Постанова від 12.11.2015 по справі 803/3631/15

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року Справа № 803/3631/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд інвест лімітед” до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 12.10.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гранд інвест лімітед” (далі - ТзОВ “Гранд інвест лімітед”, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 12.10.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ковельською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ “Гранд інвест лімітед” з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2012 року по 01.03.2015 року, за результатами якої 13.05.2015 року був складений акт № 351/03-06-22-35333297.

Актом перевірки було встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.138.1 ст.138, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток всього на суму 179751 грн., в т.ч. за 2012 рік на суму 9 грн., за 2013 рік на суму 17 грн. та за 2014 рік на суму 179725 грн. п.44.1 ст.44, п. 198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в резульгаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 199620 гри., в т.ч. за грудень 2013 року на суму 27527 грн., за січень 2014 року на суму 5296 грн., за лютий 2014 року на суму 52500 грн., за травень 2014 року на суму 2147 грн. та за липень 2014 року на суму 112150 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаним актом перевірки подав заперечення № 4120 від 19.05.2015 року. Ковельською ОДПІ після розгляду вказаного заперечення було повторно проведено позапланову виїзну документальну перевірку, за результатами якої було складено акт №874/03-06-22-35333297 від 29.09.2015 року, яким фактично було повторено висновки акту № 351/03-06-22-35333297 від 13.05.2015 року.

На підставі даного акту прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.10.2015 року № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 249525,00 грн. та № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 224688,75 грн.

Позивач вважає необґрунтованими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, про нереальність господарських операцій по правочинах, укладених із контрагентами ТОВ “Агросота”, ТОВ “Зеленецьке”, ТОВ “Торговий дім “Укртрейд”, оскільки правомірність і відповідність цих господарських операцій діючому законодавству підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, господарські операції між позивачем та контрагентами були проведені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтвердженні належним чином оформленими первинними документами.

Усі вищевказані документи були досліджені перевіряючими при перевірці, причому зауважень до оформлення зазначених документів працівниками Ковельської ОДПІ не висувалося.

З огляду на вказані обставини, позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, а тому просить їх визнати протиправними та скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмових запереченнях на адміністративний позов, позовні вимоги не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 12.10.2015 року винесені відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що під час проведення перевірки позивача, ним не було належним чином підтверджено факти здійснення господарських операцій з ТОВ “Агросота”, ТОВ “Зеленецьке”, ТОВ “Торговий дім “Укртрейд”, що мали місце в 2012-2014 роках. Крім того, звертає увагу на те, що у первинних документах, наданих до перевірки, наявні недоліки, зокрема у видаткових накладних не вказано посаду та прізвище, ім'я працівника постачальника та покупця, у деяких документах не вказано місця їх складання та відсутні відомості щодо отримання придбаних за довіреністю ТМЦ. Крім того, під час проведення позапланової перевірки ТзОВ «Гранд інвест лімітед» сертифікати (якісні посвідчення на Товар) якості або відповідності на придбаний товар (сою) не надавались, хоча у деяких з договорів поставки, зокрема із ТОВ «Агросота», постачальник мав би надати посвідчення якості покупцю, а тому встановити походження товару неможливо.

Також відповідач зазначив, що Ковельською ОДПІ отримано від Хотинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області матеріали перевірки по ТОВ «Зеленецьке». (акт від 28.05.2014 року по перевірці за період з 01.01.2013 року по 31.03.2014 року та акт від 03.03.2015 року за період з 01.07.2011 року по 30.09.2014 року). Перевіркою встановлено, що у ТОВ «Зеленецьке» відсутні сільськогосподарська техніка; за період 2013 року згідно даних звіту 1-ДФ кількість працюючих не перевищувала більше 3 осіб; грошові кошти у підприємства відсутні, майно платника перебуває в банківській та податковій заставах; документи, що підтверджують фактично понесені ТОВ «Зеленецьке» витрати на вирощування сільськогосподарської продукції (оранка, культивація, посів, внесення міндобрив, збирання урожаю), витрати на транспортування зерна, зберігання зерна його очистку та сушіння з відповідним відображенням їх в регістрах бухгалтерського обліку, товариством на перевірку не надано. Крім того, відповідач зазначив, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо невстановлених осіб, які з метою прикриття незаконної діяльності придбали суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Зеленецьке» та використовували його для надання податкової вигоди іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, неможливо підтвердити фактичне здійснення господарських операцій ТзОВ “Гранд інвест лімітед” з придбання ТМЦ в ТОВ «Зеленецьке».

Також відповідач зазначає, що згідно наданих документів позивач отримував товар (сою) від ТОВ «Агросота» у грудні 2013 року, в січні та травні 2014 року. Згідно Розшифровки податкових зобов'язань АІС «Податковий блок» - «Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за вказаний період постачальником сої для ТОВ «Агросота» було ТОВ «Зеленецьке». Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, для покупця ТОВ «Агросота» зареєстровано в реєстрі податкові накладні на реалізацію товару за номенклатурою - соя, продавець - ТОВ «Зеленецьке», а тому, враховуючи що документальною перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «Зеленецьке» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, ТОВ «Зеленецьке» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з продажу сільськогосподарської продукції своїм контрагентам, в тому числі ТОВ «Агросота», а тому неправомірно складено відповідні первинні документи, що свідчить про нереальність постачання ТМЦ (сої) по ланцюгу ТзОВ «Гранд інвест лімітед» - ТОВ «Агросота» - ТОВ «Зеленецьке».

Ковельською ОДПІ отримано від ДПІ у м. Хмельницькому матеріали перевірки (акт від 14.01.2015 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торговий Дім «Укртрейд» за травень - жовтень 2014р. в яких наведена податкова інформація, що підтверджує відсутність реального джерела походження товару (по ланцюгу постачання за липень 2014 року, тобто яка доводить нереальність операцій з придбання ТОВ «ТД «Укртрейд» сої у СФГ «ОСОБА_4 М.» та подальшої реалізації даного товару в адресу ТОВ «Гранд Інвест Лімітед», що свідчить про нереальність господарських відносин між ТзОВ “Гранд інвест лімітед” та «ТД «Укртрейд»

Таким чином, матеріалами перевірки ТзОВ “Гранд інвест лімітед” не підтверджено фінансово-господарські операції ТзОВ “Гранд інвест лімітед” з ТОВ «Зеленецьке», ТОВ «Агросота» та «ТД «Укртрейд».

Враховуючи наведене, відповідач вважає податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 12.10.2015 року обґрунтованими та такими, що прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому просить відмовити в задоволені позовних вимог позивача повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Ковельською ОДПІ в період з 23.04.2015 року по 05.05.2015 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ “Гранд інвест лімітед” з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2012 року по 01.03.2015 року, за результатами якої 13.05.2015 року був складений акт № 351/03-06-22-35333297.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.138.1 ст.138, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток всього на суму 179751 грн., в т.ч. за 2012 рік на суму 9 грн., за 2013 рік на суму 17 грн. та за 2014 рік на суму 179725 грн. п.44.1 ст.44, п. 198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 199620 гри., в т.ч. за грудень 2013 року на суму 27527 грн., за січень 2014 року на суму 5296 грн., за лютий 2014 року на суму 52500 грн., за травень 2014 року на суму 2147 грн. та за липень 2014 року на суму 112150 грн.

Позивачем було подано заперечення № 4120 від 19.05.2015 року на акт № 351/03-06-22-35333297 від 13.05.2015 року. Ковельською ОДПІ після розгляду вказаного заперечення було повторно проведено позапланову виїзну документальну перевірку, за результатами якої було складено акт №874/03-06-22-35333297 від 29.09.2015 року, яким було повторено висновки акту № 351/03-06-22-35333297 від 13.05.2015 року.

В основу даного акту перевірки покладено дані, отримані працівниками Ковельської ОДПІ під час її проведення, щодо господарських взаємовідносин позивача із ТОВ “Агросота”, ТОВ “Зеленецьке”, ТОВ “Торговий дім “Укртрейд” відповідно до первинних документів.

Також, у висновки податкового органу покладено отримані відповідачем від Хотинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області матеріали перевірки по ТОВ «Зеленецьке». (акт від 28.05 2014 року по перевірці за період з 01.01.2013 року по 31.03.2014 року та акт від 03.03.2015 року за період з 01.07.2011 року по 30.09.2014 року)., якими встановлено, що у ТОВ «Зеленецьке» відсутні сільськогосподарська техніка; за період 2013 року згідно даних звіту 1-ДФ кількість працюючих не перевищувала більше 3 осіб; грошові кошти у підприємства відсутні, майно платника перебуває в банківській та податковій заставах; документи, що підтверджують фактично понесені ТОВ «Зеленецьке» витрати на вирощування сільськогосподарської продукції (оранка, культивація, посів, внесення міндобрив, збирання^і урожаю), витрати на транспортування зерна, зберігання зерна його очистку та сушіння з відповідним відображенням їх в регістрах бухгалтерського обліку, товариством на перевірку не надано, що свідчить про нереальність здійснення господарських відносин між позивачем та цим контрагентом.

У висновки податковим органом також покладено твердження, що згідно розшифровки податкових зобов'язань АІС «Податковий блок» - «Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» було встановлено, що постачальником ТМЦ (сої) для контрагента ТОВ «Агросота» (який постачав сою позивачу) в період грудень 2013 року, січень та травень 2014 року було ТОВ «Зеленецьке», що з врахуванням отриманих рерзультатів перевірки ТОВ «Зеленецьке» свідчить про безтоварність господарських операцій по ланцюгу ТзОВ «Гранд інвест лімітед» - ТОВ «Агросота» - ТОВ «Зеленецьке».

Крім того, використано акт ДПІ у м. Хмельницькому матеріали перевірки від 14.01.2015р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торговий Дім «Укртрейд» за травень - жовтень 2014 р. в яких наведена податкова інформація, що підтверджує відсутність реального джерела походження товару (по ланцюгу постачання за липень 2014 року, тобто яка доводить нереальність операцій з придбання ТОВ «ТД «Укртрейд» сої у СФГ «ОСОБА_4 М.» та подальшої реалізації даного товару в адресу ТОВ «Гранд Інвест Лімітед», що свідчить про безтоварність господарських відносин між ТзОВ “Гранд інвест лімітед” та «ТД «Укртрейд», та протиправне формування податкового кредиту позивачем.

Також представник відповідача зазначив про те, що позивачем не надано сертифікатів якості або відповідності на придбаний товар, хоча в деяких договорах було обумовлено, що постачальник мав би надати посвідчення якості покупцю, через що неможливо встановити походження товару.

Таким чином, відповідач вважає, що вищевказані контрагенти ніяких товарів ТзОВ “Гранд інвест лімітед” не реалізовували та ніяких послуг не надавали.

Тому Ковельською ОДПІ зроблено висновок про неможливість підтвердження господарських операцій ТзОВ “Гранд інвест лімітед” з ТОВ «ТД «Укртрейд», ТОВ «Агросота», ТОВ «Зеленецьке», що призвело до заниження позивачем податку на прибуток який підлягає сплаті на суму 179751,00 гривень та завищення податкового кредиту на суму 199260,00 гривень.

На підставі акту перевірки, 12.10.2015 року Ковельською ОДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 224688,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 179751,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 44937,75 грн. та №0001392200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 249525,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 199620,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 49905,00 грн.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 12.10.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 прийняті всупереч вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги ТзОВ “Гранд інвест лімітед” підлягають до повного задоволення, виходячи із наступного.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновок про неможливість підтвердження господарських операцій ТзОВ “Гранд інвест лімітед” з ТОВ «Торговий Дім «Укртрейд», ТОВ «Агросота», ТОВ «Зеленецьке», що призвело до завищення витрат, які враховуються при визначені об'єкта оподаткування за період 2012-2014 року по операціях з цими контрагентами та заниження позивачем податку на прибуток, який підлягає сплаті на суму 179751,00 гривень, та відповідно завищення податкового кредиту на суму 199620,00 гривень за вказаний в акті перевірки період.

Як передбачено п.44.1 ст. 44 ПК України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Згідно з п. 187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

П.п.198.1, 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Отже, ПК України визначає, що обов'язковою умовою для правомірного формування платником податків податкового кредиту є податкова накладна, яка засвідчує факт придбання товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності.

Ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Ковельської ОДПІ про відсутність підтвердження факту здійснення господарських операцій, укладених між позивачем та його контрагентами судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит та витрати за період з 01.03.2012 року по 01.03.2015 року із ТОВ “Агросота”, ТОВ “Зеленецьке”, ТОВ “Торговий дім “Укртрейд”.

Так, між ТзОВ “Гранд інвест лімітед” (покупець) та ТОВ “Зеленецьке” (постачальник) 11.02.2014 року укладено договір поставки № 1/2014 бобів сої. Відповідно до умов даного договору Постачальник зобов'язується в порядку, на умовах та в строки, передбачені даним Договором передати Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити розрахунки за боби сої у кількості, за якістю та за цінами вказаними у видаткових накладних до даної поставки, який є невід'ємною частиною даного Договору. Розрахунки по даному договору здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. (т.2., а.с. 18-19).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за вказаними договорами виписано видаткові накладні: №7 від 12.02.2014 року, податкові накладні №7 від 12.02.2014 року, ТТН №17 від 12.02.2014 року, №18 від 12.02.2014 року, прийомний акт №11 від 12.02.2014 року, які підтверджують факт поставки даного товару. (т.2., а.с. 20-26).

Оплата за придбаний товар проведена у повному об'ємі, про що свідчить банківська виписка №gr-0000028 від 12.02.2014 року (т.2., а.с. 24).

В подальшому придбаний у вказаного контрагента товар (соя) був використаний для отримання соєвої олії та макухи, що підтверджується матеріальними звітами, актом очистки сировини, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення ) матеріалів №4-м/03 від 14.03.2014 року, №5-м/03 від 21.03.2014 року, приймально-здавальними накладними оприбуткування готової продукції на склад №4-о/03 від 14.03.2014 року та №5-о/03 від 21.03.2014 року (т.2., а.с. 25-35).

Також, між ТзОВ “Гранд інвест лімітед” (покупець) та ТОВ “Агросота” (постачальник) 05.11.2013 року було укладено договір поставки № 44, предметом якого виступали соєві боби.

Відповідно до умов даного договору Постачальник зобов'язується в порядку, на умовах та в строки, передбачені даним Договором передати Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити розрахунки за боби сої у кількості, за якістю та за цінами вказаними у видаткових накладних до даної поставки, який є невід'ємною частиною даного Договору. Розрахунки по даному договору здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. (т.2., а.с. 36-37).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за вказаним договором виписано видаткові накладні: №АТ000000012 від 02.12.2013 року, №1 від 16.01.2014 року, №121 від 22.05.2014 року; податкові накладні: №1 від 02.12.2013 року,№1 від 16.01.2014 року, №15 від 22.05.2014 року; товарно-транспортні накладні від 02.12.2013 року, від 16.01.2013 року, від 22.05.2014 року. (т.2., а.с. 38-46).

Оплата за придбаний товар проведена у повному об'ємі, про що свідчать банківські виписки №gr-0000283 від 02.12.2013 року, №gr-0000284 від 03.12.2013 року, №gr-0000285 від 04.12.2013 року, №gr-0000290 від 11.12.2013 року, №gr-0000010 від 17.01.2014 року, №gr-0000119 від 22.05.2014 року. (т.2., а.с. 47-53).

Придбана у ТОВ “Агросота” соя була використана позивачем у виробництві сої та соєвої макухи. Вказане підтверджується матеріальними звітами, прийомним актом сировини №346 від 02..12.2013 року, №1 від 16.01.2014 року №46 від 22.05.2014 року, актами очистки сировини №1 від 10.01.2014 року, №2 від 21.01.2014 року, розпорядженнями на сушіння сої, актами сушіння сої, накладними вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №1-с/01 від 10.01.2014 року, №5-с/03 від 15.03.2014 року, №13-с/03 від 24.05.2014 року, приймально-здавальними накладними оприбуткування готової продукції на склад №1-м/01 від 20.01.2014 року, №1-о/01 від 20.01.2014 року, №5-м/03 від 21.03.2014 року, №5-о/03 від 21.03.2014 року. (т.2., а.с. 54-83).

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ “Торговий дім “Укртрейд” (постачальник) укладено договір поставки № 23/2014 від 09.07.2014, предметом якого була поставка сої.

Відповідно до умов даного договору Постачальник зобов'язується в порядку, на умовах та в строки, передбачені даним Договором передати Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити розрахунки за боби сої у кількості, за якістю та за цінами вказаними у видаткових накладних до даної поставки, який є невід'ємною частиною даного Договору. Розрахунки по даному договору здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. (т.2., а.с. 84-85).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за вказаним договором виписано видаткові накладні: №РН-0000009 від 11.07.2014 року, №РН-0000019 від 15.07.2014 року, №РН-0000013 від 21.07.2014 року; податкові накладні: №4 від 11.07.2014 року, №6 від 15.07.2014 року, №7 від 21.07.2014 року (т.2., а.с. 86-91).

Факт здійснення поставки транспортування товару підтверджується ТТН від 11.07.2014 року, від 15.07.2014 року, від 21.07.2014 року. (т.2., а.с. 92-94).

Оплата за придбаний товар проведена у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки №gr-0000177 від 11.07.2014 року, №gr-0000181 від 15.07.2014 року, №gr-0000182 від 16.07.2014 року, №gr-0000188 від 23.07.2014 року. (т.2., а.с. 95-98).

Прийняття товару на склад покупця підтверджується матеріальним звітом складським за липень 2014 року, прийомними актами №70 від 11.07.2014 року, №71 від 15.07.2014 року, №72 від 21.07.2014 року (т.2., а.с. 100, 104, 107).

Придбана у ТОВ “Торговий дім “Укртрейд” соя була використана позивачем у власній господарській дільності - виробництві сої та соєвої макухи.

Вказане підтверджується розпорядженнями на сушіння сої, актами сушіння сої, актами очистки сировини, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення матеріалів №22-с/07 від 28.07.2014 року, приймально-здавальними накладними оприбуткування готової продукції на склад № 23-м/07 від 14.07.2014 року, №25-м/07 від 29.07.2014 року, №20-о/07 від 14.07.2014 року, №22-0/007 від 29.07.2014 року (т.2., а.с. 101-115)

Придбана сировина використана позивачем у своїй виробничій діяльності.

Про реальність здійснення виробничої діяльності з переробки сої позивачем свідчать надані Експлуатаційний дозвіл для потужності (об'єкту) з виробництва, змішування та приготування кормів № 2 від 17.08.2015 року, виданий Управлінням ветеринарної медицини в Ковельському районі (т.2., а.с. 117), додаток до виданого Волинською обласною державною адміністрацією дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №7222100000-5 від 04.11.2011 року (т.2., а.с. 118), видані Територіальним Управлінням Держгірпромнагляду у Волинській області дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки (зберігання зерна, бобів сої, та виробництво нерафінованої олії) № 014.12.07-15.41.0 від 18.01.2012 року, дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки № 015.12.07-15.41.0 (т.2., а.с. 120-121). З аналізу наведених документів вбачається, що у позивача дійсно наявні виробничі потужності, які дозволяють переробляти соєві боби та отримувати олію і соєву макуху з метою їх подальшої реалізації.

Зазначені вище операції із контрагентами ТОВ “Агросота”, ТОВ “Зеленецьке”, ТОВ “Торговий дім “Укртрейд” в повній мірі були належним чином відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.

На підставі документів, складених контрагентами ТзОВ “Гранд інвест лімітед”, позивачем був сформований податковий кредит та витрати відповідних звітних періодів.

На думку суду, всі первинні документи оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити, передбачені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та пунктом 2.4 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”.

Ковельською ОДПІ не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що під час проведення перевірки податковим органом не поставлено під сумнів правомірність оформлення первинних документів контрагентами позивача.

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентами позивача правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ та витрат.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню ТМЦ (соєвих бобів) у вищевказаних контрагентів, а отже податковий кредит та витрати за наслідками цих операцій позивачем сформований правомірно. При цьому ТзОВ “Гранд інвест лімітед” підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, наявність можливості переробляти придбану сировину з метою наступної реалізації отриманих ТМЦ для одержання прибутку та належне оформлення первинних документів.

Також суд зазначає, що податковим органом фактично виявлені порушення в ланцюгу постачальників другої черги без фактичного дослідження реальності господарських операцій позивача.

Зокрема, в акті перевірки позивача №874/03-06-22-35333297 від 29.09.2015 року Ковельська ОДПІ, як підставу про неможливість підтвердження факту здійснення ТзОВ ТзОВ “Гранд інвест лімітед” господарських операцій із вищезазначеними контрагентами посилається на отримані від Хотинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області матеріали перевірки по ТОВ «Зеленецьке». (акт від 28.05 2014 року по перевірці за період з 01.01.2013 року по 31.03.2014 року та акт від 03.03.2015 року за період з 01.07.2011 року по 30.09.2014 року), якими встановлено, що у ТОВ «Зеленецьке» відсутні виробничі активи, наявний мало чисельний персонал, відсутні грошові кошти, а майно платника перебуває в банківській та податковій заставах, та акт ДПІ у м. Хмельницькому від 14.01.2015 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торговий Дім «Укртрейд» за травень - жовтень 2014 р., яким встановлено нереальність операцій з придбання ТОВ «ТД «Укртрейд» сої у СФГ «ОСОБА_4 М.» та подальшої реалізації даного товару .

Тобто, даними документами констатовано, що вказані суб'єкти підприємницької діяльності не могли фактично здійснювати поставку продукції на ТзОВ “Гранд інвест лімітед”, оскільки в окремих контрагентів позивача, з названих, відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні документи первинного бухгалтерського обліку.

Суд проаналізувавши зібрані в ході судового розгляду докази вищевказані акти до уваги не приймає виходячи із наступного.

Даними актами фактично виявлені порушення чинного законодавства між контрагентами позивача по ланцюгу їх постачання, а не безпосередньо у взаємовідносинах позивача із ТОВ “Агросота”, ТОВ “Зеленецьке”, ТОВ “Торговий дім “Укртрейд”.

Крім того, у встановленому порядку договори поставки товарів не були визнані недійсними.

Учасники договірних відносин наділені належною правосуб'єктністю.

Наявність виявлених порушень у контрагентів з якими мало справу ТзОВ “Гранд інвест лімітед” по ланцюгу поставки товарів, до яких немає відношення позивач не може свідчити про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд зазначає що допущенні порушення, які мали місце у контрагентів позивача у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування витрат та податкового кредиту останнім. Також, вказані взаємовідносини позивачем відображені в податковому та бухгалтерському обліках у встановленому порядку, а за допущені порушення, таким контрагентом, позивач відповідальності не несе.

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентами позивача правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ та витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивачем не було надано сертифікатів якості на придбаний товар, оскільки їх відсутність в сукупності з наданими первинними документами не може свідчити про те, що господарська операція не відбулася. Крім цього, поставку товару позивач не здійснював, вона відбувалась продавцем і в обов'язки покупця не входить перевірка походження такого товару в його контрагента.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на ту обставину, що у договорах на поставку товарів зазначалось, що обов'язок по доставці товарів бере на себе продавець, а відповідно до наданих до перевірки товарно-транспортних накладних замовником доставки товарів виступало ТзОВ “Гранд інвест лімітед”, оскільки в судовому засіданні представник позивача вказав, що зазначення позивача яка замовника доставки в ТТН відбулось помилково, а поставки товарів відбувалися відповідно до укладених договорів.

Відповідач, однією із підстав порушень чинного законодавства по формуванню податкового кредиту позивачем зазначає, ту обставину, що відносно його контрагента ТзОВ «Зеленецьке» порушено кримінальну справу. Зокрема, в своїх поясненнях даних в межах даного розслідування директор товариства заперечив свою участь у діяльності вказаного товариства та підписання будь-яких документів.

При цьому відповідач у своїх запереченнях посилається з приводу цього на позицію Верховного суду України висловлену ним по результатах розгляду подібних справ.

Що стосується тверджень представника відповідача про те, що згідно позиції Верховного суду України, висловленої в рішенні від 22.09.2015 року про те, що накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи яка заперечує свою діяльність у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема і у підписанні будь-яких первинних документів, які засвідчують факт придбання товарів, робіт і послуг, не можуть вважатися належно оформленими та брати участь у формуванні податкового кредиту (правова позиція висловлена ВСУ у справі № 21-421а/11), то в даному випадку суд їх до уваги не приймає виходячи з наступного.

Висновки Верховного суду України у цих справах ґрунтувалися на тому, що зазначені обставини були встановлені у ході розгляду кримінальних справ судом та підтверджені вироками суду, якими особу було визнано винною у вчиненні злочину та засуджено.

Тобто, зазначені обставини мають значення і можуть братися до уваги лише тоді, коли вони у встановленому порядку встановлені та підтверджені судом.

Частиною 1 Статті 62 Конституції України, встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В межах розгляду даної справи встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно діяльності ТзОВ «Зеленецьке» на даний час триває і жодного обвинувального вироку з цього приводу немає.

Саме по собі пояснення особи, дане в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні, не є тим доказом, що тягне за собою будь-які правові наслідки, без встановлення цього у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що окремі недоліки допущені при складанні первинних документів, зважаючи на реальність здійснення господарських операцій, з підстав вищевикладених, не спростовують висновків суду зроблених в судовому засіданні.

Протилежного в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку Ковельською ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень відносно позивача та відсутності реально проведеної господарської операції між позивачем та контрагентами.

Отже, виходячи із вищенаведеного, оспорювані податкові повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 12.10.2015 року винесені з порушенням вимог чинного податкового законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню, а позов до повного задоволення.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України (із змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, оскільки адміністративний позов було подано 19.10.2015 року (тобто, після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 року № 484-VIII), тому на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 7113,21 грн., сплачений платіжними дорученням № 924 від 15.10.2015 року (т.1., а.с.2) та № 939 від 21.10.2015 (т.2., а.с. 234).

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Волинській області від 12.10.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд інвест лімітед” за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 7113 грн. 21 коп. (сім тисяч сто тринадцять гривень двадцять одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 17 листопада 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк

Попередній документ
53573024
Наступний документ
53573026
Інформація про рішення:
№ рішення: 53573025
№ справи: 803/3631/15
Дата рішення: 12.11.2015
Дата публікації: 24.11.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)