Справа № 740/2370/15
Провадження № 1-кп/740/152/15
19 листопада 2015 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонного суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді- ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників-адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина матеріали кримінального провадження № 12014270180001801 від 16.12.2014 року відносно:
обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, не одруженого, маючого вищу незакінчену освіту, не працюючого, раніше судимого: за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20.05.2005 року за ч.1 ст.115 КК України до 7 років позбавлення волі, Указом Президента України від 25.11.2008 року помилувано, в зв”язку з чим міра покарання була скорочена до 5 років і 6 місяців позбавлення волі, 26.12.2008 року звільнений від відбуття покарання умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 6 місяців 23 дня.; за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17.02.2010 року за ч.1 ст.187 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 25.03. 2015 року звільнений з Північної виправної колонії УДПтСМ в Херсонській області по відбуттю покарання,
за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ст.395 КК України;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Совєтський, Совєтського району, Кабардіно-Балкарія Російської Федерації, росіянина, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, одруженого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_3 , раніше судимого: за вироком Каховського райсуду Херсонської області від 27.12.2001 року за ч.1 ст.187 КК України до 5 років позбавлення волі, 26.09.2006 року звільнений з Даріївської ВК Херсонської області по відбуттю покарання; за вироком Каховського райсуду Херсонської області від 23.10.2008 року за ч.1 ст.122, ч.2 ст.194, 70 КК України до 5 років позбавлення волі; за вироком Каховського райсуду Херсонської області від 25.06.2009 року за ч.1 ст.126, ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, 30.09.2013 року звільнений з Північної виправної колонії УДПтС України в Херсонський області по відбуттю покарання,
за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України;
15.12.2014 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 перебуваючи на вул.Шевченка м.Ніжина, Чернігівської області помітили ОСОБА_5 . ОСОБА_8 маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_5 вступив в злочинну змову з ОСОБА_7 .
Усвідомлюючи суспільну небезпечність свого злочинного діяння, доводячи злочинний умисел групи до кінця, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 завдали один удар в область голови ОСОБА_5 , чим заподіяли йому фізичного болю не спричинивши тілесних ушкоджень, після чого останній впав на землю.
Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_7 . cпільно з ОСОБА_8 повторно відкрито викрали у ОСОБА_5 рюкзак марки “GoldBe G. B. 156883”, вартістю 146 грн. 90 коп., зимову шкіряну куртку, виробництва “Septwolvel 1583”, вартістю 1161 грн. 87 коп., в якій знаходився мобільний телефон марки “ Cube Talk 5 H А 5300”, вартістю 2294 грн. 23 коп., після чого з місця вчинення злочину зникли, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 3603 грн.
18.12.2014 року, близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебуваючи біля будинку №97-а по вул.Шевченка м.Ніжина, Чернігівської області помітили ОСОБА_6 . ОСОБА_7 маючи умисел здійснити напад на ОСОБА_6 з метою заволодіння його майном із застосуванням насильства небезпечного для здоров”я, вступив в злочинну змову з ОСОБА_11 .
Усвідомлюючи суспільну небезпечність свого злочинного діяння, доводячи злочинний умисел групи до кінця, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснили напад на ОСОБА_6 , поєднаний із насильством, що є небезпечним для здоров”я, а саме схопивши та утримуючи потерпілого нанесли йому декілька ударів в область обличчя, чим спричинили тілесні ушкодження.
Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 заволоділи у ОСОБА_6 його курткою, виробництва “Malyate Classics Qualitylabel”, вартістю 1599 грн. 51 коп., мобільним телефоном марки “Nokia Lumia 925”, вартістю 2161 грн. 22 коп. та грошима в сумі 20 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 3780 грн. 73 коп.
Згідно висновку експерта №30 від 03.03.2015 року у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та перелому кісток носу без зміщення.Вказані ушкодження як такі, що спричинили розлад здоров”я на строк більше 6-ти, але не більше 21-го дня, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров”я.
03.03.2014 року ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона відносно ОСОБА_7 було встановлено адміністративний нагляд терміном на 24 місяці із застосуванням наступних обмежень: заборона виходу з будинку (квартири) за місцем проживання в період часу з 22 години по 06 годину; заборона виїзду в особистих справах за межі району (міста) за місцем проживання без дозволу райвідділу органів внутрішніх справ; реєстрація у райвідділі органів внутрішніх справ за місцем проживання два рази на місяць.Однак, ОСОБА_7 будучи ознайомленим із обмеженнями, застосованими до нього відповідно до вимог вищевказаної ухвали, умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, систематично виходив із будинку за місцем проживання у період часу з 22 години по 06 годину, чим порушив застосовані до нього обмеження.
Обвинувачений ОСОБА_8 вину в пред”явленому обвинуваченні не визнав та суду показав, що 18.12.2014 року біля 23 години він приїхав до ОСОБА_7 в м.Ніжин з м. Каховка.При ньому була сумка, рюкзак, одна шкіряна куртка та зимова куртка пуховик.Затриманий був працівниками міліції 28.12.2014 року.Впізнали на ньому куртку, яка була викрадена, але ця куртка належить йому.Злочинів стосовно потерпілих не вчиняв, оскільки в той час в м.Ніжині не перебував.Також показав, що на ринку м.Ніжина продавав телефон разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , але цей телефон до викрадених не має відношення і перебував в неробочому стані.
Також суду показав, що в період коли він був затриманий він в супроводі працівників міліції ходив на “Нову пошту” звідки відправляв додому ікони, куртки.
Обвинувачений ОСОБА_7 вину в пред”явленому обвинуваченні визнав частково та суду показав, що 18.12.2014 року біля 23 години до нього приїхав знайомий ОСОБА_8 .Останній був проїздом в м.Ніжині.Він його зустрів, скупили необхідні продукти харчування і поїхали до нього додому.
19.12.2014 року вони вдвох ходили до його дружини в гості.
23, 24.12.2014 року продавав мобільний телефон на ринку м.Ніжина за 200 грн. за проханням людини, яку не знає.На ринку перебував разом з ОСОБА_8 Оствнній поїхав з м.Ніжина 27 чи 28.12.2014 року.Затримали ОСОБА_8 біля його будинку.
Також показав, що потерпілий ОСОБА_5 впізнав його по фото, по якому саме потерпілий сказати не може.На його думку саме слідчий вказав на його фото потерпілому.
В ході досудового слідства він обмовив ОСОБА_8 надаючи покази про грабіж відносно потерпілого ОСОБА_5 в другій половині грудня 2014 року неподалік церкви по вул.Шевченка м.Ніжина.Такі покази він надавав в обмін на свободу, яку обіцяв слідчий.В дійсності він з ОСОБА_8 грабіж та розбій не скоювали.
Пред”явлене йому обвинувачення за ст.395 КК України визнав та підтвердив, що порушував обмеження адміністративного нагляду.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заявлені в кримінальному провадженні цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 на суму матеріальної шкоди в розмірі 5045 грн. 81 коп. та моральної шкоди в розмірі 15000 грн. не визнали.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 на суму матеріальної шкоди в розмірі 3603 грн. та моральної шкоди в розмірі 3000 грн. не визнали.
Цивільний позов Ніжинського міжрайонного прокурора про стягнення 508 грн. 76 коп. на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу “Ніжинська центральна міська лікарня ім.М.Галицького” за лікування в лікарні потерпілого ОСОБА_6 не визнали.
Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що 18.12.2014 року біля 21 год. 30 хв. на нього невідомими особами здійснено напад на вул.Шевченка, біля будинку №97 в м.Ніжині.Було два чоловіки, один з них був вищий ростом.Один з чоловіків закрив йому очі, заламали руки та зірвали з нього теплу темно-синю куртку з капішоном.Також відібрали в нього телефон, гроші.Свою куртку на слідстві впізнав за характерними рисами.В його куртку був вдягнений ОСОБА_8 .
В подальшому, в міліції йому повернули телефон в неробочому стані.Його куртка, яка в міліції і яку носив ОСОБА_8 йому не потрібна.
Також пояснив, що він отримував SMS-повідомлення від ОСОБА_8 з проханням поміняти покази.
В суді заявив цивільний позов, який підтримав та просив стягнути з обвинувачених на його користь матеріальну шкоду в сумі 5045,81 коп., яка складається з коштів: витрачених на ліки - 1285,08 грн., залишкової вартості зимової куртки - 1599,51 грн., вартості мобільного телефона на момент вчинення кримінального правопорушення -2161,22 грн.,
Також скоєним злочином йому була завдана моральна шкода, яка виразилася в тому, що він переносив сильний фізичний біль, емоційні та душевні страждання в результаті отриманих тілесних ушкоджень, після отриманих травм змушений докладати додаткових зусиль щодо ведення свого звичайного образу життя.Від злочину він має психологічну травму, порушені його нормальні життєві зв”язки через неможливість жити в позитивному соціумі так як це було раніше.Вважає, що для відновлення помірного душевного спокою та фізичного здоров”я, а також встановленню рівноваги в нормальних життєвих зв”язках, виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності він оцінює моральну шкоду в сумі 15000 грн., розмір якої просить стягнути на свою користь з обвинувачених.
В суді потерпілий ОСОБА_5 показав, що 15.12.2014 року у вечірній час перебував з товаришем в кафе “Лабіринт” м.Ніжина.Він виходив за межі кафе і ходив в кафе Арго”, яке розташоване поруч, щоб купити шоколадку офіціанту.В кафе була черга.Він побачив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яких попросив пропустити його в черзі.При поверненні в кафе “Лабіринт” виявив, що його товариш пішов. Він вийшов з кафе на площу, щоб доїхати додому в с.Талалаївка, Ніжинського району.Знову зустрів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які запропонували підвезти його додому.Коли вони всі втрьох йшли по вул.Шевченка м.Ніжина і дійшли до повороту на вул.Червонокозача м.Ніжина хтось із них двох вдарив його в область голови, він впав на коліна,З нього зняли куртку разом з рюкзаком, в якому знаходився мобільний телефон та втекли.Допомогу надав йому прохожий.Напад був скоєний біля 23 год. 30 хв. В ході досудового слідства він зразу впізнав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також впізнав їх по фото.
Також показав, що він місце скоєння злочину вказав точне тільки в травні 2015 року, оскільки він, сільський мешканець і перехрестя вул.Шевченка та Червонокозача та вул.Шевченка та вул.Синяківська в м.Ніжині дуже схожі.Оскільки, під час нападу на нього було темно, по місту було вимкнено світло і він міг напочатку слідства переплутати перехрестя.
Також зазначив, що під час нападу на нього на ОСОБА_8 була куртка темного кольору.Він отримував від ОСОБА_8 SMS-повідомлення та дзвінок з мобільного телефону з проханням поміняти покази.
Підтримав цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 3603 грн. та моральної шкоди на суму 3000 грн., а всього на суму 6603 грн., яку просив стягнути з обвинувачених на його користь.
Аналізуючи покази обвинувачених, суд вважає, що вони надають суду неправдиві покази з метою уникнути відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення.
Вина обвинувачених в скоєних кримінальних правопорушеннях доводиться наступними належними доказами.
Показами потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отриманих в ході судового розгляду кримінального провадження.
В судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 357 КПК України досліджений речовий доказ, який був доставлений з камери речових доказів при Ніжинському МВ УМВС в Чернігівській області - зимова куртка торгової марки
“Malyate Classics Qualitylabel”, в не порушеній упаковці, яка була відкрита в судовому засіданні.
Дана куртка була оглянута судом та надана для ознайомлення учасникам судового провадження.
При огляді куртки потерпілий ОСОБА_6 чітко назвав характерні її ознаки, які відповідали дійсності та зазначив, що свою куртку він впізнав після скоєного на нього нападу і в неї був вдягнений ОСОБА_8 .
Останній зазначав, що куртка належить йому, але називав характерні ознаки куртки які не відповідали дійсності.При виявлені не відповідності названим ознакам куртки, а саме: інші шнурки які вставлені в пояс та нижню частину куртки, потертості, ОСОБА_8 чіткого пояснення суду надати не міг.
Дані протоколу пред”явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.02.2015 року підтверджують, що на фотознімку ОСОБА_13 впізнає ОСОБА_8 (а.с.176-178).
Останній в судовому засіданні підтвердив продажу мобільного телефону саме ОСОБА_13 .
Дані протоколу пред”явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.02.2015 року підтверджують, що на фотознімку ОСОБА_13 впізнає ОСОБА_7 , у якого у кінці грудня 2014 року, як у незнайомого чоловіка придбав мобільний телефон марки “Nokia Lumia 925”, за гроші в сумі 150 грн., оскільки даний телефон мав пошкодження на екрані (а.с.179-181).
Даними протоколу огляду місця події від 12.02.2015 року підтверджується, що
був оглянутий мобільний телефон “Nokia Lumia 925”, який перебував у власності у ОСОБА_13 і який за його словами він придбав у кінці грудня 2014 року за 150 грн., даний телефон був вилучений.
Відповідно до письмової розписки зазначений телефон органами міліції був повернутий потерпілому ОСОБА_6 .
Даними висновку товарознавчої експертизи за №260 від 27.04.2015 року підтверджується наступне: залишкова вартість рюкзака торгової марки “GoldBe G. B. 156883” з урахуванням зносу, за роздрібними цінами, які діяли на споживчому ринку України на аналогічні товари станом на 15.12.2014 року може складати 146,90 грн.; залишкова вартість зимової куртки торгової марки “Septwolvel 1583” з урахуванням зносу може складати 1161,87 грн.; залишкова вартість апарата телефоного мобільного зв”язку торгової марки “ Cube Talk 5 H А 5300”, з урахуванням износу може складати 2294,23 грн.; залишкова вартість зимової куртки торгової марки “Malyate Classics Qualitylabel”, з урахуванням зносу може складати 1599,51 грн.; середня ринкова вартість апарата телефонного мобільного зв”язку торгової марки “Nokia Lumia 925” може складати 2161,22 грн.(а.с.168-175).
Даними висновку судово-медичної експертизи за №30 від 03.03.2015 року підтверджується, що у потерпілого ОСОБА_6 мали місце ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та перелому кісток носу без зміщення.Вказані ушкодження як такі, що спричинили розлад здоров”я на строк більше 6-ти, але не більше 21-го дня, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров”я (а.с.182-185).
Даними постанови про визнання предметів речовими доказами та передачу їх на зберігання від 03.04.2015 року в якій підтверджується, що речовими доказами визнано: дві сім картки мобільного оператора “МТС”, одну сім карту мобільного оператора “Білайн”, мобільний телефон марки “Нокія-1800”, з ІМЕЛ НОМЕР_1 , зимову куртку з штучним хутром, зимову куртку з пуховим наповнювачем та осінню куртку, які вилучені у ОСОБА_8 (а.с.186).
Відповідно до Ухвали Суворовського райсуду м.Херсона від 03.03.2014 року відносно ОСОБА_7 було встановлено адміністративний нагляд терміном на 24 місяці із застосуванням наступних обмежень: заборона виходу з будинку (квартири) за місцем проживання в період часу з 22 години по 06 годину; заборона виїзду в особистих справах за межі району (міста) за місцем проживання без дозволу райвідділу органів внутрішніх справ; реєстрація у райвідділі органів внутрішніх справ за місцем проживання два рази на місяць.Однак, ОСОБА_7 будучи ознайомленим 09.04.2014 року із обмеженнями, застосованими до нього відповідно до вимог вищевказаної ухвали, умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, систематично виходив із будинку за місцем проживання у період часу з 22 години по 06 годину, чим порушив застосовані до нього обмеження, що підтверджується листком контролю за дотриманням установлених обмежень дій піднаглядним ОСОБА_7 , 1988 року народження терміном нагляду з 03.03.2014 року до 03.03.2016 року ( а.с.189-190).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи за №240 від 14.04.2015 року у ОСОБА_7 в періоди часу, до яких відносяться кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, мав місце дисоціальний розлад особистості (F 60,2 за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду), який не позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_7 за своїм психічним станом може вірно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження та давати про них правильні показання (а.с.191-197).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи за №275 від 28.04.2015 року у ОСОБА_8 в періоди часу, до яких відносяться кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, психічним розладом не страждав, за своїм психічним станом тоді він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
У ОСОБА_8 під час теперішнього судово-психіатричного експертного дослідження психічних розладів не виявлено, за своїм психічним станом він може вірно сприймати обставини, які мають значення для справи, та давати про них правильні показання (а.с.191-193).
28.02.2015 року ОСОБА_8 був затриманий, що підтверджується даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (а.с.203).
02.03.2015 року ОСОБА_7 був затриманий, що підтверджується даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (а.с.198).
Відповідно до ухвали Ніжинського міськрайонного суду від 04.03.2015 року ОСОБА_7 обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час обрання міри запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 підтвердив скоєння ним разом з ОСОБА_8 розбійних нападів на потерпілих Вольника та Подолянка (а.с.207-211, 214-218).
Відповідно до ухвали Ніжинського міськрайонного суду від 02.03.2015 року ОСОБА_8 обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с.212-213).
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про визнання доказу недопустимим та просив визнати в даному кримінальному провадженні показання потерпілого ОСОБА_5 недопустимим доказом.До свого клопотання надав протокол пред”явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.02.2015 року, протоколи допиту потерпілого від 10.02.2015 року, 28.02.2015 року, 02.04.2015 року, 12.05.2015 року.Мотивація даного клопотання - різні покази потерпілого про місце скоєння злочину, різне описування прикметів нападників в ході досудового слідства.
Захисник просить визнати докази недопустимими, проте такі докази стороною обвинувачення суду надані не були.
Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Судом був допитаний потерпілий ОСОБА_5 і суд визнав його покази належними доказами в даному кримінальному провадженні.
Тому заявлене клопотання захисника ОСОБА_10 не заслуговує на увагу.
Враховуючи зазначені вище допустимі та належні докази по кримінальному провадженні суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 повинен відповідати:
-за ч.2 ст.186 КК України, як за умисні дії, що виразились у вчинені відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров”я потерпілого ОСОБА_5 , вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб;
-за ч.2 ст.187 КК України, як за умисні дії, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для здоров”я особи - потерпілого ОСОБА_6 , яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій;
-за ст.395 КК України, як за умисні дії, що виразились в порушенні правил адміністративного нагляду.
Суд важає, що обвинувачений ОСОБА_8 повинен відповідати:
-за ч.2 ст.186 КК України, як за умисні дії, що виразились у вчинені відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров”я потерпілого ОСОБА_5 , вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб;
- за ч.2 ст.187 КК України, як за умисні дії, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для здоров”я особи - потерпілого ОСОБА_6 , яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій;
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд враховує, що вони скоїли кримінальні правопорушення які відносяться до категорії тяжких злочинів, враховує рецидив злочинів вважає за необхідне призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного їм майна.
Цивільні позови потерпілих та цивільний позов Ніжинського міжрайонного прокурора підлягають задоволенню, оскільки мають документальне підтвердження.
Моральна шкода від завданого злочину потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 доведена в суді, безспірно вона їм завдана і відповідно її розмір в грошовому виразі вказаний виходячи з принципу справедливості та розумності.
Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд ,-
Визнати винним ОСОБА_7 за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ст.395 КК України.
Призначити покарання:
-за ч.2 ст.186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
-за ч.2 ст.187 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
-за ст.395 КК України - 3 (три) місяці арешту.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбуття покарання - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк покарання відлічувати з 02 березня 2015 року.
Визнати винним ОСОБА_8 за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України.
Призначити покарання:
-за ч.2 ст.186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
-за ч.2 ст.187 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбуття покарання - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк покарання відлічувати з 28 лютого 2015 року.
Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до набрання вироком чинності залишити попередню - тримання під вартою в СІЗО УДДУПВП в Чернігівській області.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь:
-потерпілого ОСОБА_5 - 6603 (шість тисяч шістсот три) гривні;
-потерпілого ОСОБА_6 -20046 (двадцять тисяч сорок шість )гривень;
- Комунального лікувально-профілактичного закладу “Ніжинська центральна міська лікарня ім.М.Галицького” за лікування в лікарні потерпілого ОСОБА_6 - 508 (п”ятсот вісім) гривень 76 копійок в рахунок задоволення цивільних позовів та на користь держави 552 (п”ятсот п”ятдесят дві) гривні 42 копійки процесуальних витрат по справі.
Речові докази - мобільний телефон марки “Nokia Lumia 925”, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 залишити в його користуванні, дві куртки, що на зберіганні в камері речових доказів при Ніжинському МВ УМВС України в Чернігівській області повернути ОСОБА_8 .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: