11 листопада 2015 року м.Житомир справа № 806/4908/15
категорія 10.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
секретар судового засідання Коваль О.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
1 жовтня 2015 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області (далі - УПФУ в м.Житомирі) про зобов'язання вчинити певні дії.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 17 липня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3, вперше придбала житло - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Під час оформлення договору купівлі-продажу позивач оплатила 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості придбаного нерухомого майна. Після оформлення договору купівлі-продажу позивач звернулась до УПФУ в м.Житомирі із заявою про повернення, як на її думку, безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири від 17 липня 2015 року у сумі 1668 грн 93 коп., однак листом від 31 липня 2015 року №8880/15 УПФУ в м.Житомирі у задоволенні заяви відмовило. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними. Просить зобов'язати УПФУ в м.Житомирі повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 1668 грн 93 коп.
Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач позовні вимоги підтримала та просила адміністративний позов задовольнити у повному обсязі, з підстав, що вказані у позовній заяві. У судовому засіданні пояснила, що незважаючи на те що житло придбавалось нею уперше, вона була змушена сплатити вказану суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості придбаного нерухомого майна у розмірі 1% оскільки без здійснення такої сплати неможливо вчинити нотаріальну дію.
Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні з підстав, що викладені в письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.16-18).
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 17 липня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрованого у реєстрі за №1007, придбала квартиру №94 у будинку №123 на вулиці Щорса у місті Житомирі (а.с.7-9).
Під час оформлення договору купівлі-продажу ОСОБА_1 сплатила 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості придбаного нерухомого майна у розмірі 1668 грн 93 коп., що підтверджується копією заяви на переказ готівки №151 від 17 липня 2015 року (а.с.13).
Вважаючи, що зазначений збір сплачено нею помилково, ОСОБА_1В звернулась із заявою від 29 липня 2015 року до УПФУ в м.Житомирі, у якій просила відповідача повернути їй сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1668 грн 93 коп., оскільки вона придбала житло вперше (а.с.11-12).
Листом від 31 липня 2015 року УПФУ в м.Житомирі відмовило ОСОБА_1В у поверненні сплачених коштів, посилаючись на те, що управління може видати подання про повернення коштів на підставі документів, які б підтверджували придбання нерухомого майна вперше. При цьому, відповідач зазначив, що на даний час на території України не існує єдиної системи реєстрації прав власності на нерухоме майно, і відповідно не існує органу, компетентного видавати довідки про підтвердження факту придбання житла особою вперше, а тому рекомендував звернутися до суду для встановлення відповідного юридичного факту (а.с.10).
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №400/97-ВР).
Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм вбачається, що фізичні особи, які придбавають нерухоме майно є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1%. Однак законодавцем встановлено випадки у яких громадяни не сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: це громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач стверджує, що нею придбано житло вперше та надала до суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно з яким за нею зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 17 липня 2015 року (а.с. 9).
На підтвердження придбання житла вперше позивач надала до суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з яким, окрім придбаної квартири, за позивачем зареєстровано також право власності на 1/2 частину квартири №26 на вул. Котовського, 33, однак дане житло було набуте позивачем у порядку приватизації державного житлового фонду, а не за договором купівлі-продажу, а тому не може вважатися придбанням житла вперше. Іншої нерухомості за позивачем не зареєстровано. (а.с. 29-30).
Відповідач у свою чергу не надав до суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення.
З огляду на викладене суд вважає неправомірною відмову УПФУ в м.Житомирі в повернені позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1668 грн 93 коп.
Щодо порядку повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування суд зазначає наступне.
Процедура повернення коштів, надміру зарахованих до державного бюджету, встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 3 вересня 2013 року №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182 (далі - Порядок №787).
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Абзацом четвертим пункту 5 Порядку №787 встановлено, що подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відмова УПФУ в м.Житомирі у поверненні коштів ОСОБА_1В з підстав відсутності документів, які б підтверджували придбання нерухомого майна вперше є протиправною, а тому суд зобов'язує УПФУ в м.Житомирі звернутися з поданням, що передбачено пунктом 5 Порядку №787, до Управління Державної казначейської служби України у м.Житомирі Житомирської області про повернення ОСОБА_1В помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області звернутися з поданням до Управління Державної казначейської служби України у м.Житомирі Житомирської області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, оформленої договором купівлі-продажу квартири від 17 липня 2015 року, в сумі 1668 грн 93 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 487 грн 20 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Д.М. Гурін
Повний текст постанови виготовлено: 16 листопада 2015 р.