Ухвала від 06.11.2015 по справі 2604/16702/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А [1]

06 листопада 2015 року суддя Апеляційного суду м. Києва Прокопчук Н.О., вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 вересня 2015 року у цивільній справі за заявою

Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедал О.О. про встановлення способу і прядку виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И ЛА:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 вересня 2015 року в задоволенні заяви Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедал О.О. про встановлення способу і прядку виконання рішення суду, відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1, 07.10.2015 року подав до суду апеляційну скаргу.

Однак апеляційне провадження в даній справі не може бути відкрите виходячи з наступних підстав.

Апеляційна скарга на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 вересня 2015 року за формою та змістом, не відповідає вимогам статті 295 ЦПК України, яка чітко визначає форму і зміст апеляційної скарги, а саме апелянтом має бути зазначено:

- в чому полягає незаконність, або необґрунтованість рішення (ухвали), неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийняті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин;

- нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності неподання доказів в суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

- клопотання особи, яка подала скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга містить вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції та не порушувалися в заяві за результатами якої була постановлена ухвала, яку оскаржує апелянт.

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно подати до Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу у новій редакції із врахуванням вимог даної ухвали, до якої долучити копії апеляційної скарги і додані матеріали, відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі та оригінал квитанції про сплату судового збору за вказаними в ухвалі реквізитами.

Оскільки згідно з п. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 ЦПК України, або не сплачено судовий збір застосовуються положення ст.121 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для виправлення її недоліків (оформлення апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 295 ЦПК України).

Керуючись ст. ст.121, 295, 297 ЦПК України, суддя , -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 вересня 2015 року - залишити без руху.

Роз'яснити апелянту, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК недоліки апеляційної скарги необхідно усунути (оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 295 ЦПК України) протягом п'яти днів з дня отримання копії відповідної ухвали.

Попередити апелянта, що в разі невиконання ним у визначений судом термін недоліків апеляційної скарги вона буде вважатись неподаною і буде йому повернута.

Суддя Н.О. Прокопчук

Справа № 2604/16702/12-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/15353/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Бартащук Л.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.

Попередній документ
53566141
Наступний документ
53566143
Інформація про рішення:
№ рішення: 53566142
№ справи: 2604/16702/12
Дата рішення: 06.11.2015
Дата публікації: 23.11.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин