ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.11.2015Справа №910/25766/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тусмо"
до відповідача Міністерства оборони України
про стягнення 59052,00 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін:
від позивача не з'явились
від відповідача Кривошей Д.А. (за дов.)
На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.11.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тусмо" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 59052,00 грн. за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби №286/3/14/218 від 18.12.2014.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов даного договору не виконав взяті на себе зобов'язання в частині оплати отриманого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/25766/15, розгляд справи призначено на 04.11.2015.
В судовому засіданні 04.11.2015 позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, копію якого у судовому засіданні вручено представнику позивача.
Позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що документи, які стосуються поставки товару на суму 199500,00 грн., були надіслані Товариством з порушенням строку, визначеного пунктом 4.2 Договору, а тому оплаті не підлягають. Крім того, втрати від інфляції не нараховуються, оскільки, порушення строків оплати виникло з вини позивача.
В судовому засіданні оголошено перерву до 16.11.2015.
В судове засідання 16.11.2015 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача підтримав доводи, зазначені у відзиві та просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
18.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тусмо" (постачальник) та Міністерством оборони України (замовник) було укладено договір №286/3/14/218 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується у 2014 році поставити замовнику одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (Куртка зимова з тканини плащової чорного кольору), а замовник повинен забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі.
Пунктом 1.2. договору визначено, що номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору та визначаються нижчевикладеною специфікацією, ціна товару - 199500,00 грн. Постачальник самостійно закуповує сировину, матеріали та комплектуючі вироби, які встановленим порядком погоджені з замовником. Замовником погоджено виготовлення курток зимових з тканини плащової чорного кольору арт. 2701.
Приймання товару оформляється актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений військовим представництвом Міністерства оборони України. Належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання товару по якості та направляється Замовнику після відправки товару разом з рахунком-фактурою (п. 2.7. договору).
Пунктом 3.1 договору погоджено, що ціна договору становить: 199500,00 грн., у тому числі: ПДВ 33250,00 грн. - спеціальний фонд, благодійна допомога.
Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на поставлений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі). До рахунку-фактури додаються: акт приймального контролю (якості) товару, на якому повинен бути оригінал підпису одержувача замовника, засвідчений мастичною печаткою, який підтверджує одержання товару; видаткова накладна постачальника; повідомлення-підтвердження.
Відповідно до умов договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором (п. 6.3.1.), а замовник в свою чергу зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати грошові кошти за поставлені товари протягом 30 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів, передбачених договором (п. 6.1.1).
Строк дії договору сторони визначили в п. 10.1.договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 26.12.2014, відповідно до якого договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2015, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.
Факт поставки товару на загальну суму 199500,00 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 2 від 21.01.2015 на суму 199500,00 грн., оголошенням - повідомленням №1 від 19.01.2015, посвідченням № 3 від 22.01.2015, актом приймального контролю якості № 1 від 21.01.2015, повідомленням-підтвердженням № 3 від 22.01.2015 та відповідачем не заперечується.
Відповідно до п. 4.1 договору для оплати поставленого товару позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 2 від 21.01.2015. При цьому, позивачем було надіслано відповідачу разом з рахунком, акт приймального контролю (якості) товару, видаткова накладна та повідомлення-підтвердження (як того вимагають положення п. 4.2 договору). Вказані документи прийняті відповідачем 26.01.2015, що підтверджується проставленими датою, часом та підписом на супровідному листі від 23.01.2015 № 10.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.04.2015 № 910/5436/15-г, яке набрало законної сили позов ТОВ "Тусмо" до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості в сумі 199500,00 грн. задоволений повністю. Рішенням суду встановлено, що заборгованість виникла за договором від 18.12.2014 року, встановлений факт отримання відповідачем товару на підставі накладної №2 від 21.01.2015 року та факт неоплати Міністерством оборони коштів в сумі 199500,00 грн. за виставленим ТОВ "Тусмо" рахунком-фактурою №2 від 21.01.2015 року. Судовим рішенням встановлено, що відповідач - Міністерство оборони України порушило зобов'язання за договором у частині оплати вартості товару (оплата повинна була бути здійснена у строк до 04.03.2015 року) та встановлено існування заборгованості Міністерства оборони України перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Тусмо" за договором № 286/3/14/218 від 18.12.2014 у розмірі 199500,00 грн.
Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням суду від 07.04.2015 № 910/5436/15-г стягнуто з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тусмо" суму основного боргу в розмірі 199500,00 грн. та судовий збір у розмірі 3990,00 грн.
На виконання рішення господарського суду від 07.04.2015 № 910/5436/15-г Міністерством оборони України 09.07.2015 перераховано на рахунок ТОВ "Тусмо" грошові кошти у розмірі 203490,00 грн. (сума основного боргу та судовий збір).
В зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми втрат від інфляції у розмірі 59052,00 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, умовами статті 625 Цивільного кодексу України.
Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо відсутності прострочення ним виконання грошового зобов'язання, в зв'язку з відсутністю його вини.
Як встановлено рішенням суду у справі № 910/5436/15-г "відповідачем порушено зобов'язання за Договором у частині оплати вартості товару (оплата повинна була бути здійснена у строк до 04.03.2015р. включно, у відповідності до п. 4.1. Договору), заборгованість у розмірі 199 500,00 грн. за даним Договором підтверджується матеріалами справи". Згідно п. 4.1 Договору строк оплати товару встановлюється залежно від дати поставки товару та надання відповідних документів. Позивач поставив товар, надав відповідачу, передбачені договором документи, а МО України мало оплатити отриманий товар у визначений договором строк.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках державного бюджету України не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до п. 1.10 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
Позивач надав до матеріалів справи розрахунок втрат від інфляції на суму 59052,00 грн. за період з 10.03.2015 по 09.07.2015 (по дату сплати суми основного боргу). Згідно перерахунку суду сума втрат від інфляції є більшою, ніж та, що заявлена позивачем до стягнення. Суд наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, якщо про це є клопотання заінтересованої сторони. Позивач з відповідним клопотанням до суду не звертався. Сума інфляційних нарахувань підлягає стягненню у розмірі, визначеному позивачем - 59052,00 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тусмо" (10006, м. Житомир, вул. Денишевська, буд. 4, ідентифікаційний код 13548679) суму втрат від інфляції у розмірі 59052 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятдесят дві) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.11.2015
Суддя І.В.Усатенко