12 листопада 2015 року Справа № 808/8615/15 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши у м. Запоріжжі матеріали адміністративного позову
за заявою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення штрафу, -
09 листопада 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу.
Стаття 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що суддя, вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції чинній на момент звернення суб'єкта владних повноважень до суду) (далі- Закон України № 3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (частина перша статті 2 Закону України № 3674-VI).
Частиною першою статті 3 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 5 Закону України № 3674-VI встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” ; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; 13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”; 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Частиною першою статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України № 3674-VI встановлено, що за подання адміністративного позову майнового характеру суб'єкт владних повноважень сплачує 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та за позов не майнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати
Згідно зі статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на 1 січня 2015 року становить 1218 грн.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області звернувся до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 2 550,00грн., а відтак розмір судового збору, який має сплатити позивач становить - 1 218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок).
Так, судом встановлено, що позивач не додав до позовної заяви доказів про сплату судового збору у розмірі 1 218 грн., чим порушено вимоги частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
В позовній заяві Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області просить суд звільнити позивача від сплати судового збору. В обгрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначає про відсутність відповідного державного фінансування, що підтерджується кошторисом Держспоживінспекції у Запорізькій області на 2015 рік.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, в апеляційній скарзі, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Крім того, у спірних відносинах позивач виступає як орган державної влади, тобто як представник держави, через якого вона набуває і здійсню свої права та обов'язки. За таких умов, вказані позивачем обставини не можуть вважатись підставою для звільнення від сплати судового збору.
Отже, з урахуванням викладеного позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою про стягнення штрафу.
Крім того, до позовної заяви не додано докази направлення ФОП ОСОБА_1 постанови про накладення штрафних санкцій від 03.10.2015 №000009 та отримання її відповідачем.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно з ст. 108 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду: доказів сплати судового збору в розмірі 1 218 грн. та доказів направлення і отримання відповідачем постанови про накладення штрафних санкцій від 03.10.2015 №000009 із додержанням всіх вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 КАС України, суддя -
Позовну заяву Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви в порядку та у спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, з урахуванням поштового перебігу, до 07 грудня 2015 року .
Попередити Позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.В. Горобцова