ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
01 листопада 2011 р. № 2а-8975/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,
з участю представників: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деос Реліз»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Деос Реліз»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення рішення відповідача від 29.03.2011 року № 0000992320/7151, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 79 439,43 грн. , у тому числі за основним платежем - 63 551,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 887,89 грн.. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від від 17.03.2011 року № 171/23-2/19337475, про завищення Товариством податкового кредиту з додатку на додану вартість по ТзОВ «Будівельник», що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 63 551,54 грн. у зв'язку із безтоварністю угод, укладених Товариством з ТзОВ «Будівельник»та нікчемністю правочину між позивачем та вказаним контрагентом. Одержані від ТзОВ «Будівельник»по договору роботи та подальше використання їх в господарській діяльності Товариства підтверджуються первинними документами. Зазначив, що придбання робіт, підтвердженого податковими накладними контрагентів, давало йому право на включення суми сплаченого податку з ПДВ до податкового кредиту і відповідного зменшення податкових зобов'язань звітного періоду. Вважає необґрунтованими припущення податкового органу про фіктивність угод, які укладались між ТзОВ «Деос Реліз»та ТзОВ «Будівельник», оскільки в судовому порядку такі угоди недійсними не визнавались. Крім цього, у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки і працівники податкового органу не були допущені до перевірки, однак відповідач не вжив визначених податковим законодавством відповідних заходів до позивача. Оскільки Товариство не порушувало вимог Закону України «Про податок на додану вартість», спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.
Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав,викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до наступного. Проведеною ДПІ у Личаківському районі м. Львова позаплановою виїзною перевіркою ТзОВ «Деос Реліз»з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2010 року встановлено порушення пп. 7.4.1 пункту 7.4.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: завищено податковий кредит з додатку на додану вартість по ТзОВ «Будівельник», що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 63 551,54 грн. До такого висновку податковий орган прийшов на підставі матеріалів, отриманих від підрозділів податкової міліції, відповідей АІС «Аудит», ОСОБА_4, АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та висновку проведеного ДПІ у Оболонському районі м. Києва аналізу з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту ТзОВ «ПВК Будівельник», який полягає в тому, що усі операції купівлі-продажу з ТзОВ «ПВК Будівельник»не підтверджені первинними документами, тому відповідно до ч.1, ч.2 ст.215, ч.1, ч.5 ст.203 ЦК України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Вважає податкове повідомлення -рішення від 29.03.2011 року № 0000992320/7151 законним. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Деоз Реліз», зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Львівської міської ради 29.06.1993 року (код ЄДРПОУ 19337475) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова.
ТзОВ «Деос Реліз»є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Личаківському районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18084496 від 10.04.2006 року (т.2 а.с.24).
Згідно наданої Головним управлінням статистики у Львівській області Довідки АА№297090 з ЄДРПОУ видами діяльності ТзОВ «Деоз Реліз»за КЕВД є: монтаж та встановлення збірних конструкцій; ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань; електромонтажні роботи; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; діяльність у сфері інжинірингу.
На здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури ТзОВ «Деоз Реліз»Міністерством регіонального розвитку та будівництва України видана Ліцензія (серія АГ № 573918) від 05 квітня 2011 року на строк дії до 05 квітня 2016 року (т. 1 а.с.245).
Відповідно до Додатку до Ліцензії, вона поширюється на виконання ТзОВ «Деоз Реліз»таких робіт як: проектування об'єктів архітектури, в тому числі проектування внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж, систем і споруд водопроводу та каналізації, опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, холодопостачання промислового, електропостачання, електрообладнання і електроосвітлення, автоматизації і контрольно-вимірювальних приладів, в'язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних технологій, клас наслідків; будівельні та монтажні роботи по виконанню пусконалагоджувальних робіт систем радіо та телебачення, електричного обладнання, систем водопостачання та каналізації, вентиляції та кондиціонування повітря, клас наслідків, інжинірингова діяльність у сфері будівництва тощо (т. 1 а.с.246).
ДПІ у Личаківському районі м. Львова складено акт від 17.03.2011 року № 171/23-2/19337475 «Про результати позапланової виїзної перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Деос Реліз»(код ЄДРПОУ 19337475) з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2010 року».
Як вбачається з акту № 171/23-2/19337475, податковим органом встановлено порушення:
- підпункту 7.4.1 пункту 7.4.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: завищено податковий кредит з додатку на додану вартість по ТзОВ «Будівельник», що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 63 551,54 грн.
Висновок податкового органу про порушення позивачем вищевказаних норм Закону України «Про податок на додану вартість»ґрунтується на матеріалах, отриманих від підрозділів податкової міліції, відповідей АІС «Аудит», ОСОБА_4, АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»та висновку проведеного ДПІ у Оболонському районі м. Києва аналізу з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту ТзОВ «ПВК Будівельник».
На підставі вказаного акту ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення від 29.03.2011 року № 0000992320/7151, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 79 439,43 грн., у тому числі за основним платежем - 63 551,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 887,89 грн.
Позивач податкове повідомлення -рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 29.03.2011 року № 0000992320/7151 в адміністративному порядку не оскаржував.
Як вбачається з акту перевірки від 17.03.2011 року № 171/23-2/19337475, до складу задекларованого ТзОВ «Деос Реліз»в грудні 2010 року податкового кредиту по податку на додану вартість позивач включив взаєморозрахунки з ТзОВ «ПВК Будівельник»в сумі 63551,54 грн.
Висновок відповідача про безпідставність віднесення ТзОВ «Деос Реліз»63551,54 грн. ПДВ до податкового кредиту за грудень 2010 року зроблено на підставі висновку проведеного ДПІ у Оболонському районі м. Києва аналізу з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту ТзОВ «ПВК Будівельник», який полягає в тому, що встановлено неможливість поставки товарів (робіт, послуг) ТзОВ «ПВК Будівельник»на підставі того, що у податкового органу відсутня інформація про фактичні види діяльності ТзОВ «ПВК Будівельник»та отримання ним дозволів та ліцензій, ТзОВ «ПВК Будівельник» відсутній за місцезнаходженням, актом №1341/9/29-105/50 скасовано свідоцтво платника податку, отже договори відповідно до ч.1, ч.2 ст.215, ч.1, ч.5 ст.203 ЦК України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Оскільки усі операції купівлі-продажу з ТзОВ «ПВК Будівельник»не підтверджені первинними документами, тому не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», тому ТзОВ «ПВК Будівельник»нічого не реалізовувало, а ТзОВ «Деос Реліз»нічого не придбавало і не може відносити ПДВ до податкового кредиту.
Суд вважає такий висновок податкового органу помилковим, мотивуючи це наступним.
Статтею 228 ЦК України визначено, що правочини, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Показом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон № 168/97-ВР).
Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону № 168/97-ВР.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг.
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7. 3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.
Системний аналіз наведених пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Судом встановлено, що 24.10.2010 року між ТзОВ «ПВК Будівельник» (Підрядник) та ТзОВ «Деос Реліз»(Замовник) укладено договір №24/11-10, предметом якого є послуги з виконання проектних робіт та розрахунків, поставки обладнання, матеріалів та забезпечення виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт та робіт по ТО.
На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «ПВК Будівельник»позивач представив суду копії наступних документів:
- договір №24/11-10 від 24.10.2010 року (т.1, а.с.123);
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 -13 шт. (т.1, а.с.126,128,133,138,142,147,144,149,151,155,160,164,168,172,176);
- акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2-14 шт. (т.1, а.с.125-127,129-132,134-137,139-141,143-146,148-150,152-154,156-159,161-163,165-167,169-171,173-175,177-179);
- податкові накладні, виписані ТзОВ «ПВК Будівельник»- 7 шт. (т.2, а.с.28-33 );
- довідка ПАТ «Банк Перший»від 31.10.2011 року № 34-2635 по взаєморозрахунках ТзОВ «Деос Реліз»з ТзОВ «ПВК Будівельник»(т.2, а.с.34-35);
- платіжні доручення ТзОВ «Деос Реліз»з відмітками банку про перерахування коштів ТзОВ «ПВК Будівельник» (т.2, а.с.36-41).
Як вбачається з довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, вони підписані ТзОВ «Деос Реліз»та ТзОВ «ПВК Будівельник»та стосуються наступних робіт:
- демонтажу конструкцій;
- монтажу водопроводу;
- створення системи сигналізації;
- пусконалагоджувальні роботи системи сигналізації;
- монтажу охоронної сигналізації;
- пусконалагоджувальні роботи охоронної системи ;
- створення установки газової;
- домонтажу лінійної частини ДП «Датський текстиль»м. Сокаль, секція №1;
- монтаж щитів та засобів автоматизації;
Крім цього, позивач представив копію свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «ПВК Будівельник»(т.1, а.с.55-56); копію свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «ПВК Будівельник»№100282270, серія НБ №486892 (т.1, а.с.57); довідку АА № 361470 з ЄДРПОУ ТзОВ «ПВК Будівельник»з видами діяльності за КВЕД (т.1 а.с.58-59); копію Ліцензії АВ № 557780 на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури з додатком, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією ТзОВ «ПВК Будівельник», строком дії з 23 листопада 2010 року по 23 листопада 2015 року (т.1, а.с. 60-62); належним чином зареєстрований Статут ТзОВ «ПВК Будівельник»(т.1 а.с.63-86); копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку ТзОВ «ПВК Будівельник»форми 1ДФ за 4 квартал 2010 року та за 1 квартал 2011 року з доказами одержання їх ДПІ у Обухівському районі та ДПІ у Оболонському районі м. Києва відповідно ( т.1, а.с.93-99); копію договору про надання послуг щодо тимчасового спільного користування частиною приміщення, укладеного 13.01.2010 року між ТзОВ «ПВК Будівельник»та ТзОВ «Консалтингова група «Алекс»(т.1 а.с.100-103); копію Державного акту на право постійного користування землею Серія ІІ-КВ №002521 для розміщення виробничої бази ТзОВ «ПВК Будівельник» (т.1, а.с.104-107).
Вищевказані документи свідчать про те, що у ТзОВ «ПВК Будівельник»наявні трудові ресурси та виробничі приміщення для здійснення господарської діяльності, вказаної в Статуті товариства та належним чином оформлених дозвільних документах.
В подальшому придбані у ТзОВ «ПВК Будівельник»роботи (послуги) були використані ТзОВ «Деос Реліз»у своїй господарській діяльності для таких замовників: ТзОВ «Перспектива», ТзОВ «Галрембуд»,ТзОВ «ЛК ОСОБА_5», ДП «Датський текстиль» ПВН Холдинг А/С, ТзОВ «Західпаб», ВАТ «ГАЛ БУД»(довідка ТзОВ «Деос Реліз»про включення виконаних ТзОВ «ПВК Будівельник»субпідрядних робіт (т.1, а.с.180-181).
На підтвердження використання ТзОВ «Деос Реліз»робіт, виконаних ТзОВ «ПВК Будівельник», у своїй господарській діяльності позивач представив суду наступні документи:
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 - 13 шт. (т.1, а.с.182,186,192,198,199,202,208,213,217,224,228,232,237,241);
- акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2-13 шт. (т.1, а.с.183-185,187-191,193-197,199-201,200-202,203-207,209-212,214-216,218-223,225-227,229-231,233-236,238-240,242-244);
- податкові накладні, виписані ТзОВ «Деос Реліз»своїм замовникам (т.2, а.с.11-23).
Аналіз виконаних ТзОВ «ПВК Будівельник»та ТзОВ «Деос Реліз»робіт свідчить, що вони відповідають тим видам господарської діяльності, для здійснення яких створені ці підприємства і на виконання яких у кожного з них були наявні відповідні дозвільні документи -ліцензії.
Крім цього, позивач представив суду копію податкової декларації з податку на додану вартість ТзОВ «Деос Реліз»за грудень 2010 року з додатком № 5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з доказами одержання її ДПІ у Личаківському районі м. Львова ( т.1, а.с.247-250) та копію податкової декларації з податку на додану вартість ТзОВ «ПВК Будівельник»за грудень 2010 року з додатком № 5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, де у розділі «Податкові зобов'язання»у графі 7 відображені податкові зобов'язання по податку на додану вартість по взаєморозрахунках ТзОВ «Деос Реліз» у сумі 63551,54 грн. з доказами одержання її ДПІ у Оболонському районі м. Києва ( т.1, а.с.87-92).
Всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ТзОВ «Деос Реліз»і ТзОВ «ПВК Будівельник»по придбанню робіт (послуг) та спростовують висновки податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з цим контрагентом.
Судом встановлено, що контрагент позивача - ТзОВ «ПВК Будівельник», мав право на виписку податкових накладних, оскільки як на момент видачі таких, так і на момент проведення перевірки, був зареєстрований платником ПДВ (Свідоцтво платника ПДВ №100282270, серія НБ №486892) (т.1, а.с.57).
У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спорів цієї категорії (постанови Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10).
Крім того, такі рішення касаційного суду узгоджуються і з практикою Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Висновки відповідача про безтоварність господарських операцій та нікчемність правочинів, укладених ТзОВ «Деос Реліз» з ТзОВ «ПВК Будівельник», є помилковими, не відповідають фактичним обставинам і спростовується зібраними по справі доказами.
Щодо підстав проведення ДПІ у Личаківському районі м. Львова перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Деос Реліз»судом встановлено наступне.
З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Порядок проведення перевірок визначено Главою 8 Податкового кодексу України (статті 75-86).
Відповідно до пункту 74.1 статті 71 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
04.03.2011 року ТзОВ «Деос Реліз»одержало запит ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 02.03.2011 року № 4618/10/23-2 про необхідність надання документів та пояснень по взаєморозрахунках з ТзОВ «Лаватан»за грудень 2010 року, вимоги якого позивачем виконані 14.03.2011 року, що підтверджується поштовою квитанцією.
14.03.2011 року податковий орган на підставі направлення на перевірку від 14.03.2011року № 182 та наказу від 14.03.2011 року № 238 здійснив вихід на позапланову перевірку у зв'язку із ненаданням відповіді на запит від 02.03.2011 року № 4618/10/23-2.
ТзОВ «Деос Реліз»не допустило працівників податкового органу до перевірки у зв'язку з відсутністю підстав для проведення такої, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.
21.03.2011 року ТзОВ «Деос Реліз»отримало по пошті акт перевірки від 17.03.2011 року № 171/23-2/19337475 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Деос Реліз»з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2010 року», а 01.04.2011 року отримано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі даного акту.
Оскільки позивач не допустив до перевірки працівників ДПІ у Личаківському районі м. Львова, то фактично відповідач провів документальну невиїзну перевірку, однак це не знайшло свого відображення в акті перевірки від 17.03.2011 року № 171/23-2/19337475.
Відповідно до підпункту 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, що до початку перевірки ТзОВ «Деос Реліз»податковий орган не надсилав запиту щодо надання документів по розрахунках з ТзОВ «ПВК «Будівельник»та не повідомляв ТзОВ «Деос Реліз»про виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих ТзОВ «Деос Реліз».
З урахуванням викладеного, перевірка ТзОВ «Деос Реліз»була проведена ДПІ у Личаківському районі м. Львова з порушенням положень Глави 8 Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 29.03.2011 року № 000099230/7151.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення -рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 29.03.2011 року № 000099230/7151, суд дійшов переконання, що вони прийняті відповідачем без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року та Податкового кодексу України і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.
Згідно зі статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.
Виходячи із системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України такий спосіб захисту як вимога визнання акту нечинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів.
Відмінність між встановленням судом протиправністю акту індивідуальної дії, яким є податкове повідомлення -рішення, та нормативно-правових актів є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами.
У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
З урахуванням викладеного, способом захисту при оскарженні податкового повідомлення -рішення є визнання його судом протиправним.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп., сплаченого за платіжним дорученням № 1089 від 08 серпня 2011 року.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 29.03.2011 року № 000099230/7151.
Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деос Реліз» 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 04 листопада 2011 року.
Суддя Хома О.П.