І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
12 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Прокопчук Н.О.
суддів: Музичко С.Г., Саліхова В.В.
при секретарі: П'ятничук В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авікомпанія «Хорс»
на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2015 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авікомпанія «Хорс» про стягнення середнього заробітку за весь період прострочення проведення повного розрахунку під час звільнення, -
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2015 року даний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Авіакомпанія «Хорс» на користь ОСОБА_1 88 970 грн. 56 коп. середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та судовий збір на користь держави у розмірі 889 грн. 71 коп.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2015 року заяву ТОВ «Авікомпанія «Хорс» про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2015 року залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ТОВ «Авікомпанія «Хорс» ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом допущено порушення норм матеріального і процессуального права, не в повному обсязі досліджено обставини справи. Зокрема, розрахунок розміру середнього заробітку, наданий позивачем та з яким погодився суд, є невірним та містить аріфметичну помилку. Також суд не врахував положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердежного Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, ч. 2 ст. 235 КЗпП України та ст. 27 Закону України «Про оплату праці». Крім того, судом першої інстанції невірно застосовано до викладених у позовній заяві правовідносин ст. 117 КЗпП України, а саме, не ураховано тієї обставини, що позивач на день звільнення не працював, що підтверджується відповідним наказом й з письмовою вимогою про проведення розрахунку після звільнення не звертався.
В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Авікомпанія «Хорс» на підставі довіреності - апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених в ній, а після оголошеної перерви у судове засідання не з'явився. Колегія суддів визнала його неявку такою, що не перешкоджає розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом 04 січня 2010 року позивач був прийнятий на посаду заступника генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» з авіаційної безпеки, що підтверджується записом у трудовій книжці.
Наказом № 550-К від 31 грудня 2013 року позивача було звільнено з роботи за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України з 31.12.2013 року.
На час звільнення позивачу належало до виплати 19 379.43 грн. Проте, у день звільнення і наступного дня належні позивачу кошти йому не було виплачено.
Розрахунок з позивачем проводився шістьма платежами: 2 000 грн. було виплачено 20 січня 2014 року; 200 грн. (по 50 грн. чотирі платежі) - 6 лютого 2014 р.; 17 179, 43 грн. - 19 березня 2015 року.
Отже, належні позивачу при звільненні з роботи кошти були виплачені йому у повному обсязі лише 19 березня 2015 року.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, встановивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд дійшов вірного висновку про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Доводи апеляційної скарги про відсутність вини відповідача у затримці виплати коштів та посилання на те, що таке відбулося у зв'язку із вилученням усіх документів відповідача правоохоронними органами, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки обшук та виїмка документів відповідача відбулися, згідно протоколу обшуку 18.11.2014 року, тобто майже через рік після звільнення позивача.
Разом із цимсуд першої інстанції, під час проведення розрахунку розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні використав інформацію з карткового рахунку позивача про надходження грошових коштів на цей рахунок, яка не містить об'єктивних даних щодо кількості відпрацьованих ним робочих днів та періоду за який перераховано кошти.
При цьому поза увагою суду залишилось те, що здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третімпункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року та від 11 червня 2014 року.
З наданої відповідачем довідки про зарплату позивача за 2013 рік убачається, що його заробітна плата за два місяці, що передували звільненню, а саме за листопад 2013 року складала 3 013.61 грн. при 21 робочому дні та за грудень 2013 року - 3 000 грн. при 21 робочому дні.
Таким чином середньоденна заробітна плата позивача дорівнювала 143.18 грн. (3013.61 + 3000 = 6013.61 грн. : 42 дні = 143.18 грн.).
Оскільки повний розрахунок з позивачем був проведений 19.03.2015 року, період затримки розрахунку складає 313 робочих днів. Виходячи з положень ст. 117 КЗпП України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 44 815.34 грн.( 143. 18 х 313= 44 815.34) Тому колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в цій частині та зменшує розмір середнього заробітку, що належить стягнути з відповідача до 44 815.34 грн. і відповідно судовий збір - до 448.15 грн.
В інший частині рішення суду залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авікомпанія «Хорс» задовольнити частково.
Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2015 року в частині визначення розміру середнього заробітку та судового збору, що підлягають стягненню на користь позивача змінити та викласти у наступній редакції: Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 44 815 (Сорок чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять) грн. 34 коп., з утриманням всіх передбачених законом податків, зборів та інших обов'язкових платежів; а на користь держави з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» стягнути судовий збір у розмірі - 448 грн. 15 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді:
Справа № 752/9964/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12958/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Ладиченко С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.