04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" листопада 2015 р. Справа №910/14578/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Ропій Л.М.
Рябухи В.І.
розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2015
у справі № 910/14578/14 (суддя Шкурдова Л. М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даском»
до 1. Приватного підприємства «Нива-В.Ш.»
2. Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України
третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк»
про визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів
Позов, з урахуванням заяви про уточнення предмету позову (а.с. 146-149 т. 1) та заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 56-57 т. 2), заявлено про:
- визнання проведених 11.03.2014 відповідачем 1 прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки): будівлі складу бланків та квитків (літера Б), загальною площею 2678,30 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, і належить позивачу, такими, що проведені з порушенням вимог закону, а складеного за результатами їх проведення протоколу № 14/1/44 від 11.03.2014 - недійсним;
- визнання незаконним і скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, серія та номер: 292, видане 12.03.2014 третій особі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу на нерухоме майно, що складається з будівлі складу бланків та квитків загальною площею 2678,30 м2 (літера Б), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2015, повний текст якого складений 13.10.2015, у справі № 910/14578/14 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням, Відділ примусового виконання рішень Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 по справі № 910/14578/14 скасувати, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою від 02.11.2015 апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України повернуто без розгляді на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
10.11.2015 Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України вдруге звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 по справі № 910/14578/14 скасувати, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази, зокрема, сплати судового збору.
Предметом позову у цій справі є дві вимоги немайнового характеру.
Частина 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на дату звернення з цією апеляційною скаргою, при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат;
- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;
- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;
- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Отже, виходячи з приписів Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір за звернення з апеляційною скаргою має бути сплачений в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, незалежно від того, в якій частині апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції.
Будь-яких виключень щодо вказаної норми Закон України «Про судовий збір» не містить.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній на дату звернення з позовом до суду, встановлено, що судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
За таких обставин, при зверненні до суду з цією апеляційної скаргою, згідно з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, відповідач 2 має сплатити судовий збір в сумі 2 697,60 грн. (1 218*2*110%).
З доданого до апеляційної скарги платіжного доручення № 2582 від 30.10.2015 на суму 1 339,80 грн. вбачається, що заявником судовий збір сплачено в розмірі, меншому за передбачений законодавством на дату звернення з цією апеляційною скаргою.
Водночас в апеляційній скарзі заявник просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення апеляційною інстанцією.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Зі змісту клопотання про відстрочення сплати судового збору слідує, що як на підставу для його задоволення заявник посилається те, що він є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої здійснюється Державною казначейською службою України і переказ коштів займає значний період часу.
Отже, як на підставу для відстрочки сплати судового збору заявник фактично послався на те, що оплата ним судового збору займає значний період часу.
Частиною 1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частиною 1 ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 2 ст. 32 ГПК України ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
При зверненні до суду з цією апеляційною скарго апелянтом частково, в сумі 1 339,80 грн., судовий збір сплачено, і доказів того, що сплата решти суми судового збору потребує більше часу, ніж вже здійснений частковий платіж, заявником до клопотання не додано.
Заявником до клопотання не надано жодних доказів того, що оплата ним судового збору у цій справі в повному обсязі, враховуючи часткову оплату, займає значний період часу, тобто доказів того, що перерахування судового збору у повному обсязі одним або декількома платіжними дорученнями однією датою є неможливим.
За таких обставин, клопотання Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З огляду на викладені вище обставини, апеляційна скарга повертається заявнику.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України про відстрочку сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 у справі № 910/14578/14 повернути без розгляду.
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді Л.М. Ропій
В.І. Рябуха