02 жовтня 2015 року 14:30 Справа № 808/3076/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Бабаченко В.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5
до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області,
про скасування рішення про відмову у державній реєстрації права власності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що рішенням відповідача за № 20956164 від 27.04.2015 року їм було відмовлено в державній реєстрації права власності на квартиру, розташовану за адресою: м.Запоріжжя, вул. Гоголя, б. 173, кв. 48.
Причиною відмови стало те, що поданий позивачами документ, дублікат договору купівлі-продажу, зареєстрований в Запорізькій товарній біржі «Торг-Інвест» за № Н-3774, 1 від 01.08.2013 року, не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: - не посвідчений нотаріально та не входить до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація речових прав на нерухоме майно. В поданому позивачами рішенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.05.2014 року дійсним визнається договір купівлі-продажу № Н-3774 від 14.07.1998 року.
Позивачі вважають дане рішення відповідача безпідставним та прийнятим всупереч вимогам п. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якою підтверджуючим виникнення права власності на нерухоме майно документом є укладений договір чи його дублікат.
Тому позивачі просять суд скасувати рішення відповідача від 27.04.2015 року про відмову їм у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов»язати відповідача провести державну реєстрацію права власності за позивачами на спірну квартиру.
У судовому засіданні представник позивачів та позивач ОСОБА_1 на своєму позові наполягають, просять суд його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях, просить суд відмовити позивачам у їх позові.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом з матеріалів справи та пояснень позивача, 14.07.1998 року між позивачами як покупцями, та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 як продавцями, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який було посвідчено Запорізькою товарною Біржею «Торг-Інвест».
В подальшому позивачі у відповідності до діючого на той час законодавства України зареєстрували право спільної сумісної власності на зазначену квартиру в КП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації».
Після втрати оригіналу зазначеного договору купівлі-продажу позивачі звернулися до архіваріуса ЗТБ «Торг-Інвест» із заявою про видачу їм дублікату зазначеного договору, і 01.08.2013 року архіваріусом ОСОБА_8 їм було видано дублікат договору купівлі-продажу квартири з номером постійного зберігання № Н-3774.1.
При зверненні в подальшому 21.04.2015 року позивачів до відповідача із заявою про здійснення державної реєстрації права власності на квартиру їм рішенням від 27.04.2015 року за № 20956164 було відмовлено з тих підстав, що поданий позивачами для реєстрації права власності на квартиру дублікат договору купівлі-продажу не посвідчений нотаріально та не входить до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.
Суд вважає зазначене рішення відповідача про відмову у реєстрації права власності позивачів на їх квартиру необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Згідно з рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя № 2/331/671/14 від 06.05.2014 року, визнано дійсним договір купівлі-продажу № Н-3774 від 14.07.1998 року, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, ОСОБА_6, посвідчений Запорізькою Товарною біржею «Торг-Інвест».
Як вбачається з п. 7 тексту зазначеного договору купівлі-продажу, право власності на квартиру у покупців виникає у момент підписання зазначеного договору. Таким чином, позивачі фактично набули право власності на зазначену квартиру.
Після укладення цього договору позивачі у відповідності до вимог договору, як зазначено у судовому рішенні від 06.05.2014 року, зареєстрували його у КП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», про що свідчить виданий їм технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1, згідно з яким квартира належить позивачам на праві спільної сумісної власності.
Як вбачається з тексту письмової відмови відповідача у реєстрації права власності від 27.04.2015 року, позивачам відмовлено у державній реєстрації їх прав на підставі п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», згідно з якою «У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
…4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
При цьому невідповідністю вимогам, встановленим цим Законом, відповідач вважає подання позивачами для реєстрації дублікату договору купівлі-продажу, який не посвідчений нотаріально та не входить до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 3 ст. 24 зазначеного Закону, відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5-2 - 5-6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Отже, невідповідність документів вимогам Закону, передбачена п.4 ч. 1 ст. 24 вищезазначеного Закону, повинна бути такою, яку можливо усунути для подальшої реєстрації прав.
У позивачів же цієї можливості в теперішній час не існує, оскільки: - договір купівлі-продажу квартири через товарну біржу ними було укладено у 1998 році, - у той час, коли це було дозволено і не суперечило нормам діючого на той час законодавства, - рішенням суду від 06.05.2014 року визнано зазначений договір купівлі-продажу квартири дійсним, - місце знаходження продавців за договором з 1998 року позивачам невідомо, що унеможливлює нотаріальне посвідчення зазначеного договору. Усі ці обставини відповідачем при наданні позивачам відмови у державній реєстрації їх прав на нерухоме майно від 27.04.2015 року враховані не були, що дає можливість суду зробити висновок про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення.
У відповідності до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони:
…3/ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення /вчинення дій/.
Водночас, суд вважає за можливе також задовольнити і вимоги позивачів в частині зобов»язання відповідача провести державну реєстрацію права власності за позивачами на спірну квартиру, оскільки задоволення такої вимоги буде сприяти повному захисту прав позивачів.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає позовні вимоги позивачів такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
Позов позивачів - задовольнити.
Скасувати рішення Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції № 20956164 від 27.04.2015 року про відмову ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Зобов»язати Реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 73 гр. 08 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня її проголошення, а разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О. Нестеренко