Справа № 815/4164/15
10 листопада 2015 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
за участю секретаря - Філімоненко А.О.,
за участю сторін:
представник позивача - ОСОБА_1,
представник 1 відповідача - не з'явився,
представник 2 відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, батальйону патрульної служби Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області про визнання незаконними та скасування наказів № 425 о/с від 07.07.2015 року, №№ 2091 та 291 від 18.06.2015 року, зобов'язання поновити на посаді та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу,
З позовом до суду звернувся ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, батальйону патрульної служби Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області про визнання незаконними та скасування наказів № 425 о/с від 07.07.2015 року, №№ 2091 та 291 від 18.06.2015 року, зобов'язання поновити на посаді та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні 10.11.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві та уточненнях до позову (а.с. 4-9, 96-104) вважаючи, що накази № 425 о/с від 07.07.2015 року, №№ 2091 та 291 від 18.06.2015 року є безпідставними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства. При цьому зазначив, що Відповідачем порушено Наказ МВС України № 230 від 12.03.2013 року, порушено процедуру звільнення, не встановлено жодних доказів дискредитації, Позивач пояснень по суті виявленого правопорушення щодо зберігання набоїв не надавав, обвинувального вироку щодо нього не було, в день звільнення трудову книжку не отримав.
Представники відповідачів ГУМВС України в Одеській області, батальйону патрульної служби Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області до судового засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В матеріалах справи містяться заперечення на позов ГУМВС України в Одеській області, в яких просить відмовити позивачу в задоволенні позову (а.с. 31-35).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.
Позивач проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, що згідно з положеннями п.п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України віднесено до поняття публічної служби, спори щодо проходження якої, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, отримання відповідних виплат, пов'язаних з її проходженням згідно ст. 17, 104 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про міліцію», особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальне звання міліції.
На підставі наказу № 180 о/с від 10.07.2007 року ОСОБА_2 було прийнято на службу в органи внутрішніх справ, про що свідчить запис у наданій копії трудової книжки серія АХ № 628144. ОСОБА_2 працював на посаді інспектора патрульної служби взводу № 1 роти № 2 полку ПС ОМУ ГУМВС України в Одеській області (а.с. 20).
Судом встановлено, що 15 травня 2015 року слідчим відділом СУ УМВС України в Кіровоградській області в рамках досудового розслідування за фактом скоєння розбійного нападу на ломбард у м. Ульяновка, Кіровоградської області, проведено обшук кімнати Позивача у гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 70 к. 96 (а.с. 18-19).
У ході проведення обшуку виявлено:
пістолет з маркуванням «Вій 9 мм» серія ЧН 007286, в якому на момент виявлення знаходився магазин заряджений патронами у кількості 8 шт.;
магазин з патронами у кількості 8 шт.;
у шафі виявлено патрони у кількості 12 шт. Всі вищевказані патрони зовні схожі на набої до травматичної зброї;
6 патронів, зовні схожі на патрони 9 мм. з маркуванням « 270 02»;
дозвіл на право зберігання та носіння зброї № 4Н007286;
пластикові банківські картки, золоті вироби, сім-картки, флеш карти, мобільний телефон та два ноутбуки.
16.05.2015 року відомості по факту виявлення та вилучення пристрою травматичної дії і набоїв 9 мм внесено до ЖЄО Ульяновського РВ УМВС України в Кіровоградській області № 931, а вилучені набої та пристрій травматичної дії направлені на балістичну експертизу до НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області.
Наказом ГУ МВС України в Одеській області від 26.05.2015 року № 1765, призначено проведення службового розслідування за фактом надходження інформації від Полку ПС ОМУ ГУМВС в Одеській області про проведення обшуку (а.с.36).
За результатами службового розслідування, Наказом ГУМВС України в Одеській області від 18 червня 2015 року № 2091 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників полку ПС ОМУ ГУМВС України в Одеській області» за грубі порушення вимог ст. 2, ст. 3. п. 2 абзацу 1, абзацу 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV, вимог абзацу 3 п. 4.1, п. 6.1 розділу VI Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155, Присяги працівників ОВС України, вимог п. «д», п. «е» ст. 121 Статуту ППСМ України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 року № 404, вимог п. 11.7, п. 11.15., п. 12.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи алогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженого наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622, ОСОБА_2, інспектора патрульної служби взводу № 1 роти № 2 полку ГІС ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшого сержанта міліції було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Наказом ГУМВС України в Одеській області від 07 липня 2015 року № 425 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_2 було звільнено у запас Збройних Сил з 10 липня 2015 року.
Підставою для звільнення ОСОБА_2, як зазначено в наказі № 425 о/с став наказ ГУМВС України в Одеській області від 18.06.2015 року № 291.
Оцінюючи оскаржені накази суб'єкта владних повноважень в частині звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України та доходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України «Про міліцію», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Діяльність міліції, відповідно до ст. 3 цього Закону, будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.
Судом встановлено, що порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин (далі -Положення).
Відповідно до п. 23 Положення, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Згідно з п. 66 Положення особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
Пунктом 62 цього ж Положення вказано, що звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Як встановлено судом та відповідно до Наказу №425 о/с від 07.07.2015 року, вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 8 років 11 місяців 29 днів.
При цьому в Наказі ГУМВС України в Одеській області від 07 липня 2015 року № 425 о/с, зроблено помилки щодо пункту Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а саме, зазначено за п. 64 замість п. 66 (за дискредитацію), та невірно зазначено № наказу від 18.06.2015 року,тобто № 291 замість № 2091, але допущені помилки не можуть бути підставою для його скасування виходячи з наступного.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»
Відповідно до ст. 1 цього Закону, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно зі ст. 7 цього Закону, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Як встановлено судом, 16.05.2015 року слідчим СВ Ульяновського РВ УМВС України в Кіровоградській області лейтенантом міліції ОСОБА_3, відомості щодо виявлення та вилучення у старшого сержанта міліції ОСОБА_2 бойових патронів калібру 9х18 мм у кількості 6 шт. внесенні до ЄРДР за № 12015120280000378 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Як пояснила свідок ОСОБА_4, 15 травня 2015 року дійсно слідчим відділом СУ УМВС України в Кіровоградській області було проведено обшук у кімнаті гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 70 к. 96, в якій мешкав Позивач. Свідок була присутня при обшуку, як вилучались патрони не бачила, відеозьомка не здійснювалась, але протокол нею та іншими учасниками слідчих дій підписаний добровільно.
З висновку службового розслідування вбачається, що в ході службового розслідування опитаний старший сержант міліції ОСОБА_2 пояснив, що вищевказані 6 патронів калібру 9 мм, з маркуванням « 270-02», він знайшов під час несення служби по ОГП, точну дату та час не пам'ятає, коли намагався затримати «правопорушника», який тікаючи від працівників міліції, скинув щось на землю. Затримати невідомого старшому сержанту міліції ОСОБА_2 не вдалось, він підійшов до місця, де втікач щось кинув на землю, та дізнався, що то патрони 9 мм. В подальшому він підібрав вказані патрони, залишив їх собі, зберігав у шухляді. При цьому керівництву роти та до чергової частини райвідділу про знахідку не доповів, а в подальшому забув про ці патрони.
Таким чином старший сержант міліції ОСОБА_2 своїми діями порушив вимоги ст. 2, ст. 3, ст. 10 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Дисциплінарного органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, вимоги п. 1.2. Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19.11.2012 № 1050, вимоги абзацу 3 п. 4.1., п. 6.1. розділу VI Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155, Присяги працівників ОВС України і зобов'язання наданого ними при прийнятті на службу в ОВС України, вимоги п. «д», «е» ст. 121 Статуту ППСМ України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 № 404. Крім того такі можуть бути кваліфіковані як кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 263 КК України.
Також судом встановлено, що старший сержант міліції ОСОБА_2, маючи відповідний дозвіл, у порушення вимог п. 11.7., п. 11.15., п. 12.12. Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, травматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, зберігав пристрій травматичної дії - пістолет «Вій», серії ЧН № 007286 у зарядженому стані, у дерев'яній шафі, хоча повинен був зберігати пристрій травматичної дії у розрядженому стані та у металевому ящику (сейфі) з товщиною стінок не менше 3 мм.
На підставі викладеного, згідно з п. 2 висновку за грубі порушення вимог ст. ст. 2, 3, 10 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 3460-ІV, вимог абзацу 3 п. 4.1., п. 6.1. розділу VI Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, Присяги працівників ОВС України і зобов'язання наданого ними при прийнятті на службу в ОВС України, вимог п. «д», п. «е» ст. 121 Статуту ППСМ України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 № 404, вимог п. 11.7., п. 11.15., п. 12.12. Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08..1998 № 622, що виразилось в низьких морально-ділових якостях, в ігноруванні вимог чинного законодавства України, не доповіді до відповідної чергової частини і керівництву полку щодо переслідування невідомої особи, яка втратила бойові набої, не виклику на місце події слідчо-оперативної групи, незаконному носінні та зберіганні бойових патронів за місцем мешкання та у порушені правил зберігання пристрою травматичної дії та набоїв до нього, інспектора патрульної служби взводу № 1 роти № 2 полку ПС ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2, було звільнено з органів внутрішніх справ, за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що факт скоєння ОСОБА_2 вчинку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, не доведено.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - не виконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Згідно з чинним законодавством України, дисциплінарна відповідальність - це винне порушення трудової дисципліни і службових обов'язків. Такі порушення можуть бути виражені як у діях, так і у бездіяльності, допускатися як свідомо, так і з необережності.
Службова дисципліна рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ передбачає суворе підпорядкування працівників порядку та правилам, встановлених законами, спеціальними статутами і наказами МВС України та ґрунтується на усвідомленні кожним з них свого службового обов'язку і особистої відповідальності за справу боротьби зі злочинністю й охорони громадського порядку.
Службова дисципліна, забезпечує законність, чіткість, злагодженість єдність дій працівників органів внутрішніх справ відповідно до Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382 зобов'язує: завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватись її Конституції та чинного законодавства, бути чесним і сумлінним працівником, зберігати державну та службову таємницю; з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти авторитету органів внутрішніх справ, рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися зі злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права і свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.
Згідно з «Етичним кодексом працівника органів внутрішніх справ України», схваленим колегією МВС України 05.10.2000 р. №7КМ/8, працівник органів внутрішніх справ України зобов'язаний керуватися у службовій діяльності і повсякденному житті та поведінці системою етичних норм, зокрема: в своїй роботі неухильно керуватись законодавством України. Виконувати норми Дисциплінарного статуту (пункт 3) у службових та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці бути зразком чесності, чемності, тактовності, зовнішньої охайності і внутрішньої дисциплінованості, культури спілкування, зокрема мовної (пункт 7); стверджувати та відстоювати честь і гідність правоохоронця як посадової особи, уповноваженої державою і народом України захищати законні права і інтереси громадян. Всіляко сприяти підвищенню авторитету органів внутрішніх справ серед населення (пункт 10).
Представником відповідача у судовому засіданні зазначено, що в ході службового розслідування було доведено грубі порушення службової дисципліни ОСОБА_2
Щодо зазначених представником Позивача порушень порядку та процедури звільнення, судом досліджено довідку від 31.07.2015 року (а.с. 122), згідно з якою, 20.06.2015 року о 11.30 год. ОСОБА_2 було запропоновано ознайомитись з наказом ГУМВС України в Одеській області від 18.06.2015 року № 2091 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників полку ПС ОМУ ГУМВС України в Одеській області», який відмовився, про що було складено відповідний акт, який зареєстрований в канцелярії полку ПС ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 22.06.2015 року № 31/9-953. З дисциплінарним наказом ГУМВС України в Одеській області від 18.06.2015 року № 2091, ОСОБА_2, особисто 08.07.2015 року під підпис ознайомився, але при цьому в письмовій формі зазначив, що він не згоден з даним дисциплінарним наказом та просив надати йому копію, витяг з даного наказу начальника ГУМВС України в Одеській області, ОСОБА_2 особисто під підпис отримав того ж дня (08.07.2015 року), про що є запис в оригіналі наказу. Також, ОСОБА_2 з витягом наказу начальника ГУМВС України в Одеській області від 07.07.2015 року № 425 о/с, особисто ознайомився та отримав на руки 15.07.2015 року (а.с. 122).
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що звільнення ОСОБА_2 зі служби в органах внутрішніх справ є законним, будь-яких порушень чинного законодавства не встановлено, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо поновлення його на посаді та скасування наказів не підлягають задоволенню.
Разом з тим, стосовно вимоги позивача про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд може задовольнити таку вимогу лише в разі поновлення на посаді та скасування оскаржуваних наказів.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем та відповідачами по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2,8,69,71,94,159-163 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, батальйону патрульної служби Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний 16.11.2015 року.
Суддя Бутенко А.В.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, батальйону патрульної служби Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області - відмовити повністю.
16 листопада 2015 року.