про відкриття провадження в адміністративній справі
та призначення справи до судового розгляду
24 вересня 2015 року № 810/3509/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., перевіривши виконання вимог ст. ст. 105, 106 КАС України та в порядку виконання вимог ч. 1 ст. 107 КАС України у справі за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, третя особа: Відділення Приватбанку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та акту перевірки, -
ФОП ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду. Просять визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, третя особа: Відділення Приватбанку від 20.07.2015 р. №001831701 та визнати протиправним та скасувати акт камеральної перевірки.
Відповідно до ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Як вбачається з позовної заяви позивач просить визнати протиправним та скасувати акт камеральної перевірки сплати єдиного податку ФОП Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київський області.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, оскільки наслідком винесення податковим органом зазначеного акту є прийняття податкового повідомлення-рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.
Акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.
Виходячи з цього, суд вважає, що акт перевірки не може бути предметом адміністративного позову, а вимоги про визнання недійсним та скасування акту перевірки не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, акт перевірки не маює обовязкового характеру, а отже не є такими рішеннями субєкта владних повноважень, на спір з оскарження яких поширюється компетенція адміністративних судів, передбачена ч.1 ст. 17 КАС України, а тому у відкритті провадженні в даній частині позовних вимог необхідно відмовити.
Що стосується решти позовних вимог, адміністративний позов подано з додержанням вимог статей 104-106 КАС України, позов підсудний ОСОБА_2 окружному адміністративному суду, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяв та відмови у відкритті провадження у справі - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 21, 107, 109 КАС України, суд-
1. Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, третя особа: Відділення Приватбанку в частині визнати протиправним та скасувати акт камеральної перевірки сплати єдиного податку ФОП Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київський області.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, третя особа: Відділення Приватбанку в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 20.07.2015 р. №001831701.
3. Призначити справу до судового розгляду на 21 жовтня 2015 року о 09:00. судове засідання проводити в приміщенні ОСОБА_2 окружного адміністративного суду за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 10 поверх, кабінет № 1017.
4. Викликати для участі в судовому засіданні сторони.
5. Запропонувати відповідачу у строк до 21 жовтня 2015 року подати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.
6. Копію ухвали суду разом із інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки надіслати сторонам. Відповідачу надіслати копію адміністративного позову та додані до нього документи згідно переліку, зазначеному в додатку до позову.
Ухвала, в частині відкриття провадження у справі оскарженню не підлягає.
Ухвала, в частині відмови у відкритті провадження, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Ухвала, в частині відмови у відкритті провадження, набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Щавінський В.Р.
про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі,
встановлені Кодексом адміністративного судочинства України
Відповідно до ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.
Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.