12 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів - Музичко С.Г., Прокопчук Н.О.
при секретарі: П'ятничук В.Г.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання їх спільної дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. в розмірі 1/3 частки від заробітку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24.09.2015 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. у розмірі 500 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову 31.07.2015 і до повноліття дитини та судовий збір на користь держави в розмірі 243,60 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про стягнення з ОСОБА_3 аліменти на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. у розмірі 2 000 грн., але менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 31.07.2015 і до повноліття дитини. Апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, на неповне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що визначений судом розмір аліментів є меншим прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та враховуючи те, що відповідач не забезпечує дитину продуктами харчування та необхідними речами, він може виплачувати аліменти в більшій сумі.
Справа № 754/11062/15
№ апеляційного провадження:22-ц/796/14389/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Мальченко О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення аліментів в твердій грошовій сумі 500 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не має постійного доходу та утримує дитину від другого шлюбу ОСОБА_9. ІНФОРМАЦІЯ_2
З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, та встановлено при розгляді справи в суді першої інстанції, що з 31.08.2006 сторони перебували у шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. (а. с. 4). Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05.08.2011 шлюб між сторонами розірвано (а. с. 3). Відповідача є студентом 2 курсу медичного коледжу денної форми навчання (а. с. 15) та не має постійного доходу. Враховуючи, що відповідач не надає кошти на утримання їх спільного сина, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються в частині від доходу його батька (матері) або в твердій сумі.
Відповідно до даної норми права, при відсутності укладеного в порядку передбаченому ст. 189 СК України між батьками договору про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, аліменти стягуються у судовому порядку на користь того з батьків, з ким проживає дитина та хто її утримує.
Зазначене випливає також з п. 17 Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року, згідно якого за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст.181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються щомісячно.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявністю інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи, що при розгляді справи було встановлено, що відповідач не працює (є студентом денної форми навчання ВНЗ Київського міського медичного коледжу), тобто має мінливий та нестабільний дохід, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо стягнення з останнього аліментів у твердій грошовій сумі вірними.
Також колегія суддів погоджується з розміром вказаних аліментів.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач перебуває в повторному шлюбі, від якого має малолітню дитину ОСОБА_9. ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 19), його дружина ОСОБА_7 на даний час працює на умовах неповного робочого дня та утримує сина від першого шлюбу ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 21-22).
За наведених обставин, враховуючи матеріальний стан відповідача, відсутність у нього постійного щомісячного заробітку, наявність на утриманні також малолітньої дитини від іншого шлюбу, колегія суддів вважає, що розмір стягнення аліментів в сумі 500 грн. є вірним.
Доводи апелянта про те, що розмір аліментів не може бути визначений судом першої інстанції менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є необґрунтованими, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що законодавець визначаючи мінімальний розмір аліментів зазначив лише, що він не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» розмір прожиткового мінімуму для дитини ІНФОРМАЦІЯ_1. складає 1 286 грн., 30 % від цієї суми дорівнює 385 грн. 80 коп., а тому судом першої інстанції було ухвалено рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Доводи апелянта про те, що відповідач має інші доходи, не підтверджено будь якими доказами по справі, в зв'язку з чим не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 308, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: С.Г. Музичко
Н.О. Прокопчук