16.11.15р. Справа № 904/8264/15
За позовом публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" від імені якого діє уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" В.І Славінський, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", с. Новов'язівське, Дніпропетровська область
про стягнення 20 612 грн. 53 коп.
Суддя Кармазіна Л.П.
Представники:
від позивача:представник не з'явився
від відповідача: Кучеренко А.М., довіреність № б/н від 22.09.2015 року, представник
Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" від імені якого діє уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" В.І Славінський звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" про стягнення 20 612 грн. 53 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем кредитного договору №33/14/KLMB від 18.07.2014 року, в частині сплати процентів за користування кредитними коштами.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року, порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 13.10.2015 р.
13.10.2015р. представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення. (а.с. 49)
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, до судового засідання подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, яким просив суд в позові відмовити у повному обсязі. (а.с.62-81)
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2015 року, в зв'язку з неявкою представника позивача, для повного та всебічного розгляду справи, розгляд справи відкладено на 03.11.2015р.
03.11.2015 року представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, до судового засідання подав через канцелярію суду відгук на відзив на позовну заяву. (а.с.91-94)
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, просив суд в позові відмовити.
В судовому засіданні, в присутності представник сторін оголошено перерву до 11.11.2015р.
11.11.2015 року представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2015р., про причини неявки не повідомив. (а.с.99)
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, просив суд в позові відмовити.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2015 року, в зв'язку з неявкою представника позивача, для повного та всебічного розгляду справи, розгляд справи відкладено на 16.11.2015р.
16.11.2015 року представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду від 11.11.2015 року була направлена на адресу позивача, яка вказана у наявному в матеріалах справи витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.29-30).
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
Статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою 14.09.2015 року, будь-яких клопотань про продовження строку розгляду справи від представників сторін до господарського суду не надходило, а тому двохмісячний строк розгляду спору спливає 16.11.2015р. (14 листопада 2015 року вихідний день).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
16.11.2015 року в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Між публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" (кредитодавець, банк - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАН" (позичальник, боржник, бенефіціар - відповідач) укладено кредитний договір №33/14/KLMB від 18.07.2014 року, відповідно до якого в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору. (а.с.10-15)
Відповідно до п. 1.2 договору, кредитор надає позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим договором. Кредит може надаватися траншами. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання умов надання кредитним коштів, встановлених цим кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією. Грошові кошти за кредитною лінією (отримання траншів) надаються банком за заявками позичальника (далі-заявка) після їх акцепту банком. Заявка складається за формою, затвердженою банком, в 2-х примірниках. Зобов'язання банку по кредитуванню в рамках даного кредитного договору визначаються сумою акцептованої ним заявки та виникають в момент акцепту заявки. При наданні позичальнику кредитних коштів за акцептованою заявкою в обсязі зазначеному в заявці така заявка вважається виконаною, а зобов'язання банка дотриманими. При досягненні позичальником максимального ліміту заборгованості нові заявки банком розглядаються до часткового або повного повернення кредитних коштів. Після часткового/повного повернення кредиту позичальник може надавати в банк нові заявки в межах чинного максимального ліміту заборгованості.
Кредит надається для повернення обігових коштів. (п.1.2. договору)
Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 1 590 000,00 грн. (п. 1.3. договору)
Відповідно до п. 1.4. договору, кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 17 липня 2015 року включно.
Пунктом 1.5. договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, розмір встановлюється у розмірі -26% річних.
Відповідно до п. 2.2. договору, кредитні кошти надаються позичальнику в межах максимального ліміту за кредитною лінією шляхом їх перерахування відповідно до цільового призначення за наданими позичальником заявками та документами відповідно до чинного законодавства України.
Повернення кредитних коштів здійснюється на рахунок оплати боргових зобов'язань та процентів. (п. 2.2.1 договору)
Пунктом 2.2.2. договору сторони погодили, що при отриманні від позичальника на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів коштів (або коштів, отриманих в порядку договірного списання), сторони встановлюють наступний порядок погашення боргових зобов'язань:- прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення); - прострочена комісія (якщо буде мати місце прострочення); - прострочена заборгованість за кредитом (якщо буде мати місце прострочення); - строкові проценти; - строкова комісія (якщо буде мати місце); строкова заборгованість за кредитом; можлива неустойка (штраф та пеня). Розподіл кошів, отриманих на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів, здійснюється в день їх отримання самостійно кредитодавцем.
Проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем в валюті кредиту. (п.2.3. договору)
Відповідно до п.2.4. договору, сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається рік і місяць рівні календарній кількості днів. День повернення кредиту до розрахунку не приймається.
Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів. (п.2.5 договору)
Відповідно до п. 2.6. договору, проценти за останній день місяця користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту.
Відповідно до п. 3.4. договору, позичальник зобов'язаний: використовувати кредит на цілі, передбачені цим кредитним договором (п.3.4.1. договору); сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим кредитним договором, згідно з умовами кредитного договору (п.3.4.2. договору); повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадку настання несприятливих обставин/подій (п.3.4.3. договору); безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні банку збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов кредитного договору.
На виконання умов укладеного договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти, в межах встановленого договором кредитного ліміту в розмірі 1 590 000 грн. 00 коп.
Виконуючи умови договору, відповідач в строк до 12.02.2015 року сплатив кредит у повному обсязі, проте в порушення своїх зобов'язань за договором частково погасив відсотки, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за процентами у розмірі 12 458 грн. 62 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи банківськими виписками. (а.с.16-26)
Станом на час звернення позивача до господарського суду, відповідач свої зобов'язання належним чином та у встановлений строк не виконав, в зв'язку з чим позивачем нарахована та заявлена до стягнення заборгованість за процентами у розмірі 12 458 грн. 62 коп. за період з 01.02.2015 року по 11.02.2015р.
На підставі п. 4.1. договору, яким передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну сплату/несплату процентів, банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 3 153 грн. 91 грн.
На підставі п. 4.3. договору, яким передбачено, що за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим кредитним договором, передбачених п. 3.4. (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати, тощо), банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5 000 грн. 00 коп., позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 5000 грн.
Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №33/14/KLMB від 18.07.2014 року, в частині своєчасної сплати відсотків, пені за несвоєчасну сплату відсотків та штрафу.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позичкодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, де розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 статті 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов'язання за кредитним договором №33/14/KLMB від 18.07.2014 року не виконав.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості за кредитним договором №33/14/KLMB від 18.07.2014 року відповідачем до суду не надано.
На підставі викладеного, суд вважає, що порушення відповідачем зобов'язань за договором є підтвердженим матеріалами справи, позовні вимоги позивача є обґрунтованими належними доказами, а тому підлягає до примусового стягнення заборгованість зі сплати відсотків за кредитним договором №33/14/KLMB від 18.07.2014 року у розмірі 12458,62 грн.
Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.62-65), судом встановлено наступне:
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що при наявності у відповідача заборгованості зі сплати процентів та штрафу за кредитним договором, позивач мав здійснити списання цих коштів з вкладного (депозитного) рахунку НОМЕР_2, відкритому в АТ "ЗЛАТОБАНК" за договором банківського вкладу "Стабільне майбутнє", на підставі п. 4.4.9 договору застави майнових прав №33/14/KLMB/S-1 від 18.07.2014 року, яким передбачено, що заставодержатель має право здійснювати договірне списання з вкладного (депозитного) рахунку заставодавця та/або будь-якого іншого відомого заставодержателю рахунку для виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в їх частині, на розсуд заставодержателя, в разі невиконання/неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором та/або цим договором, в порядку, передбаченому цим договором.
Таким чином, відповідач вважає, що боргові зобов'язання ТОВ "ЛАН" щодо сплати процентів у розмірі 12 458,62 грн. та штрафу на суму 5000 грн. припинилися 12.02.2015 року внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, шляхом часткового відступлення майнових прав за договором депозитного банківського вкладу "Стабільне майбутнє в національній валюті" №065699 від 17.07.2014 року на суму 17 458,62 грн., що відбулося на підставі договору застави майнових прав №33/14/KLMB/S-1 від 18.07.2014 року.
Проте з такими запереченнями відповідача суд не може погодитись, з наступних підстав:
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, надання позичальнику кредитних коштів в межах максимального ліміту за кредитною лінією здійснюється банком після набуття чинності цим кредитним договором, зокрема, у разі укладення договорів забезпечення з позичальником та/або будь-якими третіми особами, а саме: договору застави майнових прав - прав вимоги грошових коштів, що розміщено в АТ "Златобанк" на депозитному рахунку НОМЕР_2, відкритому ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі договору банківського вкладу № 065699 "Стабільне майбутнє" в національній валюті від 17.07.2014 року під 21,0% річних строком до 22.07.2015 року.
Судом встановлено, що 18.07.2014 року в забезпечення зобов'язань за кредитним договором №33/14/KLMB від 18.07.2014 року між публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" (заставодержатель, кредитор, банк - позивач) та ОСОБА_2 (заставодавець) було укладено договір застави майнових прав №33/14/KLMB/S-1 від 18.07.2014 року, предметом застави за яким, є майнові права на грошові кошти, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку НОМЕР_2, відкритому в АТ "ЗЛАТОБАНК" за договором банківського вкладу "Стабільне майбутнє" в національній валюті №065699 від 17 липня 2014 року, що укладений між заставодержателем (як банком) та заставодавцем (як вкладником), які належать заставодавцю на момент укладання цього договору, а також права вимоги грошових коштів за вказаним договором банківського вкладу, які можуть виникнути в майбутньому (поповнення суми вкладу, нараховані проценти по вкладу, тощо). Заставодавець відповідно до цього договору передає заставодержателю предмет застави на умовах першої черги з найвищим пріоритетом. (а.с.75-81)
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту виконав 12.02.2015 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка та не заперечується і самим відповідачем.
Відповідно до п. 2.5 договору, позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів. Відповідно до п. 2.6. договору, проценти за останній день місяця користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту.
Згідно умов договору позивачем, було нараховано відповідачу проценти за період з 01.02.2015 року по 11.02.2015року, не включаючи день повної сплати кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2015 року постановою правління Національного банку України № 105 від 13.02.2015 року було віднесено публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК" запроваджено тимчасову адміністрацію.
Пунктом 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Відповідно до частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час запровадження у банку тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема вимог клієнта банку про зобов'язання банку виконати доручення щодо переказу коштів з рахунку клієнта, відкритого у банку, на інший рахунок, відкритий у цьому банку (або відкритий у іншому банку). (постанови ВСУ від 25.03.2015 у справі № 910/9232/14, від 01.04.2015 у справі № 910/5560/14, від 01.04.2015 у справі № 910/9231/14 та від 22.04.2015 у справі № 910/9234/14).
Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, з приводу того, що всупереч укладеному між сторонами кредитному договору та договору застави майнових прав, яким забезпечено виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, позивач не скористався правом договірного списання коштів з рахунку фізичної особи - ОСОБА_2, що виступила заставодавцем для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань відповідача за кредитним договором, оскільки зазначене спростовується приписами чинного законодавства, зокрема ст. 572 Цивільного кодексу України та змістом наведених договорів, згідно з якими договірне списання коштів з рахунку позичальника та звернення стягнення на предмет застави є правом кредитора, а не його обов'язком. До того ж, виконання зазначеної операції банком обмежувалося пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
На підставі наведеного суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов, в зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами в сумі 12458,62 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач посилаючись на п. 4.1. та 4.3. кредитного договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 3153,91 грн. та штраф в розмірі 5000 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.
Пунктом 4.1 сторони передбачили, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну сплату/несплату процентів, банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості.
За п.4.3 банк має право за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим кредитним договором, передбачених п. 3.4. (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати, тощо), банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання умов договору, відповідач прострочив виконання встановленого договором зобов'язання з оплати процентів за кредитом, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу та пені за прострочення зобов'язань зі сплати процентів за кредитним договором, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5000 грн. та пені у розмірі 3153,91 грн. - є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №33/14/KLMB від 18.07.2014 року встановлено судом та доведено матеріалами справи.
Згідно зі ст. 49 ГПК України, враховуючи те, що при подачі позову позивач був звільнений від сплати судового збору, судовий збір у розмірі 1218,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" (51323, Дніпропетровська область, с. Новов'язівське, вул. Леніна, буд. 9, код ЄДРПОУ 30155244) на користь публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) заборгованість за процентами в сумі 12 458 грн. 62 коп., заборгованість по сплаті пені у сумі 3153,91 грн. та штраф за неналежне виконання зобов'язань в сумі 5 000 грн. 00 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" (51323, Дніпропетровська область, с. Новов'язівське, вул. Леніна, буд. 9, код ЄДРПОУ 30155244) в дохід Державного бюджету України (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, п/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155)суму судового збору у розмірі 1218 грн. 00 коп.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 19.11.2015р.
Суддя Л.П. Кармазіна