28 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/7827/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представників від позивача - представників від відповідача - ОСОБА_3 (дов. у справі); не з'явився (належно повідомлений);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекспо" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.07.2011 року ТОВ «Комекспо» подало адміністративний позов до Дніпропетровської МДПІ, в якому просить скасувати рішення податкового органу про невизнання декларації з податку на прибуток за 2010р. ТОВ «Комекспо», викладене у формі листа від 02.02.11р. №2472/10/28-262; зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію ТОВ «Комекспо» з податку на прибуток за звітний податковий період 2010 рік без застосування штрафних санкцій.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ТОВ «Комекспо» 28.01.11р. надіслало поштою до Дніпропетровської МДПІ належним чином оформлену та підписану у відповідності з вимогами п.48.1, 48.2, 48.3, 48.4, 48.5 ст.48 Податкового кодексу України та правилами, передбаченими Порядком складання декларацій з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03р. №143 (із змінами та доповненнями) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.03р. за №271/7592 (далі Порядок №143), податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010р., однак, не зважаючи на дотримання усіх вимог законодавства при складанні документа податкової звітності та його поданні до контролюючого органу, останній в його прийнятті відмовив, хоч, на думку позивача, податковий орган не мав правових підстав для невизнання спірної податкової декларації як податкової звітності.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, в таке не з'явився, причин неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, заперечень та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не наддав.
Розгляд справи було відкладено на 28.07.2011 року.
Відповідач вдруге в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений; причин неявки в судове засідання не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст.49 КАС України).
Заслухавши присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд зробив висновок, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
ТОВ «Комекспо» взято на облік як платника податків в Дніпропетровську МДПІ Дніпропетровської області.
Згідно ст.49.1 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (ст.49.2 вказаного Кодексу)..
Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (ст.49.3 Податкового кодексу України).
Як вбачається зі справи, ТОВ «Комекспо» надіслало поштою до податкового органу декларацію з податку на прибуток за 2010р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вказана декларація була доставлена до Дніпропетровської МДПІ 01.02.2011 року.
У відповідності до приписів п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Згідно п.49.11 ст.49 вказаного Кодексу у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Листом від 02.02.11р. №2472/10/28-262 згідно п.48.3 ст.48, п.48.5.1 ст.48, п. 49.8 ст.49 розділу ІІ Податкового кодексу України та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, відповідач повідомив позивача, що надіслана поштою декларація з податку на прибуток підприємства за 2010р. не визнана як податкова, тому що її надано з невірно заповненими обов'язковими реквізитами, а саме: неправильно зазначено назву податкового органу, до якого подається дана податкова декларація.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо невизнання податкової декларації позивач оскаржив в адміністративному порядку таке рішення податкового органу, а отримавши негативні рішення ДПА у Дніпропетровській області від 08.04.11р. №10762/10/28-419 та від 20.05.2011 року №9426/6/28-8015 про результати розгляду скарги звернувся до адміністративного суду.
Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною (п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України).
Згідно п.48.1 ст.48 цього ж Кодексу податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Пунктом 48.3 ст.48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (п.48.5.1 ст.48 Податкового кодексу України).
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства та правила її заповнення регламентовані Порядком №143, який був чинним на дату подання декларації.
Так, відповідно до п.1.6 Поряду №143 у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).
Декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється.
У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною (п.1.7 Порядку №143).
Пунктом 4.3 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.08р. №872, податкова звітність має бути: надана адресату звітності за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов'язковими додатками; повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені; документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну зберігання звітності; без підчисток, помарок, малопомітних виправлень; підписана відповідними посадовими особами, скріплена печаткою платника податків.
Працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з - доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, які є невід'ємною частиною податкової декларації або уточнюючої звітності та не можуть бути самостійним документом; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації (п.4.4 цих Методичних рекомендацій).
У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.
Зі змісту податкової декларації, копія якої наявна у справі, вбачається, що в ній у рядку №6 «До державної податкової інспекції (адміністрації) в», в якому зазначається назва податкового органу, до якого подається податкова звітність, невірно вказана назва податкового органу, зокрема, платником податку написано «Дніпропетровський район», замість «Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області», в якій він зареєстрований як платник податків та зборів (обов'язкових платежів).
Вищезазначене представником позивача в судовому засіданні не заперечувалось.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не вірно заповнено такий обов'язковий реквізит податкової декларації, як назва податкового органу, куди подається податкова декларація, що згідно вимог чинного законодавства є безумовною підставою для відмови податкового органу у прийняті такої податкової звітності.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, позовні вимоги про скасування рішення податкового органу про невизнання декларації з податку на прибуток за 2010р. ТОВ «Комекспо», викладене у формі листа від 02.02.11р. №2472/10/28-262, та зобов'язання відповідача прийняти податкову декларацію ТОВ «Комекспо» з податку на прибуток за звітний податковий період 2010 рік без застосування штрафних санкцій, не підлягають задоволенню.
Також у відповідності до вимог ст.94 КАС України не підлягають до задоволення і вимоги позивача про стягнення на його користь з Державного бюджету України суми судового збору в розмірі 3,40 грн., адже в задоволені його вимог відмовлено.
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Комекспо" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 01.08.11р.
Суддя ОСОБА_1