29 жовтня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4197/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лисака С.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Полтавській області до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування в частині пункту 2 вимоги, -
07 вересня 2015 року Служба автомобільних доріг у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги від 03.08.2015 № 16-06-3-14/5478 в частині завищення вартості виконаних робіт та стягнення з підрядної організації ТОВ "Юнікобуд" зайво сплачених сум внаслідок виконання останнім робіт з порушенням норм чинного законодавства з підстав порушення вимог п.п. 1.3.4, 1.3.4.1, 1.4.2, 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000, п.п. 4.1-4.3 СОУ 45.2-00018112-035:2010 на суму в розмірі 5065491,21 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на незгоду з висновками акту ревізії від від 26.06.2015 №06-21/38 щодо порушення позивачем вимог п.п. 1.3.4, 1.3.4.1, 1.4.2, 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000, п.п. 4.1-4.3 СОУ 45.2-00018112-035:2010, щодо завищення вартості робіт, виконаних ТОВ "Юнікобуд" на загальну суму 5065491,21 грн.
16.10.2015 року до суду надійшли заперечення, у який відповідач посилався на висновки акту ревізії від 26.06.2015 №06-21/38. Крім того, звертав увагу на постанову Верховного суду України від 13.05.2014 року по справі № 21-89а14, у якій зазначено, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача. Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
ДФІ в Полтавській області у період з 23.03.2015 по 19.06.2015 проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних робіт у Полтавській області за період з 01.07.2012 по 31.03.2015.
За результатами ревізії складено акт від 26.06.2015 №06-21/38 /а.с.11-18/, яким зафіксовано ряд порушень, зокрема Службою автомобільних доріг у Полтавській області безпідставно включено до актів ф.КБ-2в ресурсні елементні кошторисні норми без відображення їх нормативних витрат, а також асфальтобетону без підтвердження його використання нормативними трудовитратами, без визначення за площею кожного конструктивного шару чи за проектним профілем, що є порушенням вимог п.1.3.4, п. 1.3.4.1 та п. 1.4.2 ДБН Д. 1.1-1-2000 в частині визначення нормативної кількості ресурсів для виконання окремого виду робіт, пп. 4.1-4.3 СОУ 45.2- 00018112-035:2010, а також п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 в частині визначення вартості прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт, що визначаються на підставі нормативних витрат трудових і матеріально- технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні, та призвело до завищення вартості виконаних робіт ТОВ "Юнікобуд" на замовлення Служби автомобільних доріг у Полтавській області на загальну суму 5065491,21 грн. (з ПДВ).
03.08.2015 року Державної фінансовою інспекцією в Полтавській області позивачу направлено вимогу за № 16-06-3-14/5478 "Про усунення порушень законодавства", для усунення зазначених порушень законодавства запропоновано стягнути з ТОВ "Юнікобуд" збитки в сумі 5065491,21 грн, завдані внаслідок завищення вартості виконаних робіт.
Не погодившись з вказаною вимогою, в частині стягнення збитків з ТОВ "Юнікобуд" в сумі 5065491,21 грн, позивач звернувся до суду.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи правову оцінку вимозі позивача щодо скасування пункту 2 вимоги № 01-14/644 від 24.03.2015, в частині стягнення збитків з ПП “МДСУ-11” в сумі 16-06-3-14/5478 грн, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Згідно частини першої статті 8 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" орган державного фінансового контролю: здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пунктів 7, 8, 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
Так, вимоги, пред'явлені позивачеві (в частині оскарження), визначені наступним чином: запропоновано позивачу стягнути з ТОВ "Юнікобуд" збитки в сумі 5065491,21 грн, завдані внаслідок завищення вартості виконаних робіт.
Таким чином, Державна фінансова інспекція в Полтавській області пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.
Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15 квітня 2014 року (справа № 21-40а14) та постанові від 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14).
Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Частиною першою статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Мотивів для відступлення від вказаної правової позиції Верховного Суду України при розгляді цієї справи, судом не встановлено та сторонами не зазначено.
Згідно із частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог Служби автомобільних доріг у Полтавській області до Державної фінансової інспекції в Полтавській області, про визнання протиправною та скасування в частині пункту 2 вимоги від 03.08.2015 року № 16-06-3-14/5478.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Служби автомобільних доріг у Полтавській області до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування в частині пункту 2 вимоги, відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 03 листопада 2015 року.
Суддя Р.І. Молодецький