Справа № 1-376/10
19 липня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Одинця В.М.
при секретарі Згорської О.В.
за участю прокурора Святенко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, 02 04 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гром. України, непрацюючого, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий,
15 11 06 р. Подільським районним судом м. Києва за ст.. 187 ч. 1, 185 ч. З, 70 ч. 1 КК України, до 3 р. 6 міс. позбавлення волі. Звільнився 17 02 09 р. УДО на 1 р. 12 днів, з застосуванням ст. 81 КК України,
ОСОБА_2, 11 03 1987 р. нар., уродж. М. Києва, гром. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодружений, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше неодноразово судимий:
30 09 03 р. Подільським райсудом м. Києва за ст.. 185 ч. З, КК України, до 3 р. позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України, з відстрочкою виконання вироку на 2 р.
22 12 03 р. Подільським райсудом м. Києва за ст.. 185 ч. З, 15 ч. 2 185 ч. З, 70 ч. 1 КК України, до 3 р. 2 міс. позбавлення волі,
09 10 07 р. Подільським райсудом м. Києва за ст.. 309 ч. 1 КК України, до 1 р. 6 міс. позбавлення волі, 25 12 09 р. Оболонським райсудом м. Києва за ст.. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України, до 3 р. позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 р.
За ст. 185 ч. 2 КК України,
29 01 2010 р. о 15 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в комп»ютерному клубі «Слава Героям» що по вул. Вишгородській 21 в м. Києві, вступивши між собою в злочинну змову, на заволодіння мобільним телефоном. Підсівши за стіл неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_2 став на проході між потерпілим та ОСОБА_1 та почав з ним розмовляти, таким чином відволікати його увагу та загородивши видимість, а ОСОБА_1 в цей час таємно викрав зі столу мобільний телефон «Соні-Еріксон» вартістю 1400 грн., на рахунку якого грошей не було, з карткою пам»ті об»ємом 512 Мб., вартістю 80 грн., та об»ємом 4Гб, вартістю 205 грн., що належав неповнолітньому ОСОБА_3, завдавши останньому матеріальної шкоди на :уму 1705 грн.. після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Будучи допитаними в судовому засіданні підсудні свою вину у пред»явленому звинуваченні визнали повністю, щиро розкаялися та пояснили суду;
ОСОБА_1 пояснив, що 29 01 2010 р. біля 15 год. він та ОСОБА_2, перебуваючи в комп»ютерному клубі «Слава Героям» що по вул. Вишгородській 21 в м. Києві, побачили у незнайомого хлопця мобільний телефон, що лежав на столі та вирішили ним заволодіти. Підсівши за стіл потерпілого ОСОБА_2, вставши на проході між потерпілим та ним став розмовляти з останнім, таким чином відволікати його увагу та загородивши видимість, \ він в цей час таємно викрав зі столу мобільний телефон «Соні-Еріксон», після чого з місця скоєння злочину зони пішли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, продали таксисту за 390 грн.
Цивільний позов визнали повністю.
Аналогічні покази надав суду підсудний ОСОБА_2
Враховуючи, що підсудні повністю визнали свою вину в пред'явленому звинуваченні, суд вважає Чедоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, згідно ч. 3 ст. 299 КПК України.
Порядок застосування ч. 3 ст. 299 КПК України підсудним роз"яснено, вони вірно його розуміють. Виходячи із наведеного, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в пред'явленому обвинуваченні доведена повністю.
Їх дії кваліфіковані вірно за ст. 185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), учинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи підсудних, що вони раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, але на шлях виправлення не стали, скоїли злочин: ОСОБА_1 в період відбування умовно дострокового покарання, ОСОБА_2, в період відбування умовного покарання. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 характеризуються посередньо, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебувають., обставиною що пом»якшує покарання підсудних є їх щире каяття в скоєному, відносно ОСОБА_2. обставиною що обтяжує покарання є рецидив злочину.
Виходячи із наведеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних можливе лише в місцях позбавлення волі.
Цивільний позов задовольнити.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд. -
ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України, частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком та остаточно призначити покарання у виді 3 років 6 міс. позбавлення волі.
ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України, частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком та остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1, до вступу вироку в силу залишити без змін - утримання під вартою в Київському СІЗО ДД України з питань виконання покарань. «Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 05 02 2010 року.
Речові докази, передані на зберігання потерпілому, залишити в його повному розпорядженні.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 по 113 грн.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, засудженим які утримуються під вартою 15 діб з моменту отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_5