05 листопада 2014 року Справа № 0870/2293/12 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЕЛЕКТРОМОНТАЖ”
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 № НОМЕР_1, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРЕЛЕКТРОМОНТАЖ” звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 № НОМЕР_1, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 88305 грн.
Ухвалою суду від 14.03.2012 відкрито провадження у адміністративній справі № 0870/2293/12 та призначено до судового розгляду на 02.04.2012.
Ухвалою суду від 02.04.2012 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача на Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби та провадження у справі № 0870/2293/12 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №0870/2294/12, за позовом ТОВ “УКРЕЛЕКТРОМОНТАЖ” до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 15.10.2014 провадження у справі поновлено та призначено до судового розгляду на 05.11.2014.
В судове засідання 05.11.2014 представники сторін не прибули. Про дату . місце та час судового розгляду були повідомлені належним чином.
Відповідач направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За правилами частин 1, 6 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підстав Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно - правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємств чи організації - позивача у справі.
Як свідчать матеріали справи, в період з 24.10.2011 по 04.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ “Укрелектромонтаж” з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ “Консоль ЛТД” за період з 01.07.2008 по 30.06.2011, за результатами якої складено ОСОБА_1 від 04.11.2011 № 378/23-59/32889786.
Як зазначено у висновках ОСОБА_1 перевірки, перевіркою встановлено, порушення
1. п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, абз. 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5, п.3.1 ст. 3, п.10.1 ст. 10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті якого встановлено заниження об'єкта оподаткування, внаслідок чого відбулось заниження податку на прибуток в 2008-2009 роках на суму 80 150,00 грн., в тому числі по періодах:
за 3 квартали 2008 року в сумі 9506,00;
за 2008 рік в сумі 21928,00 грн.;
за 1 квартал 2009 року в сумі 5263,00 грн.;
за півріччя 2009 року в сумі 16997,00 грн.;
за 3 квартали 2009 року в сумі 30397,00 грн.;
за 2009 рік в сумі 58 222,00 грн.
2. п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в результаті якого встановлено заниження податку на додану вартість з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року на загальну суму 64 120 грн., в тому числі по періодах:
за липень 2008 року в сумі 1189,00 грн.;
за серпень 2008 року в сумі 1396,00 грн.;
за вересень 2008 року в сумі 5020,00 грн.;
за жовтень 2008 року в сумі 6481,00 грн.;
за листопад 2008 року в сумі 3456,00 грн.;
за березень 2009 року в сумі 4210,00 грн.;
за квітень 2009 року в сумі 1971,00 грн.;
за травень 2009 року в сумі 5694,00 грн.;
за червень 2009 року в сумі 1722,00 грн.;
за серпень 2009 року в сумі 3903,00 грн.;
за вересень 2009 року в сумі 3899,00 грн.;
за жовтень 2009 року в сумі 9019,00 грн.;
за грудень 2009 року в сумі 16160,00 грн.
На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки від 04.11.2011 № 378/23-59/32889786 Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Укрелектромонтаж» за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 88 305,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 70 644,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 661,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ «Укрелектромонтаж» звернулося до суду.
Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо правомірності процедури проведення перевірки, суд зазначає наступне.
Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Ст. 79 Податкового кодексу передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Позивачем надано до матеріалі справи Наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 24.10.2011 року № 2469 та повідомлення про проведення перевірки № 271 від 24.10.2011 року. Зазначені документи оформлені належним чином та у відповідності до положень Податкового кодексу України, було направлено на адресу підприємства, як того вимагає п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України; зазначена підстава проведення перевірки - п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Отже, твердження позивача стосовно неправомірності дій відповідача щодо призначення та проведення перевірки суд вважає необґрунтованими.
Щодо правомірності винесеного податкового-повідомлення рішення від 18.11.2011 року № НОМЕР_1, суд виходить з наступного.
Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пункт 5.2.1. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3 - 5.7 цієї статті.
Виходячи зі змісту пп.5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включення певних витрат до складу валових витрат можна вважати неправомірним лише у тому разі, коли у пунктах 5.3-5.7 зазначеного вище Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо таких витрат.
Згідно ч.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.п.14.1.27, п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями): «витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)».
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями): «Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів …..».
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після їх закінчення.
Законом України №996, яким визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні у ст.1 встановлено, що підтвердженням здійснення господарської операції та переходу права власності на товар згідно ст. 128 ЦК України є первинний документ.
Первині документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, на даних якого, відповідно до п.2 ст. 3 Закону України №996, ґрунтується податкова звітність.
Згідно з п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого у Мінюсті 05.06.1995 року за №168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоду державі , власникам, іншим юридичним та фізичним особам.
Вироком Самарського районного суду від 29.11.2010 року по справі № 1-388/10 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 встановлено, що зазначені особи в кінці 2006 року почали здійснювати фіктивне підприємництво, шляхом переводу фінансових активів - грошових коштів, які належали третім особам в їхніх інтересах із безготівкової форми в готівкові грошові кошти, шляхом зарахування на поточний банківський рахунок спеціально зареєстрованих для такої діяльності підприємств, грошових коштів по безтоварним фінансово-господарським операціям, після чого отримання готівкових коштів в банківських установах з використанням реквізитів та поточних банківських рахунків фіктивних підприємств,здійснюване з метою отримання прибутків в розмірі певного проценту від переведених в готівкові, грошових коштів; вносили неправдиві дані у бухгалтерські, податкові, та інші документи про проведені господарські операції.
Вищезазначеними порушниками було створено низку фіктивних підприємств, зокрема, ТОВ “Консалт ЛТД”. З наданого до матеріалів справи Вироку Самарського суду судом встановлено, що на початку травня 2007 року ОСОБА_4І, реалізуючи намір на створення СПД з метою використання його для прикриття незаконної діяльності по переводу грошових коштів із безготівкової в готівкову форму, дав вказівку ОСОБА_1 підшукати особу, яка виступить засновником створюваного підприємства. ОСОБА_1, виконуючи вказівку, запропонував ОСОБА_5 виступити засновником створюваного підприємства, на що отримав згоду, та на початку 2008 року. ОСОБА_5, діючи по вказівкам ОСОБА_4, підписав та нотаріально завірив статут ТОВ “Консоль ЛТД” та рішення власника від 19.02.2008 року, згідно якого він виступав засновником та директором підприємства. Після державної реєстрації ТОВ “Консоль”, виготовлення печаті та штампів підприємства та постановки на облік в державних установах ОСОБА_5 передав всі реквізити та реєстраційні документи підприємства учасникам організованої групи.
З моменту державної реєстрації, 27.02.2008 року і до 29.07.2010 року ТОВ “Консоль” використовувалося для здійснення незаконної діяльності по переведенню грошових коштів з безготівкової в готівкову форму задля чого складались завідомо неправдиві первинні бухгалтерські документи фінансово-господарської діяльності
Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 внесли фіктивні відомості про проведення фінансово-господарських операцій ТОВ “Консоль” з ТОВ “Укрелектромонтаж” до податкових накладних:
№85416 від 19.08.2008 року - ПДВ 1189 грн. 00 коп.
№83930 від 19.09.2008 року - ПДВ 1396 грн. 00 коп.
№142262 від 20.10.2008 року - ПДВ 5020 грн. 00 коп.
№119639 від 19.11.2008 року - ПДВ 6481 грн. 00 коп.
№116984 від 22.12.2008 року - ПДВ 3456 грн. 00 коп.
№59331 від 17.04.2009 року - ПДВ 4210 грн. 00 коп.
№95649 від 20.05.2009 року - ПДВ 1971 грн. 00 коп.
№163609 від 19.06.2009 року - ПДВ 5694 грн. 00 коп.
№175582 від 17.07.2009 року - ПДВ 1722 грн. 00 коп.
№179741 від 18.09.2009 року - ПДВ 3903 грн. 00 коп.
№157178 від 20.10.2009 року - ПДВ 3899 грн. 00 коп.
№274812 від 19.11.2009 року - ПДВ 9019 грн. 00 коп.
№188991 від 18.12.2009 року - ПДВ 16160 грн. 00 коп. Всього на суму 64120 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Вирок набрав законної сили 15.12.2010 року.
Суд наголошує на тому, що законом чітко визначена підстава для формування складу валових витрат, а саме наявність належним чином оформленої податкової накладної. За відсутності належної податкової накладної паспорта-сертифікати, банківські виписки та інші документи не можуть бути підставою для формування складу валових витрат підприємства.
Таким чином, твердження представника позивача про те, що підприємство підтвердило валові витрати, надавши відповідні первинні документи (а саме, рахунки-фактури, банківські виписки, видаткові накладні та податкові накладні) є необґрунтованим та не підтверджується матеріалами справи. Вироком суду, що набрав законної сили встановлено, що ОСОБА_4, від імені директора ТОВ “Консоль ЛТД”, контрагента позивача, вносилися завідомо неправдиві дані до податкових документів, документів фінансової звітності, первинних документів та ін.
Отже, суд приходить до висновку, що перелічені податкові накладні не можуть бути підставою для формування валових витрат, тобто висновки податкового органу, зроблені у акті перевірки від 04.11.2011 № 378/23-59/32889786, яким зафіксовані порушення вимог п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, абз. 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5, п.3.1 ст. 3, п.10.1 ст. 10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ґрунтуються на законі.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги вирок Самарського районного суду від 29.11.2010 року по справі № 1-388/10 року, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 року № НОМЕР_1, яким ТОВ “Укрелектромонтаж” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 88305,00 грн., прийнято податковим органом правомірно, на підставі встановлених порушень податкового законодавства, у зв'язку з чим порушення прав позивача, на які він посилається, відсутні, а відтак, позовні вимоги про його скасування є такими, що не підлягають задоволенню.
Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.
Керуючись ст. ст.11, 161-163, 167 КАС України, суд
У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю “Укрелектромонтаж” до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 року № НОМЕР_1 - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Суддя О.М. Нечипуренко