17 листопада 2015 р.
Справа № 903/1145/15
за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Володимир-Волинської філії
до відповідача квартирно- експлуатаційного відділу м. Володимир- Волинського
про стягнення 31354грн.
Суддя Сур'як О.Г.
Представники :
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач - ПАТ "Волиньобленерго" в особі Володимир-Волинської філії звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача - КЕВ м. Володимир- Волинського 34780грн. 55коп. пені за прострочення оплати за надані послуги електропостачання по договору від 05.11.2013р. №521-0047.
В судове засідання представники сторін не з'явилися.
13.11.2015р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання (вх..№01-65/311/15 від 13.11.15р.) про зменшення позовних вимог, згідно якого позивач просить суд зменшити позовні вимоги у зв'язку з помилкою в розрахунку та стягнути з відповідача 31354грн. пені за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Заява позивача про зменшення позовних вимог подана до прийняття рішення, відповідає вимогам ст.22 ГПК України та прийнята судом.
Водночас, 10.11.2015р. відповідачем було надіслано клопотання (вх. № 01-65/304/15 від 10.11.15р.), в якому він просить зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій на 20% та зазначає, що КЕВ м. Володимир- Волинського повністю виконало зобов'язання по сплаті за надані послуги електропостачання по договору.
Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.
05 листопада 2013 року між позивачем - ПАТ «Волиньобленерго» в особі Володимир- Волинської філії (Постачальник електричної енергії) та відповідачем - КЕВ м. Володимир-Волинського (Споживач) був укладений договір № 521 - 0047 про постачання електричної енергії з додатками до нього.
Згідно п.1 договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
У відповідності до Договору енергопостачальна організація зобов'язувалась відпускати електроенергію відповідачу, а відповідач - оплачувати її та здійснювати інші платежі шляхом перерахування коштів на відповідний розрахунковий рахунок.
В силу ст.17 Закону України "Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997р. розрахунок за договорами електропостачання здійснюється на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Згідно пунктів 2.2.3.-2.2.4. даного договору Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №3 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії", а також здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком №5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
Згідно до п. 8.1 договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно, шляхом перерахування коштів на відповідний рахунки Постачальника електричної енергії в терміни визначені додатком №2 „Порядок розрахунків”.
Відповідно до п.2 додатку №2 встановлено, що відповідно до визначеної згідно пункту 3 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електричну енергію Постачальник електричної виписує Споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 3 операційних днів від дня отримання Споживачем рахунку.
На виконання умов договору позивач поставив активну електроенергію на об'єкти відповідача.
З січня 2015 року по серпень 2015 року відповідачем було прострочено термін оплати коштів за використану електричну енергію, що підтверджується виписками по особовому рахунку.
Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.
Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності до п. 4.2.1 договору - за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 „Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Обмеження споживача у постачанні електроенергії не звільняє його від сплати пені за кожен день прострочення терміну плати. У разі зміни законодавства щодо нарахування пені, розмір пені обраховується відповідно до внесених змін з дня введення їх у дію.
В зв'язку з порушенням умов договору відповідачу нараховано 31354грн. пені за період з 30.01.2015р. по 07.04.2015р. та 07.07.2015р. по 30.09.2015р., яка є підставною та підтверджена матеріалами справи.
Водночас, відповідач звернувся в суд із клопотанням про зменшення розміру пені.
Згідно ч.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Враховуючи, що КЕВ м.Володимир-Волинський повністю виконав зобов'язання по оплаті за надані послуги електропостачання згідно договору №521-0047 від 05.11.2013р., є державною установою, що фінансується із держбюджету та наразі перебуває у важкому фінансовому становищі, у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на сході країни, суд, керуючись ч.3 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір пені, що підлягає до стягнення на 20 % та стягнути з відповідача пеню в розмірі 25083,20грн.
Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на нього.
Керуючись ст.ст. 546, 549, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з квартирно- експлуатаційного відділу м. Володимир- Волинського (44700, Волинська обл., м.Володимир-Волинський, вул.Академіка Глушкова, 1, код ЄДРПОУ 075161684) на користь публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Володимир-Волинської філії (44700, Волинська область, м.Володимир-Волинський, вул..Цинкаловського, 26, код ЄДРПОУ 00131512) 25083грн. 20коп. пені, а також 1218грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Повний текст рішення складено
19.11.2015
Суддя О. Г. Сур'як