<Справа № 1-106/11 Номер провадження -
18.08.2011 Рокитнянський районний суд Київської області у складі головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Киричок В.В., за участю прокурора Сахно Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця смт.Рокитне-2, вул.Зарічна,17 Київської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не судимого
по ст.164 ч.1 КК України,-
Згідно рішення Рокитнянського районного суду Київської області №2-137 від 29.08.2008 року підсудний зобов”язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 по 300 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 13.02.2008 року і до досягнення повноліття, про що виданий виконавчий лист.
Дане рішення суду не виконується в зв”язку з тим, що підсудний не працює, на обліку Рокитнянського РЦЗ не перебуває і у нього виникла заборгованість.
Підсудний неодноразово попереджався державним виконавцем про працевлаштування та про кримінальну відповідальність, але він не працевлаштувався, боргу не погасив, хоча фактично працював і отримував заробітну плату. внаслідок чого за ним склалася заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.07.2011 року в сумі 7800 грн..
Підсудний визнав себе винним повністю у пред”явленому йому обвинуваченні та пояснив, що заборгованість виникла в зв»язку з відсутністю роботи. Зараз він працевлаштовується і буде сплачувати в подальшому нараховані аліменти та погасить борг.
Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, дослідженням даних, які характеризують особу винного, оскільки ці докази ніким не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Суд вважає доказаною винність підсудного у вчиненому злочині.
Суд кваліфікує дії підсудного за ст.164 ч.1 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При обранні міри покарання підсудному суд бере до уваги як пом”якшуючі обставини щире каяття, часткове погашення боргу.
Підстав для розгляду цивільного позову суд не вбачає, так як сума боргу по аліментах рахується за підсудним по виконавчому листу і в разі стягнення заборгованості у кримінальній справі з нього буде проведено подвійне стягнення.
Суд вважає, що підсудному необхідно обрати покарання у виді обмеження волі.
Але враховуючи особу підсудного, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і тому приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.
Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_1 за ст.164 ч.1 КК України та призначити покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов”язки - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з”являтися до них для реєстрації.
Цивільний позов залишити без розгляду.,
На вирок суду може бути подана апеляція протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя