Вирок від 14.03.2011 по справі 1/2506/142/11

Справа № 1/2506/142/11

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого - судді - Стебліни А.В.

при секретарі - Зав'яловій Ю.В.

з участю прокурора - Коваленко Л.М.

адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

законного представника - ОСОБА_3

потерпілої - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого охоронцем в магазині «Квартал», не одруженого, не судимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 -

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не судимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 -

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2010 року, приблизно в 00:10 год., ОСОБА_5, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на тротуарній доріжці, що на перехресті вул. Київській та Горького в м. Чернігові, з метою заволодіння чужим майном, напали на ОСОБА_4, яку ОСОБА_6 взяв рукою за плече та наніс один удар рукою в обличчя, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому кісток спинки носа зі зміщенням, закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, синців та забиття м'яких тканин обличчя, котрі відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 1903 від 30.11.2010 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, після чого, погрожуючи застосуванням до потерпілої ще насильства, небезпечного для життя та здоров'я відкрито заволоділи мобільним телефоном «Nokia 5130 Xpress Music» в комплекті з навушниками та картою пам'яті, загальною вартістю 1 500 грн., та чохлом до мобільного телефону, вартістю 40 грн., а всього заволоділи майном на загальну суму 1 540 грн., що належить ОСОБА_4 Підсудний ОСОБА_5 у судовому засіданні, свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням по ст. 187 ч. 2 КК України визнав повністю та повністю підтвердив викладені вище обставини вчиненого ним разом з ОСОБА_6 розбійного нападу на потерпілу, але при цьому зазначив, що вони їй не погрожували. Заявлений по справі позов визнає повністю. У скоєному щиро кається.

Підсудний ОСОБА_6 у судовому засіданні, свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням по ст. 187 ч. 2 КК України визнав повністю та повністю підтвердив викладені вище обставини вчиненого ним разом з ОСОБА_5 розбійного нападу на потерпілу, але при цьому зазначив, що вони їй не погрожували. Заявлений по справі позов визнає повністю. У скоєному щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що вона повністю підтверджує обставини заволодіння її майном підсудними, які викладені в їх обвинуваченні, однак вона не згодна зі свідченнями підсудних, стосовно того, що вони їй не погрожували. Враховуючи те, що підсудними їй повністю відшкодована завдана злочином шкода і претензій з цього приводу вона до них не має, тому від заявленого по справі позову відмовляється, але наполягає на призначенні їм самої суворої міри покарання.

Вина підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інкримінованому їм злочину також підтверджується і іншими наданими та дослідженими у суді доказами:

-протоколом усної заяви про злочин від 12.10.2010 року, згідно якої ОСОБА_4 повідомила про те, що 12.10.2010 року, близько 00 год. 10 хв., на перехресті вул. Київська - Горького м. Чернігова невідомий відкрито заволодів її мобільним телефоном „Нокіа 5130” (а.с. 4);

-протоколом особистого огляду та вилучення від 13.10.2010 року, згідно якого у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено мобільний телефон „Нокіа 5130”. ОСОБА_1 пояснив ОСОБА_5, вказаний мобільний телефон він разом з ОСОБА_6 12.10.2010 року, біля 00 год. 30 хв., по вул. Київській м. Чернігова відібрали у дівчини (а.с. 9);

-протоколом впізнання осіб по фотознімкам від 13.10.2010 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 вказала на фотокартку під № 2, на якій зображений ОСОБА_5, як на ту особу, що 12.10.2010 року викрала у неї мобільний телефон „Нокіа 5130” і погрожувала їй фізичною розправою (а.с. 33-34);

-протоколом впізнання осіб по фотознімкам від 13.10.2010 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 вказала на фотокартку під № 3, на якій зображений ОСОБА_6, як на ту особу, що 12.10.2010 року викрала у неї мобільний телефон „Нокіа 5130” і погрожувала їй фізичною розправою (а.с. 35-36);

- протоколом виїмки від 25.10.2010 року, згідно якого у ОСОБА_4 було вилучено мобільний телефон „Нокіа 2100”, який залишив їй ОСОБА_6 замість викраденого у неї мобільного телефону „Нокіа 5130” (а.с. 76);

-висновком судово-медичного експерта № 1903 від 30.11.2010 року, згідно якого у ОСОБА_4 маються тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому кісток спинки носа зі зміщенням, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців та забиття м'яких тканин обличчя, котрі виникли від дії тупого, твердого предмету, могли утворитися 12.10.2010 року і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с. 87-89);

-протоколом очної ставки від 12.12.2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, в ході якої остання показала, що при її пограбуванні, крім заподіяння їй тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ще погрожували їй фізичною розправою (а.с. 97);

-протоколом очної ставки від 12.12.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в ході якої остання показала, що при її пограбуванні, крім заподіяння їй тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ще погрожували їй фізичною розправою (а.с. 97);

-речовими доказами - мобільним телефоном «Nokia 5130 Xpress Music», навушниками до нього, флеш картою до мобільного телефону, чохлом до мобільного телефону червоного кольору та мобільним телефоном „Nokia 2100” (а.с. 77, 31).

Оцінюючи зібрані по справі та перевірені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_5 діяння повністю доведено та правильно кваліфіковано по ст. 187 ч. 2 КК України, як розбій, тобто умисні дії, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Оцінюючи зібрані по справі та перевірені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_6 діяння повністю доведено та правильно кваліфіковано по ст. 187 ч. 2 КК України, як розбій, тобто умисні дії, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_5, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_5, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_6, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_6, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудного ОСОБА_5, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, що є тяжким, фактичні обставини справи, його ставлення до скоєного злочину, особу підсудного, який раніше не притягувався до будь-якої відповідальності, позитивну характеристику з місця проживання, роботи, служби та навчання, його вік, сімейний стан та стан здоров'я, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілої, яка наполягає на суворій мірі покарання, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі, і вважає, що саме таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудного ОСОБА_6, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, що є тяжким, фактичні обставини справи, його ставлення до скоєного злочину, особу підсудного, який раніше не притягувався до будь-якої відповідальності, позитивну характеристику з місця проживання та навчання, його вік, сімейний стан - має мати інваліда з дитинства другої групи, стан здоров'я, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілої, яка наполягає на суворій мірі покарання, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе призначити йому більш м'яке покарання ніж передбачено законом, і вважає, що саме таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

В зв'язку з повним відшкодуванням потеплілій завданої їй шкоди, та відмовою з цього приводу від заявленого по справі позову, яка була прийнята судом, провадження по справі за позовом ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає закриттю.

Позов прокурора в інтересах Чернігівської міської лікарні № 1 Чернігівської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 обґрунтований, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Речові докази мобільний телефон марки «Nokia 5130 Xpress Music», навушники до мобільного телефону, флеш карту до мобільного телефону, чохол до мобільного телефону червоного кольору та мобільний телефон марки «Nokia 2100» необхідно повернути їх власникам.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України та призначити йому покарання з застосування ст. 69 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Строк покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обчислювати з моменту їх фактичного затримання.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженого ОСОБА_5 час його перебування в ізоляторі тимчасового тримання в період з 13.10.2010 року по 15.10.2010 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженого ОСОБА_6 час його перебування в ізоляторі тимчасового тримання в період з 12.10.2010 року по 15.10.2010 року.

До вступу вироку в законну силу, міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь фінансового відділу Чернігівської міської ради 1 659 грн. 19 коп.

Провадження за позовом ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрити.

Речові докази - мобільний телефон марки «Nokia 5130 Xpress Music», навушники до мобільного телефону, флеш карту до мобільного телефону, чохол до мобільного телефону червоного кольору передати ОСОБА_4, а мобільний телефон марки «Nokia 2100» передати ОСОБА_6

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя А.В.Стебліна

Попередній документ
53603904
Наступний документ
53603906
Інформація про рішення:
№ рішення: 53603905
№ справи: 1/2506/142/11
Дата рішення: 14.03.2011
Дата публікації: 25.11.2015
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій