про відмову у відкритті провадження у справі
16 листопада 2015 року м.Житомир Справа № 806/4998/15
Категорія 11
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання бездіяльності незаконною та відшкодування моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю
15 жовтня 2015 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями у розмірі 48000 грн 00 коп.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року позовну заяву залишено без руху до 11 листопада 2015 року для усунення недоліків.
9 листопада 2015 року до суду надійшла уточнена позовна заява із квитанцією про сплату судового збору у розмірі 487 грн 20 коп.
Відповідно до частини 4 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху та не пізніш наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
З урахуванням уточненої позовної заяви, позивач просить визнати бездіяльність слідчого Поспєлової-Петрук О.О. та стягнути з відповідача шкоду у розмірі 48000 грн 00 коп.
Дослідивши уточнену позовну заяву та додані до неї документи суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
З наведених норм вбачається, що адміністративними судами розглядаються справи щодо оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, однак у наведених нормах також встановлені виключення з даного правила, а саме: адміністративними судами не розглядаються справи у яких оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України прямо встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства та про накладення адміністративних стягнень.
Отже, з наведених норм випливає, що у порядку адміністративного судочинства не можуть вирішуватися спори, для розгляду яких встановлений інший порядок судового вирішення, а також те, що адміністративні суди позбавлені компетенції вирішувати публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
З уточненої позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність слідчого Поспєлової-Петрук О.О. під час досудового розслідування, що виразилась у непроведенні слідчих дій, що на думку позивача призвело до затягування досудового розслідування чим завдано йому моральної шкоди, яку позивач оцінює в 48 тис. грн.
З огляду на наведений характер правовідносин, дана позовна вимога не належить до юрисдикції адміністративного суду, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язана із оскарженням бездіяльності посадової особи міськвідділу МВС під час проведення досудового розслідування.
Так, у відповідності до частини 1 статті 24 Кримінального процесуального кодексу України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 статті 306 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Оскільки оскаржувана у позовній заяві бездіяльність слідчого, на яку вказує позивач, пов'язана із проведенням досудового розслідування, то даний спір вирішується судом загальної юрисдикції у порядку кримінального судочинства. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори щодо оскарження дій або бездіяльності слідчого, прокурора в рамках кримінального провадження.
Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю слідчого, суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 9 пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Главою 82 Цивільного кодексу України передбачений порядок та умови відшкодування шкоди.
Відповідно до частини 6 статті 1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Частиною 4 статті 110 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Отже, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю слідчого, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене та положення пункту 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 4, 17, 98, 107, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання бездіяльності незаконною та відшкодування моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю.
Роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд позовної вимоги щодо бездіяльності слідчого під час досудового розслідування віднесено до юрисдикції загального суду у порядку кримінального судочинства, а розгляд позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю слідчого під час досудового розслідування, віднесено до юрисдикції загального суду у порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала заяву разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.М. Гурін