Справа № 750/10960/15-к
Провадження № 1-кс/750/3046/15
18 листопада 2015 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3
представника особи, яка
подала скаргу - ОСОБА_4
слідчого - ОСОБА_5
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, щодо протиправного утримання тимчасово вилученого майна, -
03.11.2015 р. ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність старшого слідчого слідчого відділу Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області, нині Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_5 щодо протиправного утримання тимчасово вилученого у неї майна, а саме грошових коштів в сумі 5200 грн. та документів - списків волонтерів Аграрної партії України, котрі були вилучені 25.10.2015 р. працівниками Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області під час огляду місця події, як речові докази та, на які на даний час не накладений арешт, відповідно до ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим такі підлягають негайному поверненню.
У судовому засіданні особа яка подала скаргу - ОСОБА_3 та її представник, таку підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Слідчий в судовому засіданні заперечував проти задоволення тієї, вважаючи, що було дотримано всіх вимог закону під час проведення досудового розслідування. Він не заперечував, що такі речі та документи біли вилучені 25.10.2015 р., а 27.10.2015 р. визнані слідчим речовими доказами, оскільки потрібно було встановлювати ряд обставин у кримінальному провадженні, розслідування у котрому продовжується, підозрювані у такому відсутні, з питань арешту речей і документів звернень до суду не було. Час подальшого розслідування невідомий, вважає, що такі речові докази повинні перебувати у розпорядженні слідства, котре поки, до завершення розслідування, не має наміру повернути ті володільцю.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, її представника та слідчого, а також дослідивши в судовому засіданні матеріали скарги, за відсутністю будь-яких інших доказів та матеріалів, оскільки таких більше ніким із учасників судового провадження надано не було, суд доходить висновку, що за результатами розгляду скарги, таку належить задовольнити.
З наданих суду матеріалів слідує, що слідчим проводиться досудове розслідування у кримінального провадженні № 12015270010008343 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25.10.2015 р. за ч. 2 ст. 160 КК України. В ході розслідування кримінального провадження слідчим було проведено огляд місця події за адресою : АДРЕСА_1 , під час якого у ОСОБА_3 було вилучено грошові кошти в сумі 5200 грн. та документи - списки волонтерів Аграрної партії України, які були визнані слідчим речовими доказами, при цьому арешт на таке майно накладено не було.
Разом з тим, як слідує із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
При цьому ч. 5 ст. 171 КПК України, передбачає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Також, суду не надано доказів, про застосовування щодо спірного майна процедури в порядку ст. ст. 160-166 КПК України.
Враховуючи, що вищезазначені вимоги ч. 1 ст. 100 та ч. 5 ст. 171 КПК України в даному випадку виконані не були, а навпаки порушені, оскільки на дане майно не накладений арешт та воно не повернуте його власнику на зберігання, скаргу належить визнати обґрунтованою та задовольнити.
Крім того, суд не може прийняти, як пояснення законності утримання вилученого майна та не можливості його повернення власнику, точку зору слідчого про те, що вилучене майно необхідне йому для проведення досудового розслідування, за відсутністю посилання на законодавчу підставу для такого подальшого утримання майна слідчим.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 305, 306, 307, 395 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Зобов'язати старшого слідчого Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_5 повернути ОСОБА_3 тимчасово вилучене 25.10.2015 р. майно у відповідності до переліку, зазначеному у протоколі огляду від 25.10.2015 р.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1