Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 жовтня 2015 р. Справа № 805/4607/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідачів:
1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2
про визнання протиправною відмову, зобов?язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2 про визнання протиправною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2, оформлену листом від 10.04.2015 року № 19/1548 щодо невключення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами на рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 20-889 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в національній валюті зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення від 10 липня 2014 року; зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) стосовно здійснення останній виплати по відшкодуванню вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 20-889 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в національній валюті зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення від 10 липня 2014 року в розмірі 200000 грн.; зобов?язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в загальний реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором № 20-889 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в національній валюті зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення від 10 липня 2014 року в розмірі 200000 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що, як вважає позивач, відмовляючи у включенні його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами на рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідачі діяли з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Вважає, що відповідачами порушені вимоги Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14, оскільки договір банківського вкладу, укладений позивачем з ПАТ «Банк Камбіо» відповідає нормам цивільного законодавства та не визнаний нікчемним та переказ коштів з поточного рахунку позивача за платіжним дорученням від 10.07.2014 року № 2-1 не суперечить вимогам Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Вказує на те, що внесення правоохоронними органами інформації до реєстру досудових розслідувань не свідчить про протиправність дій позивача.
Враховуючи наведене, вважає, що у відповідача не було законних підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
В запереченнях на адміністративний позов відповідачі вказали на його безпідставність та зазначили, що дії щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є обґрунтованими та такими, що вчинені в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.
Зазначають, що позивач намагається отримати кошти не в порядку черговості як кредитор четвертої черги, а за рахунок коштів Фонду.
Крім зазначеного, наполягає на тому, що за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк «Камбіо» злочину зареєстровані кримінальні провадження та органами МВС України здійснюється досудове розслідування.
Вказує на те, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним, тому такий правочин є нікчемним.
Враховуючи наведене, просять в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяву про розгляд справи за їх участю не надали.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд встановив.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 15і, кв. 91, ІПН НОМЕР_1 (а.с. 20 - 26).
10 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Камбіо» укладений договір № 20-889 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в національній валюті зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення, за умовами якого банк приймає від вкладника грошову суму в розмірі 200000 грн. на вкладний (депозитний) рахунок (а.с. 9 - 10).
10.07.2014 року згідно платіжного доручення № 2-1 на вкладний рахунок ОСОБА_3 зараховані грошові кошти в сумі 200000 грн. (а.с. 12).
Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2014 року № 782 ПАТ «Банк Камбіо» віднесений о категорії неплатоспроможних.
04.12.2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення № 140, згідно якого з 05.12.2014 року запроваджена тимчасова адміністрація та призначена уповноважена особа на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо» - ОСОБА_4
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.12.2014 року № 161 уповноваженою особою на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо» призначений ОСОБА_2
02.03.2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення № 46 про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо».
25.03.2015 року ОСОБА_1 звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та до уповноваженої особи з заявою про включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 13 - 14).
Листом від 10.04.2015 року № 19/1548 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо» ОСОБА_2 повідомив, що операції по рахунку ОСОБА_3 підпадають під ознаки, за якими зареєстроване кримінальне провадження відносно службових осіб банку, та після отримання відповіді про законність операцій по банківському рахунку ОСОБА_3 Фондом будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення їх до відповідного реєстру (а.с. 15 - 17).
Листом від 18.06.2015 року № 02-036-19888/15 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив ОСОБА_3 про відсутність інформації у переліку вкладників стосовно її вкладу за договором від 10.07.2014 року № 20-889 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в національній валюті зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення(а.с. 18 - 19).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить визнати неправомірною відмову та зобов'язати включити її до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», частиною 1 статті 3 якого визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Таким чином, відповідачі у справі - суб'єкти владних повноважень, які виконують владні управлінські функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно ч. 2 ст. 26 цього Закону вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами визначений статтею 27 зазначеного Закону, згідно якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14, Фонд складає загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Тобто, на відповідачів у справі покладений обов?язок, в тому числі, складання загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частиною 3 зазначеної норми Закону визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Згідно ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд:
1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;
3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Відповідачами не надано суду доказів визнання договору, укладеному позивачем з ПАТ «Банк Камбіо», нікчемним, або, що зазначений договір має ознаки нікчемного, визначені вищезазначеною нормою Закону.
Крім зазначеного, суд враховує наступне.
Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти:
1) передані банку в довірче управління;
2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;
4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення);
5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення);
6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;
7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку;
8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;
9) за вкладами у філіях іноземних банків;
10) за вкладами у банківських металах;
11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Відповідачами не надано суду відомостей щодо наявності обставин стосовно позивача, визначених зазначеною нормою Закону.
Суд вважає неправомірним, також, посилання відповідачів на намагання позивача отримати кошти не в порядку черговості як кредитор четвертої черги, оскільки зазначене твердження ґрунтується тільки на припущеннях та відповідачами не надано жодного доказу в підтвердження зазначеної обставини.
Щодо посилання відповідачів на наявність зареєстрованих кримінальних проваджень та здійснення органами МВС України досудового розслідування, оскільки ними не доведено, що зазначені кримінальні провадження стосуються позивача у справі та, крім того, вирок суду у кримінальній справі, також, не наданий.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд вважає, що відповідачами не надано належних доказів правомірності відмови у включенні позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , ст. 2, ст. 7-15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 128, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2 про визнання протиправною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2, оформлену листом від 10.04.2015 року № 19/1548 щодо невключення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами на рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 20-889 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в національній валюті зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення від 10 липня 2014 року; зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) стосовно здійснення останній виплати по відшкодуванню вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 20-889 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в національній валюті зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення від 10 липня 2014 року в розмірі 200000 грн.; зобов?язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в загальний реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором № 20-889 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в національній валюті зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення від 10 липня 2014 року в розмірі 200000 грн. задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2, оформлену листом від 10.04.2015 року № 19/1548, щодо невключення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами на рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 20-889 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в національній валюті зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення від 10 липня 2014 року.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) стосовно здійснення останній виплати по відшкодуванню вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 20-889 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в національній валюті зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення від 10 липня 2014 року в розмірі 200000 грн.
Зобов?язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в загальний реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором № 20-889 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в національній валюті зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення від 10 липня 2014 року в розмірі 200000 грн.
Присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1461 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Давиденко Т.В.