копія
28 вересня 2015 р. Справа № 804/13237/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Рябчук О.С. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
03 вересня 2015 року Східно-Дніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 6329,63 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач має заборгованість по сплаті податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 6329,63 грн., який виник внаслідок не сплати самостійно задекларованого зобов'язання згідно податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік від 21.02.2014 р. № НОМЕР_1. Податкова вимога №264-04 від 18.02.2015 р. про сплату податкового боргу надіслана відповідачу, проте сума боргу самостійно не сплачена, що зумовлює накопичення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2015 р. відкрито скорочене провадження у адміністративній справі. Копію ухвали направлено сторонам у справі.
Згідно ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом. Копія ухвали суду про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі за позовом Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 04.09.2015 р. відправлена на адресу відповідача та отримана останнім 15.09.2015 р.
Відповідач не надав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.
Згідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного. судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, встановленого для надання заперечень, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 є фізичною особою резидентом, ідентифікаційний код - НОМЕР_2.
Відповідач є платником податків та перебуває на обліку у Східно-Дніпровській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем, відповідач станом на час звернення до суду має податковий борг по платежу 11010500 (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичним особами за наслідками річного декларування) у загальному розмірі 6329,63 грн.
Як встановлено матеріалами справи, податковий боргу розмірі, що заявлений до стягнення, виник внаслідок несплати по строку сплати самостійно задекларованого грошового зобов'язання згідно податкової декларації про майновий стан і доходи від 21.02.2014 р. № НОМЕР_1 за звітній період 2012 рік, якою самостійно задекларовано суму податку у розмірі 6329,63 грн.
По терміну сплати відповідачем задекларовані зобов'язання не сплачені.
На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога форми “Ф” за №264-04 від 18.02.2015 року на суму 6329,63 грн.
Зазначена податкова вимога направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, проте конверт повернувся відправнику з відміткою пошти про невручення.
На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми боргу надано не було.
Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
За правилами ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 57.3, 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому ст.43 цього Кодексу.
Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач не сплачує по термінах сплати грошові зобов'язання, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи від 21.02.2014 р. № НОМЕР_1 за звітній період 2012 рік.
Вимога податкового органу від 18.02.2015 року №264-04 про сплату боргу сформована та надіслана відповідачу, докази оскарження означеної вимоги відсутні.
Отже, сума податкового зобов'язання у розмірі 6329,63 грн. є саме податковим боргом відповідача.
Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо наявності боргу та відповідних проплат (в тому числі часткових), суд вважає позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 6329,63 грн. обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) податковий борг по податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, код бюджетної класифікації 11010500, у розмірі 6329,63 грн. (шість тисяч триста двадцять дев'ять гривень 63 копійки).
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 28.09.2015 Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3