Справа № 2-947/10 Головуючий у 1-й інстанції Юрдига
Провадження № 22ц-1049/10 Доповідач - Демкович Ю.Й.
Категорія -
24 червня 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Козака І.О.
суддів - Сташків Б. І., Демкович Ю. Й.,
при секретарі - Стечишин Л.С.
з участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу
за апеляційною скаргою приватного підприємства «Пресова агенція «Вільне життя» |
на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1
до приватного підприємства «Пресова агенція «Вільне життя» /надалі «Підприємство»/, третьої особи ОСОБА_3
про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся із вимогами до Підприємства, третьої особи ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації,
стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що в газеті «Вільне життя плюс» незалежної громадсько-політичної газети Тернопілля за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на 3-й сторінці в рубриці «за листом до редакції» в статті журналіста ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2» та на Інтернет-сайті газети www.vilne.org.ua поміщено інформацію наступного змісту «Ключовою фігурою в цій операції є нотаріус. Нотаріус уперше бачить печатку, і бланк, але це не завадить йому посвідчити договір і ваша квартира - вже не ваша». Тож кожен, хто зуміє вирізати, скажімо, зі старої підошви печатку (а зімітувати офіційний бланк ще легше, «Мілан» і «Юкрейн» англійською мовою на комп'ютері набере й першокласник), може «сплавити» будь-чию квартиру... До речі, печатка, якою завірена відповідь, тобто справжня, дуже навіть відрізняється від фальшивки... фальшивку не можна було не розпізнати».
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29.03.10 позов задоволено частково; визнано такими що не відповідають дійсності відомості «Ключовою фігурою в цій операції є нотаріус... Нотаріус уперше бачить печатку, і бланк, але це не завадить йому посвідчити договір і ваша квартира - вже не ваша», опубліковану в газеті «Вільне життя плюс» - незалежній громадсько-політичній газеті Тернопілля за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на 3-й сторінці в рубриці «За листом до редакції в статті журналіста ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2» та на Інтернет-сайті газети www.vilne.org.ua; зобов'язано Підприємство опублікувати в газеті «Вільне життя плюс» - незалежно громадсько-політичній газеті «Тернопілля» та на Інтернет-сайті газети www.vilne.com.ua на тій же сторінці газети, тим же шрифтом, що була опублікована вказана інформація, резолютивну частині рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29.03.10 по даній
справі в місячний термін після набрання рішення законної сили; стягнуто із Підприємства в користь ОСОБА_1 1700,00 грн. моральної шкоди, 75,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та в користь держави 25,50 грн. судового збору.
У скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, й постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У суді апеляційної інстанції позивач та його представник скарги не визнали, просять залишити рішення без змін.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення сторони спору, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити, виходячи із наступних мотивів.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що не відповідають дійсності та порочать честь, гідність і ділову репутацію позивача такі відомості (факти), що буди поширені (розповсюджені) Підприємством у згаданій газеті й у контексті з інформацією щодо оцінки автором статті подій відчуження квартири на підставі фальшивих доручень, останній вказує у стверджувальній формі на вину ОСОБА_1 у незаконному відчуженні квартири, й суд прийшов до висновку, що відповідачем умисно поширено завідомо недостовірну інформацію, яка мала на меті дискредитацію та компрометацію позивача.
Однак із таким висновком суду колегія суддів погодитися не може з огляду на таке.
21.08.08 СВ Чортківського РВ УМВС України в Тернопільській області порушено кримінальну справу за ч. З ст. 190 КК України по факту незаконного заволодіння квартирою АДРЕСА_1 шляхом обману.
Із наявних у справі доказів встановлено, що майно за договором купівлі-продажу від 16 04.08, посвідченого позивачем, як приватним нотаріусом, на підставі фіктивних доручень від імені трьох співвласників квартири (сім'ї Недільських) перейшло у власність ОСОБА_5
На даний час провадження у справі зупинене у зв'язку із перебуванням особи, яка провела відчуження майна (ОСОБА_4.), за межами України.
Зі змісту статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» у газеті «Вільне життя плюс» за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що її автор, після спілкування із позивачем, дає аналіз факту Незаконного відчуження даної квартири.
У силу ч. З ст. 227 ЦК України, недостовірною інформацією є поширена про особу негативна інформація.
Із змісту даної норми випливає, що неправдива інформація, це та, яка не відповідає дійсності, тобто повідомлення про факти, події, яких на справді не було.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Тобто, фраза: «ключовою фігурою в цій операції є нотаріус...» фактично є аналізам автора статті ролі нотаріуса при укладенні угоди купівлі-продажу як уповноваженої на це особи.
Жодних висловів або ж звинувачень у співучасті позивача із ОСОБА_4, яка незаконно відчужила згадану квартиру, автором не висловлено.
У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Аналізуючи інформацію, викладену в газетній статті, апеляційна інстанція приходить до висновку, що фактично у висловлюваннях журналіста є оціночні судження щодо дій позивача при посвідченні згаданого договору й вони не містять недостовірної інформації.
Згідно із ст. 277 ЦК України, право на захист не виникає, якщо особа лише висловила своє ставлення до іншої, оскільки, згідно із ст. 34 Конституції України, кожен має право на свободу думки і слова.
При цьому, слід зазначити що за родом діяльності позивач відноситься до публічних осіб, які потенційно можуть зазнати гострої критики у засобах масової інформації з приводу виконання своїх функцій (обов'язків) і повинен усвідомлювати, що він неминуче відкривається для прискіпливого висвітлення його слів, дій та вчинків. У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо позивача є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.
Із врахуванням наведеного, колегія судів приходить до висновку, що рішення суду в силу ст. 309 ЦПК України слід скасувати й постановити нове рішення, яким у позові відмовити.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Пресова агенція «Вільне життя» задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2010 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_1 до приватного підприємства «Пресова агенція «Вільне життя», третьої особи ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Ю.Й. Демкович