Справа № 694/1802/15-ц
провадження 2/694/722/15
11.11.2015 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
Головуючої: судді Сакун Д. І.,
при секретарі Матвієнко А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з земельної ділянки загальною площею 2,6833га, що розташована в адміністративних межах Юрківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, яка належала померлій на підставі державного акту серії НОМЕР_1 Звернутися з заявою про прийняття спадщини можливості не мав, оскільки в документах було різне написання прізвища його та померлої матері, внаслідок чого позивач вимушений був звертатися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин. Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 12 грудня 2011 року такий факт було встановлено. Потім позивач звернувся до Звенигородської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте отримав відмову у зв'язку з тим, що нотаріальною конторою 14 січня 2015 року за № 54 видано свідоцтво про право на спадщину його сестрі - відповідачці ОСОБА_2 Вважає, що оскільки він є спадкоємцем першої черги, від спадщини не відмовлявся, а відповідачка подавши до нотаріальної контори вказала, що є єдиним спадкоємцем, то вказане свідоцтво підлягає визнанню частково недійсним.
Враховуючи наведене, позивач просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 14 січня 2015 року № 54, видане Звенигородською державною нотаріальною конторою, на імя ОСОБА_2 в частині ? частини земельної ділянки загальною площею 2,6833га, що розташована в адміністративних межах Юрківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, яка залишилася після смерті ОСОБА_3, та її державну реєстрацію, визнавши за ним право власності на ? частини вказаної земельної ділянки.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обємі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала повністю, проти їх задоволення не заперечила.
Суд вважає, що справу можна розглянути за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст..174 ч.1 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. В даному випадку відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду із письмовою заявою про визнання позову на умовах, запропонованих позивачем.
Згідно ст..174 ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В даній справі визнання відповідачкою ОСОБА_2 позову не суперечить закону, оскільки позивач ОСОБА_1 має законне право на визнання за ним права власності на 1/2 частину вказаної вище земельної ділянки, оскільки він успадковує дану частину в порядку спадкування за законом після смерті його з відповідачкою матері ОСОБА_3. Відповідачка ОСОБА_2 має також законне право на 1/2 частину цієї ж земельної ділянки.
Таким чином суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем ОСОБА_2 не суперечить закону і не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб і позов підлягає задоволенню в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання за позивачем права власності на 1/2 частину вказаної вище земельної ділянки.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 24 постанови Пленуму Верхового Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Проте, стосовно позовної вимоги про скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки суд вважає, що вона не підлягає задоволенню. Так, скасування державної реєстрації як спосіб захисту права також не передбачено ні ст. 16 ЦК України, ні іншими законами України. Внесення змін до Єдиного державного реєстру права власності проводиться в тому числі і на підставі рішень судів. Судове рішення про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на ім'я відповідачки ОСОБА_2, яке було підставою для відповідного запису в реєстрі, є достатньою підставою для внесення змін до державного реєстру і додаткових рішень чи вказівок не потребує.
Керуючись ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР, ст. 1301 ЦК України, на підставі ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 14 січня 2015 року № 54, видане Звенигородською державною нотаріальною конторою, на імя ОСОБА_2 в частині ? частини земельної ділянки загальною площею 2,6833га, що розташована в адміністративних межах Юрківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, яка залишилася після смерті ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 2,6833га, що розташована в адміністративних межах Юрківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, яка залишилася після смерті ОСОБА_3, та належала померлій на підставі державного акту серії НОМЕР_1
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д. І. Сакун