02 листопада 2015 року Справа № 808/6850/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді А.В. Сіпаки
при секретарі судового засідання І.С. Горбовій,
за участю представників сторін :
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області
до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення - рішення
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області (позивач) до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя), у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002881500 від 19.08.2015.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання. Вважає таке рішення протиправним та пояснює, що 02.03.2015 позивач платіжним дорученням № 899 від 27.02.2015 перерахував податкові зобов'язання з акцизного податку до бюджету за реквізитами рахунків для обліку доходів, що були зазначені на Головному порталі Державної фіскальної служби. Проте, 03.03.2015 ОСОБА_3 управлінням Державної казначейської служби у Запорізькій області позивачу повернуті сплачені ним кошти, у зв'язку із зазначенням невірного коду класифікації доходів бюджету. У той же день позивач сплатив суму податку за правильним кодом класифікації. Крім того, ДФС України був продовжений строк для подання декларацій. Зазначає, що первинна сплата податку здійснена за помилковим кодом класифікації доходів бюджету не з вини позивача. Також зауважує, що з огляду на продовження строку подання декларацій термін сплати податкових зобов'язань також продовжується, а тому своїми діями позивач не вчинив жодного порушення податкового законодавства. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, з підстав зазначених у письмових запереченнях, зокрема зазначає, при під час проведення перевірки встановлено, що позивачем порушений строк сплати узгодженого податкового зобов'язання. Також зазначає, що продовження терміну подання податкової декларації, не продовжує термін сплати суми податку, яка визначені у такій декларації. Щодо здійснення позивачем слати податку за невірним кодом класифікації доходів бюджету, то зазначив, що зміни в реєстрі рахунків відбулися 29.01.2015, тобто, на дату сплати позивачем суми зобов'язання код класифікації доходів бюджету вже був змінений. Вважає позов необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.
Позивачем у встановлений законодавством строк подана декларація за січень 2015 року. 02 березня 2015 року позивачем сплачено 55375 грн. акцизного податку (платіжне доручення від 27.02.2015 №899). При цьому позивач зазначив код класифікації доходів бюджету 14040000.
03.03.2015 на рахунок позивача ОСОБА_3 управлінням ДКСУ у Запорізькій області повернено грошові кошти із приміткою про необхідність уточнення реквізитів отримувача. У той же день, 03.03.2015 позивач сплатив суму акцизного податку у розмірі 55375 грн. із зазначенням правильного коду класифікації доходів бюджету - 14040001.
31.07.2015 відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати акцизного податку, за результатами якої складений акт № 143/1520/00135390. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 222.3.1 п. 222.3 ст.222 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами за січень 2015 року. Кількість днів затримки - 1 день.
За наслідками проведеної перевірки та виявленого порушення відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми “Ш” №0002881500 від 19.08.2015, яким позивачу визначена сума штрафу у розмірі 5537,50 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно із приписами пп. 213.1.9 п. 213.1 ст.213 ПК України, об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до приписів п.223.1 ст.223 ПК України, базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу. (п.223.2 ст.223 ПК України).
Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється контролюючими органами( п.224.1 ст. 224 ПК України).
Згідно із пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).
Відповідно до п.36.1 т.36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Приписами пп. 49.18.1 п. 49.18 ст.49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом (п.49.20 ст.49 ПК України).
Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено та представниками сторін не заперечується, що позивачем своєчасно подана декларація, у якій визначена сума акцизного податку у розмірі 55375 грн.
Відповідно до приписів ПК України сума слати податку - до 02.03.2015.
Позивачем сплачений акцизний податок 02.03.2015. Під час сплати позивач у платіжному дорученні зазначив код класифікації доходів бюджету 14040000. Реквізити для сплати позивач отримав із офіційного веб-сайту ДСФ України (витяг із бази міститься у матеріалах справи).
Представниками сторін не заперечується та встановлено актом перевірки, що 03.03.2015 на рахунок позивача ОСОБА_3 управлінням ДКСУ у Запорізькій області повернено суму 55375 грн. із приміткою про необхідність уточнення реквізитів отримувача. У той же день, 03.03.2015 позивач сплатив суму акцизного податку у розмірі 55375 грн. із зазначенням правильного коду класифікації доходів бюджету - 14040001.
Крім того, відповідно до інформації, яка розміщена на веб-сайті ДФС України, вказано, що “”… у зв'язку із технічними проблемами… граничний строк для подання податкових декларацій подовжено до 24 лютого 2015 року...”.
Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити наступне: по-перше, позивачем своєчасно сплачено суму акцизного податку за реквізитами, що були відображені на веб-сайті ДФС; по-друге, у той же день, коли орган казначейства повідомив позивач про невірні реквізити та повернув сплачену суму акцизного податку, позивач сплатив їх за правильними реквізитами; по-третє, граничний строк для подання податкових декларацій подовжено до 24 лютого 2015 року.
Сплата податку при реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів визначена у ст.222 ПК України
Відповідно до пп.222.3.1 п.222.3 ст.222 ПК України суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.
З огляду на пп.222.3.1 п.222.3 ст.222 ПК України, суд не погоджується із твердженням представника відповідача, що продовження граничного строку подання декларацій не продовжує термін сплати визначених зобов'язань, оскільки у спірному питанні ключовим є саме “граничний строк”, від якого і має відраховуватись 10 календарних днів, що настають за ним. ДФС повідомило платників податків про подовження граничного строку подання декларацій до 24.02.2015, а тому саме від 24.02.2015 починає сплив 10 календарних днів на сплату. Таким чином, граничний строк сплати - 06.03.2015.
Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
Оскільки позивач сплатив акцизний податок 03.03.2015, то суд вважає, що ним не порушені граничний термін сплати податкового зобов'язання, а тому підставі для застосування штрафних санкцій відсутні.
З огляду на викладене вище, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, у зв'язку з тим, що позивачем спростовані висновки податкового органу за результатами перевірки, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та законність висновків зроблених в акті перевірки та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002881500 від 19.08.2015, прийняте Державною податковою інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій у розмірі 5537, 50 грн.
3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» витрати на сплату судового збору у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака