - Договір), відповідно до предмету якого Замовник передає Виконавцю в експлуатацію складові Єдиної газотранспортної системи, які безпосередньо приєднані до газових мереж Виконавця, який є газорозподільним підприємством, та використовуються для забезпечення розподілу природного газу (договір укладається з газотранспортним підприємством).
Пунктом 1.2. Договору зазначено, що під складовими Єдиної газотранспортної системи розуміється об'єкт газопостачання, наданий замовником для експлуатації виконавцем, що перебуває у власності замовника, вказаний сторонами в додатку 1 до цього договору (Об'єкт).
Додатком 1 до договору сторони визначили об'єкт, наданий для експлуатації, а саме: служба обслуговування г/п високого тиску та ГРП пр. Гагаріна, 166 та Червонозаводський пр. Гагаріна 166 L=41.4. (т. 1, а.с. 13).
В пункті 1.3 Договору сторони домовились, що надання послуг з експлуатації об'єкта включає здійснення виконавцем комплексу технічних заходів, необхідних для забезпечення розподілу (транспортування) природного газу, виконання робіт з технічного обслуговування, огляду, обстеження та поточного ремонту, в строки та порядку, що передбачені цим договором та чинними нормативно-правовими актами (далі - послуги (роботи)).
Згідно з п. 1.4 Договору перелік послуг (робіт) з експлуатації об'єкта газопостачання, що надаються виконавцем (додаток 2.1, 2.2), у якому вказується, зокрема, графік виконання та вартість таких послуг (робіт), є невід'ємною частиною договору.
Додатком 2.1 до Договору сторони погодили, що виконавець надає замовнику послуги з експлуатації складових ЄСГУ (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) в період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року вартістю 3 021,44 грн. (з урахуванням ПДВ).
Додатком 2.2 до Договору сторони погодили перелік послуг (робіт) з експлуатації об'єкта газопостачання, що надаються виконавцем замовнику за типом та кількістю обладнання, вартість яких визначили в сумі 3 021,44 грн. (з урахуванням ПДВ).
Відповідно до п. 2.1 Договору вартість послуг (робіт) визначається сторонами відповідно до переліку послуг (робіт) з експлуатації об'єкта газопостачання, що надаються Виконавцем Замовнику та становить 2 517,87 грн.
Пунктом 2.2 до Договору сторони погодили, що замовник сплачує виконавцю вартість послуг (робіт) з експлуатації об'єкта замовника, визначену в п. 2.1 цього розділу договору, на поточний рахунок виконавця з урахуванням податку на додану вартість в такому порядку: до 5 числа поточного місяця - рівними частинами від суми, зазначеної в п. 2.1 з урахуванням ПДВ. Остаточний розрахунок за послуги, надані за квартал, проводиться на підставі акта виконаних робіт до 10 числа місяця наступного за звітним кварталом.
За час дії договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) №830ЄС від 01.10.2013 р. позивач належним чином виконував прийняті на себе зобов'язання проводити технічне обслуговування систем газопостачання відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-приймання виконаних робіт від 27 червня 2014 р. на суму 443,04 грн., від 27 червня 2014 р. на суму 79,37 грн., від 30 вересня 2014 р. на суму 443,04 грн., від 31 грудня 2014 р. на суму 460,08 грн. (т. 1, а.с. 16-19).
Позивач стверджує, що за надані відповідно до договору послуги відповідачем станом на момент розгляду справи не оплачені, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості за договором в сумі 1 425,53 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли зобов'язання на підставі Договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) №830ЄС від 01.10.2013 р.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За час дії договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) №830ЄС від 01.10.2013 р. позивач належним чином виконував прийняті на себе зобов'язання проводити технічне обслуговування систем газопостачання відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-приймання виконаних робіт від 27 червня 2014 р. на суму 443,04 грн., від 27 червня 2014 р. на суму 79,37 грн., від 30 вересня 2014 р. на суму 443,04 грн., від 31 грудня 2014 р. на суму 460,08 грн.
Проте, відповідач неналежним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого заборгованість за Договором складає 1 425,53 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем в установленому порядку не спростовано обставини, на які посилається позивач стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) №830ЄС від 01.10.2013 р., господарський суд, враховуючи вищевказані норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 1 425,53 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Окрім того, позивачем заявлені до стягнення: 30,81 грн. - 3% річних, 510,33 грн. - сума, на яку збільшився основний борг внаслідок інфляції.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010 р.).
Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних суд прийшов до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаючи судові витрати в розмірі 1 218,00 грн. по даній справі на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 627 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 193 Господарського кодексу України, саттями 1, 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) суму основного боргу 1 425 (одна тисяча чотириста двадцять п'ять) грн. 53 коп., 3% річних у сумі 30 (тридцять) грн. 81 коп., суму, на яку збільшився основний борг внаслідок інфляції - 510 (п'ятсот десять) грн. 33 коп. та судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 19.11.2015 р.
Суддя Т.О. Пономаренко
справа №922/5703/15