27 жовтня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4250/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про скасування постанови, -
21 вересня 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про скасування постанови.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним не було допущено порушення щодо експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензії, а позивач мав всі необхідні документи для здійснення перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, вважає що оскаржувана постанова винесена з порушенням діючого законодавства.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову. У письмових запереченнях на позов відповідач зазначав, що в ході перевірки транспортного засобу, що належить позивачу, інспекторами встановлено відсутність документів, необхідний перелік яких визначений статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець 28.11.2004 року та має право на здійснення такого виду економічної діяльності як 49.39 інший пасажирський наземний транспорт" /а. с. 8/.
Процедуру здійснення державного контролю визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" (далі - Порядок контролю).
Пунктом 4 Порядку контролю встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
08.07.2015 року при проведенні рейдової перевірки по вул. Кондратенка в м. Полтава відповідно до направлення на перевірку № 002201 від 08.07.2015 року державним інспектором Управління у Полтавській області було проведено перевірку транспортного засобу марки RENAULT д.р.н. ВІ7805ВТ, який належить ОСОБА_1
Під час перевірки встановлено та зафіксовано в акті від 08.07.2015 /а. с.19/ факт надання послуг з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення без оформлення документів, перелік яких визначений в статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: не оформлений договір із замовником транспортних послуг.
Водій транспортного засобу RENAULT д.р.н. ВІ7805ВТ ОСОБА_1 в акті проведення перевірки від 08.07.2015 надав письмові пояснення, в яких вказав, що договір оформлений належним чином, однак залишився в офісному приміщенні.
17.08.2015 начальником управління Укртрансінспекції у Полтавській області ОСОБА_3 винесено постанову № 032570 /а. с. 6/ про застосування адміністративно-господарського штрафу на суму 1700,00 грн.
Позивач не погодився із вказаною постановою та оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про автомобільний транспорт" послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.
Легковий автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно (стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Згідно абзацу 59 частини 1 статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку;
Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб RENAULT д.р.н. ВІ7805ВТ, що належить ОСОБА_1 є легковим автомобілем.
Згідно ліцензії виданої Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті № 572274 серії АЕ ОСОБА_1 дозволені наступні види робіт: внутрішні перевезення пасажирів на таксі; внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.
Відповідно до частини 9 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України; для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про транспорт" нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов'язковими для власників транспорту.
Окрім того, статтею 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" також встановлено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів.
Згідно пункту 105 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 організація перевезення на замовлення здійснюється за договором, який укладається між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та суб'єктом господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання.
Договір може бути укладений: окремо на кожну послугу з визначенням часу та місця посадки пасажира (групи пасажирів), місця та орієнтовного часу прибуття, а також загального розміру оплати послуги; на встановлений строк обслуговування з визначенням переліку обов'язків, що покладаються на автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника, виду оплати (подобова, погодинна та/або покілометрова) з можливим продовженням строку дії договору за домовленістю сторін.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Як вбачається з акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 005661 від 08 липня 2015 року під час перевірки була встановлена відсутність у ОСОБА_1 договору із замовником транспортних послуг. Вказана обставина під час складення вказаного акту також не заперечувалась і ОСОБА_1, про що свідчить його підпис. Також позивач під час складення акту № 005661 від 08 липня 2015 року в графі "Пояснення водія про причини поручень" зазначив "договір оформлений належним чином, залишився в офісі". Будь-яких пояснень та доказів, які б спростували наведені обставини, позивачем до суду не надано.
Надаючи оцінку доводам позивача про наявність у нього на момент перевірки договору із замовником послуги, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом договору про надання інформаційних послуг від 02.04.2015 року, доданого позивачем до позовної заяви є прийняття виконавцем від третіх осіб інформації про замовлення на здійснення пасажирських автобусних перевезень та передачу їх перевізнику (ФОП ОСОБА_1Г.) /а.с.7/, а не на перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.
Таким чином, вказаний договір не є договором із замовником послуги у розумінні частини 9 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Крім того, дозволеним видом робіт ФОП ОСОБА_1 згідно ліцензії, що зазначений у ліцензійній картці № 863693 серії АА є внутрішні перевезення пасажирів на таксі та внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.
Як пояснив позивач у судовому засіданні, його автомобіль RENAULT д.р.н. ВІ7805ВТ на момент проведення перевірки не був обладнаний як таксі.
Таким чином, позивач здійснював внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач надавав послуги з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення без оформлення документів, перелік яких визначений в статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: без договору із замовником послуги.
В частині 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" зазначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктами 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 /надалі - Порядок/, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
На виконання вимог даного Порядку Управлінням Укртрансінспекції у Полтавській області було направлено позивачу повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті від 22.07.2015 вих. № 5695/59-15, яке отримано позивачем 05.08.2015 /а. с.20/.
Положеннями Порядку передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі /пункт 27 Порядку/.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту перевірки від 08.07.2015 року, начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області ОСОБА_3 винесено постанову № 032570 від 17.08.2015 року, якою до позивача застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700 грн. /а. с. 6/.
Постанова про застосування фінансових санкцій № 032570 від 17.08.2015 року направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням та отримана позивачем 20.08.2015 /а. с. 21/.
Отже, Управлінням Укртрансінспекції у Полтавській області виконано обов'язок щодо направлення позивачу повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та постанови про застосування фінансових санкцій.
Таким чином, управлінням Укртрансінспекції у Полтавській області правомірно винесено постанову від 17.08.2015 № 032570 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в ході судового розгляду справи надано докази на підтвердження правомірності доводів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови.
Аналіз викладеного дає підстави стверджувати, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про автомобільний транспорт", Порядком здійснення державного контролю та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність державного органу з питань контролю на автомобільному транспорті, з використанням цих повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про скасування постанови, відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 02 листопада 2015 року.
Суддя Р.І. Молодецький