Справа № 741/94/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/913/2015
Категорія - ст. 289 ч. 2 КК України Доповідач ОСОБА_2
17 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 11 травня 2015 року за № 12014270200000378, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 09 вересня 2015 року,-
щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, освіта базова загальна середня, раніше судимого:
- 14 листопада 2013 року Носівським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на два роки,
- 04 грудня 2013 року Носівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців, на підставі ст. 104 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на два роки,
- 10 червня 2015 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 289 КК України до п'яти років позбавлення волі, без конфіскації майна, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Носівського районного суду від 04 грудня 2013 року і остаточно призначено покарання шість років шість місяців позбавлення волі, без конфіскації майна,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185 КК України,
Вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 09 вересня 2015 року ОСОБА_8 визнано винним та призначено покарання:
за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна;
за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 10 червня 2015 року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк шість років та дев'ять місяців без конфіскації майна.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено без зміни - тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_8 2902 грн. 62 коп. на відшкодування процесуальних витрат.
По кримінальному провадженню вирішено питання речових доказів в порядку ст.100 КПК України.
При розгляді кримінального провадження судом першої інстанції встановлено, що в кінці серпня 2013 року ОСОБА_8 , маючи умисел на заволодіння транспортним засобом - мопедом марки «Мустанг», та доводячи свої злочинні дії до кінця, прибув до господарства, розташованого по вул. Свято-Троїцькій в м. Носівка Чернігівської області, яке огороджено парканом, проник на його територію, звідки вивів на вулицю мопед марки «Мустанг», вартістю 2172,80 грн., який належить громадянину ОСОБА_9 , та за допомогою власної фізичної сили відбуксирував його до території колишнього дитячого садка, розташованого в м. Носівка, а через деякий час завів двигун мопеда та доїхав до свого господарства, розташованого у АДРЕСА_1 , чим заподіяв потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду у сумі 2 172,80 грн.
В ніч з 15 на 16 вересня 2013 року ОСОБА_8 , маючи умисел на заволодіння транспортним засобом - мопедом марки «Дельта», та доводячи свої злочинні дії до кінця, прибув до господарства ОСОБА_10 , розташованого в АДРЕСА_2 , яке огороджено парканом, проник на його територію, звідки вивів на вулицю мопед марки «Дельта», вартістю 1 319,20 грн., запустив двигун мопеда та доїхав до лісосмуги в с. Ставок Носівського району і залишив його там на зберігання, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 1 319,20 грн.
В ніч з 6 на 7 листопада 2014 року ОСОБА_8 , маючи умисел на заволодіння транспортним засобом - мопедом марки «Альфа», та доводячи свої злочинні дії до кінця, прибув до господарства ОСОБА_11 , розташованого в АДРЕСА_2 , яке огороджено парканом, проник на його територію, звідки з сараю вивів на вулицю мопед марки «Альфа», вартістю 2 599,60 грн., та за допомогою власної фізичної сили відбуксирував його за залізничну колію біля с. Дослідне, завів двигун мопеда та доїхав до господарства, розташованого у АДРЕСА_3 , де залишив його на зберігання, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду у сумі 2 599,60 грн.
В ніч з 8 на 9 листопада 2014 року ОСОБА_8 , маючи умисел на заволодіння транспортним засобом - мопедом марки «АКUMOTO F2 ХТ 50 QТ-6 К», 2007 року випуску, та доводячи свої злочинні дії до кінця, прибув до господарства ОСОБА_12 , розташованого в АДРЕСА_4 , яке огороджено парканом, таємно проник на його територію, звідки вивів на вулицю мопед марки АКUMOTO F2 ХТ 50 QТ-6 К», 2007 року випуску, вартістю 5 024,60 грн., та за допомогою власної фізичної сили відбуксирував вказаний мопед до господарства, розташованого в АДРЕСА_3 , чим заподіяв потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду у сумі 5 024,60 грн.
На початку листопада 2014 року ОСОБА_8 , маючи умисел на викрадення майна, прибув до господарства, яке розташоване по АДРЕСА_5 , доводячи свої злочинні дії до кінця шляхом вільного доступу з території огородженого господарського двору викрав велосипед марки «Мінськ», вартістю 532,15 грн., який належить потерпілій ОСОБА_13 .
На даний вирок подано апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 .
Звертаючись з апеляційною скаргою захисник, не заперечуючи фактичних обставин справи, кваліфікацію дій обвинуваченого просить вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 09 вересня 2015 року у відношенні ОСОБА_8 змінити і зменшити міру покарання.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд не в достатній мірі врахував повне визнання вини її підзахисним, щире каяття, часткове відшкодування шкоди, позитивну характеристику та той факт, що ОСОБА_8 є сиротою, а тому призначив покарання яке не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину та особі обвинуваченого.
Обвинувачений в своїй апеляційній скарзі просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання та застосувати Закон України "Про амністію".
В запереченні на апеляційну скаргу прокурор прокуратури Носівського району просить її відхилити у зв'язку з безпідставністю. На думку прокурора, суд врахував усі обставини по справі, правильно призначив покарання як за сукупністю злочинів, так і за сукупністю вироків. Застосування Закону України «Про амністію в 2014 році» до ОСОБА_8 не підлягає, оскільки він скоїв умисні тяжкі злочини і згідно ст. 1 вказаного Закону ОСОБА_8 під його дію не підпадає.
При розгляді апеляційної скарги ОСОБА_8 підтримав її та апеляційну скаргу свого захисника, погодившись з її доводами.
Заслухавши доповідача, захисника, який просив змінити вирок суду, пом'якшити міру покарання його підзахисному, позицію обвинуваченого, який просив зменшити призначену судом міру покарання та застосувати до нього Закон України «Про амністію в 2014 році», думку прокурора, який просить залишити вирок суду без змін, а апеляційні скарги - без задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг в межах вимог у відповідності із ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185 КК України, а саме незаконному заволодінні транспортними засобами потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 з проникненням у сховище, вчинених повторно та в таємному викраденні чужого майна з проникненням у сховище, вчиненому повторно, при обставинах, встановлених судом, відповідає обставинам кримінального провадження та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Дії ОСОБА_8 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185 КК України.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, суд вірно врахував ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, обставини його скоєння, тяжкість наслідків, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, матеріальний, сімейний стан. Прийняв до уваги обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, вчинення злочину в неповнолітньому віці та обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Із цим висновком погоджується колегія суддів, оскільки, судом першої інстанції при винесенні вироку ОСОБА_8 дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, а призначене покарання у виді позбавлення волі в межах строку, передбаченого санкціями частин статей, інкримінованих ОСОБА_8 , відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальний правопорушень.
Остаточне покарання вірно призначено місцевим судом у відповідності до положень ч.1, 4 ст. 70 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Бобровицького райсуду від 10.06.2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 неодноразово судимий за скоєння цілої низки злочинів проти власності та незаконні операції з наркотичними засобами, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів та суспільну його небезпечність. В апеляційних скаргах вагомих аргументів для пом'якшення покарання фактично не наведено. Тому підстав для пом'якшення призначеного покарання ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про застосування амністії щодо ОСОБА_8 колегія суддів визнає необґрунтованими з огляду на те, що ст. 12 Закону України «Про амністію у 2014 році», який набрав чинності 19 квітня 2014 року та ст. 5 Закону України «Про застосування амністії в Україні» передбачено, що дія вказаних законів не поширюється на злочини, якщо вони закінчені після набрання законом про амністію чинності. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 вчинив три епізоди кримінальних правопорушень в листопаді 2014 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році», в зв'язку з чим ОСОБА_8 не відноситься до осіб, які підпадають під дію вказаного закону.
При розгляді кримінальної справи судом з метою забезпечення права обвинуваченого на захист був залучений адвокат. В апеляційних скаргах будь-яких питань про порушення права обвинуваченого на захист не порушується.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 418, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 09 вересня 2015 року по кримінальному провадженню, щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили і підлягає виконанню з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженому, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4