ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
12 листопада 2015 року справа № 813/5507/15
Львівський окружний адміністративний суд, в складі :
головуючого - судді Кухар Н.А.
секретаря судового засідання Єдинак Г.Б.
за участю:
представника позивачів - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
представників третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Львівського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_8, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради про скасування державної реєстрації права власності,
встановив:
ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до Львівського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_8, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради про зобов'язання скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис щодо об'єкта нерухомого майна а реєстраційним номером 26236839 від 01 вересня 2014 року, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Караджича, 13/17.
Представником позивачів подано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна:443122646101, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1)
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що під час спільного подружнього життя з ОСОБА_9 було придбано квартиру у м.Львові по вул.Караджича, 13/17. ОСОБА_1, колишній чоловік без її відома та без відома своїх неповнолітніх дітей, а від так і без відома органу опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради здійснив відчуження зазначеної квартири на користь ОСОБА_8. Відчуження квартири відбувалось через рішення суду, а не звичайним договором купівлі-продажу. Зазначає, що рішення суду на підставі якого прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_8 скасовано. Вважає, що оскільки скасовано правовстановлюючий документ на підставі якого ОСОБА_8 отримав у власність спірну квартиру, то державна реєстрація права власності на квартиру у м.Львові по вулиці Караджича 13/17 також підлягає скасуванню.
Третьою особою - ОСОБА_10 подано заперечення на позовну заяву, в якому зазначає, що підставою виникнення власності на квартиру у м.Львові по вул.Караджича, 13/17 слугувала ухвала Апеляційного суду Львівської області від 04.07.2014 року та мирова угода від 27.11.2013 року затверджена вказаною ухвалою суду. Вважає, що права позивачів жодним чином не порушені, а тому у позові слід відмовити.
Представник позивачів в судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні поклався на думку суду.
Представник третьої особи ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав наведених в запереченні.
Представник третьої особи Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради підтримала позовні вимоги. Зазначила що рішення державного реєстратора порушує право неповнолітньої особи.
Суд, заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 26 лютого 2014 року у справі № 462/9700/13 відмовлено у задоволенні заяви державного виконавця про визнання мирової угоди в процесі виконання рішення.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 04.07.2014 року у справі № 462/9700/13 скасовано вищезазначену ухвалу Залізничного районного суду м.Львова та затверджено мирову угоду укладену між стягувачем ОСОБА_8 та боржником ОСОБА_9 та визнано право власності на квартиру у м.Львові по вул.Караджича, 13/17 за ОСОБА_8 з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
01.09.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 на підставі вищезазначеної ухвали Апеляційного суду Львівської області від 04.07.2014 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 15489898 від 01.09.2014 року), на квартиру у м.Львові по вул.Караджича, 13/17 за ОСОБА_8.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року задоволено касаційні скарги заступника прокурора Львівської області та ОСОБА_12, скасовано ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 04.07.2014 року у справі № 462/9700/13 на підставі якої проведена державна реєстрація квартири у м.Львові по вул.Караджича, 13/17 за ОСОБА_8 та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2015 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_9 та залишено ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 26 лютого 2014 року без змін.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Юрисдикція адміністративного суду поширюється на даний публічно-правовий спір.
Отже, предметом спору є правомірність рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень на квартиру у м.Львові по вул.Караджича, 13/17 за ОСОБА_8.
Частиною 1 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній станом на момент реєстрації права власності) визначено порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень, до якого, зокрема, належить прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Згідно з ч. 4 ст. 15 цього Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно станом на 30.01.2012 року були визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703.
Так, відповідно до п. 27 вказаного Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема серед іншого, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відтак, рішення суду першої інстанції про визнання права власності на нерухоме майно, що набрало законної сили, є належною правовою підставою (правовстановлюючим документом) для внесення запису до Державного реєстру прав про реєстрацію такого права.
Однак, Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року скасовано ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 04.07.2014 року у справі № 462/9700/13. Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ є документом, що підтверджує припинення права власності на квартиру у м.Львові по вул.Караджича, 13/17, яка передана ОСОБА_8.
Судом при вирішені справи враховано положення ст. 72 КАС України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, правовстановлюючий документ, на підставі якого була проведена спірна державна реєстрація, скасований судом. Скасоване судове рішення не може бути підставою виникнення та/або існування прав та обов'язків та тягнути за собою інші наслідки крім тих, що пов'язані з його скасуванням.
За нормами частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній станом на момент винесення рішення Львівським апеляційним господарським судом) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до п.2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державною реєстру прав на нерухоме майно затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року №3502/0/5 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили та копії документів.
Таким чином, з огляду на те, що ухвала Апеляційного суду Львівської області від 04.07.2014 року у справі № 462/9700/13 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року скасовано, у суду є всі підстави скасувати рішення державного реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2, індексний номер 15489898 від 01.09.2015 р. , про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована у АДРЕСА_2, за ОСОБА_8.
Щодо посилань третьої особи на те, що право позивачів рішенням про реєстрацію права власності не порушено , то суд зазначає наступним.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Так як, рішення суду, на підставі якого здійснена реєстрація права власності, скасовано, третя особа - ОСОБА_8 звернулась до Залізничного райсуду м.Львова з позовом про визнання до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 такими, що втратили право на проживання і користування квартирою та їх виселення, ОСОБА_9 на бажає вчиняти дії щодо скасування реєстрації права власності, законодавством не встановлено іншого порядку захисту неповнолітнього , суд вважає, що рішенням про реєстрацію права власності порушує права неповнолітнього ОСОБА_6
Суд вважає необґрунтованими посилання третьої особи на те, що виник спір про право, так як державні реєстратори є суб'єктами владних повноважень з реєстрації прав.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів слід скасувати рішення № 15489898 від 01.09.2015 року про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована у АДРЕСА_2, за ОСОБА_8
Таким чином, позовні вимоги є підставними та обгрунтованими, а тому адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Згідно з ст. 94 КАС України судові витрати у цій справі стягувати не належить.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення № 15489898 від 01.09.2015 року про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована у АДРЕСА_2, за ОСОБА_8 (п.№ НОМЕР_1).
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 487,20 грн.(чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної карги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Кухар Н.А.
Повний текст постановив виготовлено 17.11.2015 року.