Справа № 676/6357/15-к
Провадження № 1-кп/676/436/15
19 листопада 2015 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
законного представника
неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 16 вересня 2015 року до ЄРДР за № 12015240070001993, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, не заміжньої, з повною загальною середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
15 вересня 2015 року близько 22 год. на тротуарній доріжці поблизу кафе-бару “Скіф” по просп. Грушевського, 44 в м. Кам'янці-Подільському Хмельницької області ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння під час словесного конфлікту з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_4 на ґрунті довготривалих особистих неприязних відносин умисно нанесла один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_4 , заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця в області зовнішнього відділу повік лівого ока, лівої підочної ділянки, лівої вилиці та лівої щоки, садна на фоні вказаного синяка в лівій вилицевій ділянці.
Обвинувачена ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні інкримінованого діяння визнала частково та пояснила, що у вечір події у стані алкогольного сп'яніння йшла з двома друзями вулицею, коли навпроти трапилася потерпіла з подругою. Потерпіла, висловившись нецензурною лайкою в її сторону, пішла далі, а вона, не стерпівши таку поведінку, яка з боку потерпілої щодо неї була вже звичною, наздогнала її поблизу кафе «Скіф» та хотіла з'ясувати стосунки, на що ОСОБА_4 схопила її за руки у районі зап'ясть. Вирвавшись, вдарила потерпілу кулаком правої руки у обличчя. Конфлікт припинили працівники міліції, які виходили з кафе «Скіф». Її товариші не могли бачити події, що є предметом дослідження, оскільки вони перебували на іншій стороні вулиці, а на дворі було вже темно. Визнала вину частково, оскільки вважає, що удар спровокувала сама потерпіла, з якою перебуває у неприязних відносинах, хоча причину назвати не змогла. Повідомила, що після сутички мала тілесні ушкодження на зап'ястях, однак судово-медичну експертизу не проходила. Заперечила проти задоволення позову, вказавши, що не працює і коштів для виплати відшкодування не має.
Крім особистого часткового визнання ОСОБА_7 вини у інкримінованому діянні, її винуватість об'єктивно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Так, з показань в суді неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 встановлено, що ввечері 15 вересня 2015 року, повертаючись з подругою ОСОБА_8 додому, зустріла ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ще одного хлопця. Кулябін нецензурно вилаявся на її адресу, тому зробила йому зауваження та пішла з подругою у напрямку кафе «Скіф». Перейшовши дорогу, ОСОБА_7 пішла за ними, схопивши за ліве плече рукою, розвернула її та нанесла удар кулаком у обличчя зліва, однак продовжити бійку обвинуваченій завадили працівники міліції, які у цей момент виходили з кафе. Підтримала заявлений матір'ю в її інтересах цивільний позов. При призначенні покарання поклалася на розсуд суду, підтримавши позицію прокурора про необхідність призначення покарання у виді громадських робіт.
Викладені показання потерпілої повністю узгоджуються з показаннями в суді свідка ОСОБА_8 , яка підтвердила раптовість та безпричинність нанесення ОСОБА_7 удару в обличчя ОСОБА_4 . Крім того, свідок повідомила, що обвинувачена з потерпілою перебували у неприязних стосунках, які склалися на ґрунті ревнощів з боку ОСОБА_7 та в подальшому поглибилися після поширення обвинуваченою у соціальній мережі відеозапису, який принижував честь та гідність потерпілої. Будь-які сумніви у правдивості показань вказаного свідка у суду відсутні.
Як вбачається з даних протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15 вересня 2015 року, про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . ОСОБА_7 15 вересня 2015 року близько 22 год. поблизу кафе-бару «Скіф» повідомила матір - ОСОБА_5 о 22 год. 40 хв.
Отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень внаслідок побиття ОСОБА_7 підтверджено також власноручно написаною заявою потерпілої.
Перебування ОСОБА_10 на момент події у стані алкогольного сп'яніння підтверджене, крім показань самої обвинуваченої в суді, даними роздруківки тесту № 53, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу «Drager ALCOTEST 6810» № ARBL-0929, відповідно до якого станом на 23 год. 41 хв. 15 вересня 2015 року ОСОБА_7 перебувала у стані алкогольного сп'яніння (1,26 проміле).
Механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 підтверджується даними висновку судово-медичної експертизи № 700 від 16 вересня 2015 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_4 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця в області зовнішнього відділу повік лівого ока, лівої підочної ділянки, лівої вилиці та лівої щоки, садна на фоні вказаного синяка в лівій вилицевій ділянці, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, і могли утворитися внаслідок удару тупим твердим предметом близько 12-24 годин тому від моменту проведення експертного дослідження.
Твердження обвинуваченої про те, що потерпіла сама спровокувала нанесення удару, суд оцінює критично, оскільки таких обставин досудовим розслідуванням не доведено, а судом під час судового розгляду не встановлено, оскільки як потерпіла особа, так і свідок ОСОБА_8 підтвердили безпричинність нанесення удару ОСОБА_7 . ОСОБА_4 , крім того, сама обвинувачена в суді підтвердила, що пішла за потерпілою з метою з'ясування стосунків, коли потерпіла пішла з місця їх випадкової зустрічі. Також судом не здобуто доказів, які підтверджували б показання обвинуваченої щодо наявності у неї на зап'ястях тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілою.
Таким чином, оцінивши належні, допустимі та достовірні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд дійшов наступних висновків.
Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , мало місце, дії обвинуваченої містять склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і становлять собою умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Вина ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доведена в судовому засіданні і вона за його вчинення підлягає покаранню.
На виконання вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу винуватої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_7 раніше не судима, за місцем проживання КП «Житловик» компрометуючими даними щодо неї не володіє, скарг від сусідів не надходило, не працює та не навчається, утриманців не має, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 , суд вважає активне сприяння розкриттю злочину. Суд не визнає обставиною, що пом'якшує покарання, щире каяття, оскільки у ставленні обвинуваченої до свого діяння не вбачається належної критичної оцінки протиправної поведінки, щирого визнання провини, висловлення жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію.
Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З врахуванням обставин справи, особи обвинуваченої, яка є людиною молодого віку, раніше не судимою, думки потерпілої, наявності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, майновий стан обвинуваченої, відсутність у неї роботи та відсутність у суду відомостей про наявність інших джерел її доходів, суд не вбачає за можливе призначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, а вважає за доцільне призначити покарання у виді громадських робіт на строк в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Цивільний позов представника неповнолітньої потерпілої до обвинуваченої ОСОБА_7 про стягнення 2000 грн. витрат на правову допомогу та 20000 грн. моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Щодо позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу, то вони, на думку суду, підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних міркувань.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.
Як вбачається з ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Статтею 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судові засідання у цьому кримінальному провадженні за участю представника потерпілої ОСОБА_6 відбувалися в період з 5 жовтня 2015 року по 19 листопада 2015 року включно (4 судові засідання). До матеріалів кримінального провадження долучено договір про надання правової допомоги законному представнику неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 від 21 вересня 2015 року, що підтверджує участь адвоката ОСОБА_6 у справі на стадії досудового розслідування. Також адвокатом суду надано квитанцію до прибуткового касового ордера від 5 жовтня 2015 року на підтвердження сплати ОСОБА_5 2000 грн. за надання їй комплексу правової допомоги адвокатом ОСОБА_6 .
Таким чином, оскільки процесуальні витрати законного представника неповнолітньої потерпілої на правову допомогу у цьому кримінальному провадженні документально підтверджені, суд дійшов висновку про наявність визначених законом підстав для їх стягнення з обвинуваченої на користь ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 цієї ж статті моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я та протиправною поведінкою щодо неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як встановлено судом з дослідженого вище висновку судово-медичної експертизи, потерпілій ОСОБА_4 заподіяно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Під час спричинення тілесних ушкоджень та протягом певного часу після цього вона відчувала фізичний біль та страждання. Також завдана потерпілій моральна шкода полягає у тому, що її законний представник для відновлення порушених прав неповнолітньої потерпілої була змушена докладати додаткових зусиль, звертатися за правовою допомогою, нести додаткові витрати. На виконання вимог п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, з врахуванням характеру протиправного діяння обвинуваченої, глибини фізичних та душевних страждань потерпілої, ступеню та форми вини обвинуваченої, характеру спричинених тілесних ушкоджень, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках потерпілої, періоду часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, матеріального становища потерпілої та обвинуваченої, яка на момент ухвалення вироку не працює, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, розмір відшкодування моральної шкоди, на думку суду, відповідає 5000 грн., які слід стягнути на користь потерпілої з обвинуваченої.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, -
ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов законного представника неповнолітньої потерпілої до обвинуваченої про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 5000 (п'ять тисяч) грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 2000 (дві тисячі) грн. витрат на правову допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вирок набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право на отримання копії вироку в суді.
Суддя ОСОБА_11 -Годлевська