Рішення від 17.11.2015 по справі 750/10258/15-ц

Справа № 750/10258/15-ц

Провадження № 2/750/3443/15

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого - судді Рахманкулової І.П.

із секретарем Разумейко К.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2.,

представника відповідача Мальчевської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в якому просить стягнути з відповідача чотири тисячі гривен на відшкодування матеріальної шкоди та дві тисячі гривен на відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 06.02.2015 року він мав намір отримати кошти з пенсійної картки у банкоматах відповідача. Перевіривши три банкомата відповідача, був змушений знімати гроші у банкоматі ПАТ КБ «Приватбанк». Після набору суми 4000 грн. помилково натиснув не ту клавішу і кошти не були видані. Відразу перевірив кількість коштів на рахунку, і переконавшись, що 4000 грн. зняті, позивач звернувся до відповідача із заявою про те, щоб повернути кошти. У подальшому виявилося, що 4000 грн. були зараховані благодійному фонду, проте перераховувати кошти фонду позивач не мав наміру. 06.02.2015 року позивач звернувся у відділ роботи з клієнтами Ощадбанку, де запропонували написати заяву та чекати 45 діб, що позивач і зробив. 12.05.2015 року позивач звернувся із заявою до начальника Чернігівського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», проте письмової відповіді не отримав. Позивач зазначає, що діями відповідача щодо неповернення коштів йому завдана матеріальна шкода в сумі 4000 грн. та моральна шкода, пов'язана з погіршенням стану здоров'я через хвилювання, яку він оцінює в 2000 грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали заявлений позов та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні через безпідставність вимог позивача.

У запереченні на позов представник відповідача зазначив, що порядок обробки спірних операцій, які потребують з'ясування щодо списання грошових коштів у процесі користування клієнтом платіжною карткою регулюється "Порядком емісії та обслуговування платіжних карток в установах АТ "Ощадбанк", затвердженим постановою правління АТ "Ощадбанк" № 196 від 28.03.2012 року. Згідно п. 8.2. Порядку при виникненні спірних ситуацій клієнт надає до установи Банку, де відкрито рахунок, заяву відповідно до умов Договору.

В свою чергу, відповідальний працівник фронг-офісу установи банку, де відкрито Рахунок, при зверненні клієнта з опротестуванням операцій за рахунком здійснює такі дії: - приймає від клієнта заяву (Додаток 17 або 17А), робить її копію та на оригіналі та копії прийнятої заяви вказує дату її отримання, свої посаду та ПІБ;

- реєструє отриману заяву в Журналі обліку претензій клієнтів;

- передає факсимільним зв'язком (факсом) заяву та документи, що додаються до неї до департаменту банківської безпеки (п.8.6. Порядку).

На виконання зазначених вище вимог, відповідальний працівник відповідача прийняла від ОСОБА_1 заяву у день його звернення, а саме 09.02.2015 року, зареєструвала її у журналі обліку претензій та направила факсом до департаменту банківської безпеки ПАТ "Ощадбанк", тобто вчинила всі необхідні дії без будь-яких порушень. Строк розгляду претензії складає не менше 45 днів згідно з правилами відповідної МПС.

Відповідно до п. 8.11. Порядку у разі виконання Банком всіх необхідних дій в межах строків, вказаних у документах міжнародних платіжних систем MasterCard WorldWide або VISA International або НСМЕП, та неможливості повернення коштів на користь клієнта відповідальний працівник департаменту банківської безпеки готує службову записку про припинення процедури Chargeback та передає її для розгляду та остаточного прийняття рішення установі банку, яка ініціювала процедуру оскарження операції.

23.04.2015 за № 1164/15 відділом захисту операцій з БПК Управління інформаційної безпеки Департаменту банківської безпеки AT "Ощадбанк" була направлена до філії-Чернігівське обласне управління AT "Ощадбанк" службова записка, в якій повідомлялося про відсутність підстав для повернення грошових коштів, оскільки ПАТ КБ "Приватбанк" надав документи, які підтверджують успішне проведення трансакції.

Зазначена інформація, разом з доказами була надана позивачу 05.05.2015 при його зверненні до філії-Чернігівське обласне управління AT "Ощадбанк".

Твердження позивача стосовно не надання йому відповіді на його повторне звернення не відповідають дійсності, так як 12.05.2015 ОСОБА_1 подав до філії-Чернігівське обласне управління AT "Ощадбанк" заяву, на яку Банк надав відповідь 14.05.2015 № 22/2610. Підтвердженням направлення зазначеного листа позивачу є реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції.

Також представник відповідача у запереченні на позов зазначив про необхідність відмови позивачу у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди, посилаючись на відсутність вини відповідача у заподіянні як матеріальної, так і моральної шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії заяви держателя від 09.02.2015 року на а.с.36, позивач, звертаючись до відповідача зазначив, що знімав у банкоматі 4000 грн., проте грошей не отримав, а тому просив розібратися та повернути кошти.

Вказана заява держателя заповнена позивачем у бланку додатку №17 до Порядку емісії та обслуговування платіжних карток в установах АТ "Ощадбанк", затвердженого постановою правління АТ "Ощадбанк" № 196 від 28.03.2012 року та була зареєстрована в журналі реєстрації претензій 09.02.2015 року за №29. У бланку заяви міститься запис про те, що у разі обґрунтованості претензій гроші буде повернуто не раніше 45 днів для карток Master Card та Visa з моменту оскарження скарги через МПС (а.с.36)

Як пояснив у запереченні представник відповідача, 23.04.2015 за № 1164/15 відділом захисту операцій з БПК Управління інформаційної безпеки Департаменту банківської безпеки AT "Ощадбанк" була направлена до філії-Чернігівське обласне управління AT "Ощадбанк" службова записка, в якій повідомлялося про відсутність підстав для повернення грошових коштів, оскільки ПАТ КБ "Приватбанк" надав документи, які підтверджують успішне проведення трансакції (а.с.37-39)

У судовому засіданні позивач пояснив, що після набору суми 4000 грн. у банкоматі «Приватбанку» помилково натиснув не ту клавішу після появи на табло інформації про благодійні внески і кошти не були йому видані, в подальшому виявилося, що 4000 грн. були зараховані благодійній організації на рахунок, відкритий у ПАТ «Приватбанк», як фінансова допомога на безповоротній основі по програмі допомоги постраждалим від теракту в м. Маріуполі 24.01.2015 року.

Листом від 14.05.2015 року №22/2610, адресованим позивачу, відповідач повідомив, що згідно умов договору «Про відкриття та обслуговування рахунку», який був укладений між позивачем та ПАТ «Державний ощадний банк України», та правил користування платіжною карткою, операції по платіжній картці підтверджені Пін - кодом, мають таку ж юридичну силу, як і документи, що були подані клієнтом на паперовому носії та підписані власноруч. Тому банк не несе відповідальність за дії клієнта з використанням платіжної картки та введенням Пін-коду (а.с.41)

Крім того, листом Управління Національного банку України в Чернігівській області №90-05/05-008/2257 від 21.08.2015 року було надано відповідь позивачу на заяву щодо повернення коштів. В листі зазначено, що грошові кошти в сумі 4000 грн. з карткового рахунку позивача були перераховані на рахунок благодійної організації, який відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» з призначенням платежу «Фінансова допомога на безповоротній основі для програми «Допомога постраждалим від теракту у м. Маріуполі 24.01.2015 року. Переказ здійснений особисто ОСОБА_1 з використанням Пін - коду. При цьому технічні несправності банкомату виявлені не були, що підтверджує відсутність вини банку у помилковому перерахуванні коштів. У цьому ж листі заявнику було роз'яснено, що повернення помилково перерахованих ним коштів можливо лише при зверненні до їх отримувача - благодійної організації (а.с.14)

Така відповідь мотивована тим, що 23.04.2015 за № 1164/15 відділом захисту операцій з БПК Управління інформаційної безпеки Департаменту банківської безпеки AT "Ощадбанк" була направлена до філії-Чернігівське обласне управління AT "Ощадбанк" службова записка, в якій повідомлялося про відсутність підстав для повернення грошових коштів, оскільки ПАТ КБ "Приватбанк" надав документи, які підтверджують успішне проведення трансакції.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, на яку позивач посилається, як на підставу своєї вимоги, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Оскільки в судовому засіданні не встановлено протиправності дій відповідача та не доведено заподіяння позивачу матеріальної шкоди, а тому підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» помилково перерахованих позивачем з використанням Пін-коду 4000 грн. на рахунок благодійної організації при знятті коштів у банкоматі ПАТ КБ «Приватбанк», суд не вбачає.

Також суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, яку позивач пов'язує з погіршенням здоров'я через тривале неповернення йому помилково перерахованих коштів, про що надав копії консультативних висновків та довідок з лікарень про стан його здоров'я.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. п. 3, 9 постанови від 31 березня 1995 року за № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Оскільки позивачем не доведено наявності причинно - наслідкового зв'язку із його захворюваннями та діями відповідача, спрямованими на повернення помилково перерахованих коштів, не встановлено протиправності дій відповідача, а тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

Попередній документ
53605017
Наступний документ
53605019
Інформація про рішення:
№ рішення: 53605018
№ справи: 750/10258/15-ц
Дата рішення: 17.11.2015
Дата публікації: 24.11.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.11.2015)
Дата надходження: 08.10.2015
Предмет позову: про стягнення матеріальної і моральної шкоди