м. Миколаїв
09 листопада 2015 року Справа № 814/3726/15
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, вул. Шевченко, 42/18, м. Миколаїв, 54030
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_2, вул. Б. Хмельницького, 17/52, м. Київ 30, 01030 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, б-р Т.Шевченка, 33-Б, м. Київ 32, 01032
прозобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання подати інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язання включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідачі надали суду пояснення, в яких зазначено, що договір поточного рахунку від 02.12.2014 року, укладений між позивачем та банком, та правочин по зарахуванню коштів на його виконання 03.12.2014 року є недійсним в силу ч.1 ст.215 ЦК України та має ознаки нікчемності відповідно до ст.38 Закону« Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». За результатами цього договору збільшилась гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, оскільки право на відшкодування коштів отримав позивач, хоча ТОВ ЮФ Центр консультацій не володіло б таким правом, у випадку, якби правочин по перерахуванню коштів не був вчиненим. Відповідачі просили зупинити справу до завершення кримінального провадження № 12015100100006727.
Позивач надав суду клопотання про розгляд справ в порядку письмового провадження та клопотання, в якому просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Відповідно до ст.128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:
Постановою Правління Національного банку України від 13.02.2015 року № 105 « Про внесення Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до категорії неплатоспроможних».
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 року № 30 « Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Златобанк», яку запроваджено з 14.02.2015 по 13.05.2015 та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк».
Правлінням НБУ прийнято постанову від 12 травня 2015 № 310 « Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк».
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 13.05.2015 № 99 « Про початок процедури ліквідації АБ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку». Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 156 віл 13.05.2015 призначено ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» строком на 1 рік з 13.05.2015 по 12.05.2016 включно.
Позивачем та ПАТ «Златобанк» була укладена Угода про приєднання до публічної пропозиції про комплексне обслуговування фізичних осіб від 02.12.2014 року, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок, а клієнт підтверджує про своє повне ознайомлення та розуміння прав та обов'язків сторін, які визначені Публічною пропозицією та зобов'язується їх безумовно дотримуватись та виконувати.
Договір поточного рахунку позивача у банку був відкритий 02.12.2014 року, а 03.2.2014 на його рахунок поступили кошти в розмірі 143 250 грн. Довідка банку від 06.04.2015 року про обороти за період з 01.12.2014 по 03.04.2015 року по рахунку ОСОБА_1 свідчить, що в грудні 2014 року поступили на рахунок його гроші в сумі 143 250 грн.
30.04.2015, 21.05.2015, 02.07.2015, 06.07.2015 позивач письмово звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації про виплату гарантованих коштів у розмірі 143 250 грн.
Позивач отримав лист від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.05.2015 року № 543, від 02.06.2015 року № 809, в яких зазначено, що позивача не було включено до реєстру вкладників, оскільки проводилась перевірка відповідно до ч.2 ст.38 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня визнання банку неплатоспроможнім. Ніяких посилань стосовно визнання договору позивача з банком нікчемним ці листи не містили.
Але уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Златобанк» ще 08.04.2015 року прийняв наказ № 164/1 « Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів» про визнання нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно з переліку, який додається до наказу відповідно до п.6 ч.2 ст.37, п.п.2,3,4 ст.38 « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з метою недопущення дій, що призводять до зростання гарантованої суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду. Наказом № 165/1 від 09.042015 року внесені зміни до наказу № 164/1 від 08.04.2015 року. У додатку до наказу в переліку осіб, з якими договора визнані нікчемними є прізвище позивача- Машкаренко ОСОБА_3.
22.06.2015 року уповноважена особа Фонду звернулась до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Листом від 21.07.2015 року ГУ МВС України в м. Києві повідомило відповідача , що відносно посадових осіб АТ «Златобанк» відкрито кримінальне провадження № 12015100100006727 та на даний час триває досудове розслідування.
Згідно із статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа, як то зазначено в частині 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
За змістом частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, якою визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним
Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Підставою для визнання договору, укладеного позивачем та банком нікчемним уповноваженою особою Фонду зазначено п,2,3,4 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Але з яких саме підстав уповноважена особа визнала договір, укладений між позивачем та банком нікчемним, в наказі не зазначено. Цими пунктами ст.38 вищезазначеного Закону передбачено визнання договору нікчемним в разі, коли банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним , банк здійснив відчуження майна, або банк оплатив кредитору в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна.
Жодна з цих підстав не має ніякого відношення до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Златобанк».
Відповідач в своїх поясненнях зазначає інші підстави для визнання договору позивача з Банком нікчемним, а саме, що за результатами договору позивача та банку збільшилась гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, оскільки право на відшкодування коштів отримав позивач, хоча ТОВ ЮФ Центр консультацій не володіло б таким правом, у випадку, якби правочин по перерахуванню коштів не був вчиненим, але таких підстав для визнання договорів нікчемними ст.38 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»( станом на день виникнення спірних правовідносин) не передбачено.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, уповноважена особа неправомірно віднесла договір, укладений між позивачем та банком до нікчемних. Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Відповідачами не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому позовні вимоги належить задовольнити.
Керуючись статтями 11, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 ( іпн НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві « Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 ( іпн НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Гордієнко