Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Справа № 674/766/15-ц
Провадження № 2/674/386/15
17 листопада 2015 року Дунаєвецький районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.
при секретарі Мудрицькій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці, в порядку ст. 197 ЦПК України, цивільну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства
«Страхова група «ТАС» м.Київ
до
ОСОБА_1
про відшкодування збитків за заподіяну шкоду
(ціна позову 7792,46 грн.)
03 червня 2015 року позивач ПАТ «Страхова група «ТАС» м.Київ звернувся до суду з уточненими під час судового розгляду позовними вимогами до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за заподіяну шкоду в розмірі 7792,46 грн., посилаючись на те, що 28.08.2012 р. приватне акціонерне товариство «Страхова група „ТАС" та ОСОБА_2 уклали договір страхування наземного транспорту № А 0280214. Відповідно до умов цього договору застрахованими являються ризики механічного пошкодження транспортного засобу марки ЗАЗ ТР69У0 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до довідки ДАІ 30.08.2013 року на а/ш Житомир-Чернівці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та застрахованим транспортним засобом ЗАЗ ТР69У0 під керуванням ОСОБА_2
Згідно постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області вищевказана ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем Правил Дорожнього Руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306.
В порушення вимог ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність відповідача на момент скоєння вищевказаного ДТП не була застрахована.
На підставі умов договору добровільного страхування ПрАТ СГ „ТАС" відшкодовано шкоду, пов'язану із пошкодженням застрахованого транспортного засобу у розмірі 7792,46 грн..
Претензія позивача про сплату фактично понесених витрат у порядку регресу залишилась без задоволення. Станом на день подачі позову відшкодування заподіяної шкоди відповідачем на користь позивача не здійснено, а тому звернулися до суду і просить стягнути з відповідача на його користь 7792,46 грн. та судовий збір в розмірі 243,60 грн..
Представник позивача по довіреності Восколуп Р.П. в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про день і час судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.
Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності сторін по наявних матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 серпня 2013 року о 21 год.40 хв. на 198 км автодороги Житомир- Чернівці відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21121, д.р.н. НОМЕР_2, не вибрав безпечної дистанції з автомобілем ЗАЗ д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який рухався попереду і допустив з ним зіткнення, в результаті чого транспортний засіб та напівпричіп отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 30.08.2013 року, яка складена взводом з обслуговування стаціонарного посту №1 роти ДПС (Бохни) м.Хмельницький.
Згідно постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 та ст.122-4 КУпАП і призначено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на шість місяців та штрафу в розмірі 255 грн..
Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Позивачем подано позов про стягнення збитків за заподіяну шкоду в порядку регресу з посиланням на ст. ст. 979, 982, 993, ч.1 ст.1166, ч.1, 2, 5 ст.1187, ч.1 ст1191 ЦК України і на ст. 27 Закону України « Про страхування».
Відповідно до роз?яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року предмет позовних вимог (у тому числі первісного, зустрічного позову та позову третьої особи із самостійними вимогами) зазначається виходячи з вимог закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та підстав заявленої вимоги.
Тобто суд, при вирішенні справи повинен встановити її обставини і відповідно до встановлених обставин визначити правовідносини, що склались між сторонами, та закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин (ст. 215 ЦПК України).
Відповідно до встановленого ст. 11 ЦПК принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Водночас, як роз'яснив Верховний Суд України, відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, підстави заявленого позову це виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України (ст.4, п.5.ч.2 ст. 119 ЦПК). Таким чином, при розгляді справи суд застосовує той закон, який регулює спірні правовідносини.
Регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим і застосовується щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. Водночас, регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб.
Судом встановлено, що 28.08.2012 р. приватне акціонерне товариство «Страхова група „ТАС" та ОСОБА_2 уклали договір добровільного страхування наземного транспорту № А 0280214 «КАСКО-ВАШ ВИБІР», відповідно до умов цього договору застрахованими являються ризики механічного пошкодження транспортного засобу марки ЗАЗ ТР69У0 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( п.п. 9.4.1 договору ).
Страхування є окремим видом зобов'язань. За договором страхування, одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Згідно страхового акта № 19883Р/33/2013 від 17.09.2013 року, який складено ПАТ «Страхова компанія «ТАС» та розрахунку суми страхового відшкодування видно, що страхувальником є ОСОБА_2 на підставі договору страхування А 0280214 від 28.08.2012 року ,який є власником автомобіля «ЗАЗ» ТР69У0, д.р.н. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 01.09.2011 р., заява про настання випадку страхувальником подана 03.09.2013 р., розмір суми страхового відшкодування становить 7792,46 грн., який перераховано 19 вересня 2013 року на ремонт автомобіля, що підтверджується заявою про настання події від 03.09.2013 року, заявою про виплату, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, актом огляду транспортного засобу 30.08.2013 року, калькуляцією/висновком №089833 від 05.09.2013 р., страховим актом та платіжним дорученням № 111054 про страхове відшкодування.
Відповідно до п.15.5 договору добровільного страхування наземного транспорту, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (крім випадків, коли виплата страхового відшкодування проведена без довідок компетентних органів).
Оскільки страхова виплата проведена за договором страхування і перехід до страховика права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, визначений положеннями Цивільного кодексу, які регулюють договірні зобов?язання, застосування до спірних правовідносин при визначенні правомірності заявленої вимоги положень Цивільного кодексу, які регулюють недоговірні зобов?язання, зокрема, положень ст. 1191 ЦК України, є невірним. Таку саму правову позицію висловив Верховний суд України в постанові від 25.12.2013 р. по справі №6-112цс13, де зазначено, що ст. 1191 ЦК України застосовується до деліктних правовідносин, а ст. 993 ЦК України - до договірних.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст.993 ЦК України).
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 № 85/96-ВР, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, оскільки відповідач спричинив дорожньо-транспортну пригоду і його вина доведена, а тому даний позов є обґрунтованим і з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума виплаченого страхового відшкодування
в розмірі 7792,46грн., а також відповідно до ст.88 ЦПК України сплачений судовий збір в розмірі 243,60 грн..
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215,218ЦПК України, ст..ст. 979, 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", суд -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1, 1978 року народження, уродженця смт.Дунаївці Хмельницької області (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Дунаєвецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області 18.08.1995 р.) на користь ПАТ «Страхова група «ТАС» м.Київ (код ЄДРПОУ 30115243, р/р № 265061819 в ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» м.Київ, МФО 380805) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 7792 (сім тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 46 коп., а також сплачений судовий збір в розмірі 243,60 грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча:/підпис/
Вірно:
Суддя Дунаєвецького райсуду В. М. Артемчук