Справа № 739/339/15-ц
Провадження № 2/739/101/15
про забезпечення позову
"13" листопада 2015 р. м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Чепурка В.В.,
за участі:
секретаря - Лукаш Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, заяву про забезпечення позову,
10 березня 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про поділ спільного майна подружжя до складу якого, серед іншого, входять транспортні засоби - автомобіль марки ЗАЗ TF699P, 2007 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3 та автомобіль марки ГАЗ 2705 (газель), 2006 року виготовлення, кузов НОМЕР_4.
13 листопада 2015 року позивачкою подано заяву про збільшення позовних вимог, зокрема заявлено позовну вимогу до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору недійсним в якій міститься заява про забезпечення позову шляхом заборони відчудження автомобіля марки ЗАЗ TF699P, 2007 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3.
Свою заяву позивачка мотивує тим, що вже після подання позову про поділ майна подружжя відповідач здійснив відчуження вказаного вище автомобіля без її згоди громадянину ОСОБА_3, що є підставою для визнання відповідного правочину з відчуження автомобіля недійсним. Оскільки автомобіль був відчужений з метою ускладення поділу майна після того, як в суді виник спір про поділ майна, позивачка вважає, що він може бути повторно відчужений новим власником, внаслідок чого розгляд справи та виконання судового рішення буде утруднено.
Оскільки відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, позивачка та представники відповідачів не повідомлялися про проведення судового розгляду з вирішення питання про забезпечення позову, у зв'язку з чим відповідно до частини другої статті 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали цивільної справи, в рамках якої подана вказана заява, та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Частиною третьою статті 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в пунктів 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається, між позивачкою та відповідачем виник спір щодо поділу спільного майна, до складу якого на час подання позову, тобто станом на 10 березня 2015 року, входив автомобіль марки ЗАЗ TF699P, 2007 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3.
З висновку судової автотоварознавчої експертизи №341 від 03 листопада 2015 року та доданих до нього документів вбачається, що вказаний вище автомобіль з 24 березня 2015 року зареєстрований за ОСОБА_3, а це в свою чергу свідчить про відчуження даного автомобіля вже після надходження до суду позову про поділ спільного майна подружжя.
Позивачкою 13 листопада 2015 року збільшено позовні вимоги у справі та заявлено позовну вимогу до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору відчуження автомобіля марки ЗАЗ TF699P, 2007 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, укладеного між ними.
Викладене вище свідчить про наявність реальної загрози, що невжиття заходів щодо заборони відчуження зазначеного автомобіля може ускладнити виконання рішення суду у справі, у випадку задоволення судом позовних вимог позивачки щодо визнання договору відчуження автомобіля недійсним та поділ спільного майна подружжя.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 152 ЦПК України забезпечення позову може здійснюватися забороною вчиняти певні дії.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони здійснювати відчуження автомобіля марки ЗАЗ TF699P, 2007 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3 до набрання рішенням суду у даній справі законної сили, оскільки такий спосіб забезпечення позову відповідає заявленим позовним вимогам і вжиття вказаних заходів не створить перешкод для господарської діяльності будь-якої юридичної особи або фізичної особи, що здійснює таку діяльність як підприємець та не призведе до порушення прав будь-яких інших осіб.
Виконання даної ухвали необхідно покласти на відділ Державної виконавчої служби Новгород-Сіверського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 151-153, 208-210, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити відчуження автомобіля марки ЗАЗ TF699P, 2007 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3 до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Виконання даної ухвали доручити відділу Державної виконавчої служби Новгород-Сіверського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області.
Копію ухвали негайно направити до відділу Державної виконавчої служби Новгород-Сіверського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області для виконання, зобов'язавши надати до суду підтвердження про виконання ухвали, а також копії ухвали сторонам у справі для відома.
Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що відповідно до частини десятої статті 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Особи, щодо яких вжито заходи забезпечення позову без їх повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали можуть подати до суду заяву про її скасування.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В. Чепурко