04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" листопада 2015 р. Справа№ 910/16957/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі Петрик М.О.
за участю представників:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Чала І.М. - представник за довіреністю від 20.05.2015 року;
від третьої особи: не з'явились,
розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 року
у справі № 910/16957/15 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «К'Ю БІ І Україна»
до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
Третя особа ОСОБА_3
про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 70 118, 10 грн.
Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «К'Ю БІ І Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 70 118, 10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виконано умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплачено страхувальнику, у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) до осіб, відповідальних за завдані збитки, яким є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 року у справі № 910/16957/15 позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просять рішення місцевого господарського суду скасувати частково та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у сумі 32 288, 32 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого у зв'язку із пошкодженням транспортного відшкодовуються витрати, пов'язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги, що податкові зобов'язання виникають лише після фактичного надання послуг з проведення ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником податку.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» по справі № 910/16957/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року у зв'язку із перебуванням судді Пономаренко Є.Ю. у відпустці, справу № 910/16957/15 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М. А., Шевченко Е.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року справу № 910/16957/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.10.2015 року.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року, у зв'язку із перебуванням судді Шевченка Е.О. у відпустці, справу № 910/16957/15 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
У судове засідання 21.10.2015 року представник третьої особи не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.10.2015 року підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2015 року надав пояснення, якими заперечував доводи апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року відкладено розгляд справи до 11.11.2015 року.
Представник позивача та представник третьої особи у судове засідання 11.11.2015 року не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були повідомленні належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.11.2015 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 26.06.2014 року о 23 год. 50 хв. в м. Рогань Харківської області на території ЧАО "ФМУ" водій ОСОБА_3 керував автомобілем Сканія, державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом, державний номерний знак НОМЕР_2, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, не створить перешкод, скоїв правопорушення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
В результаті ДТП автомобіль Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження, що підтверджується розширеною довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 9404375, виданою Відділом ДАІ з обслуговування Харківського району та м. Люботин (м. Мерефа) ГУМВС України в Харківській області.
Згідно з постановою Харківського районного суду Харківської області від 12.09.2014 у справі №635/6402/14-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом - ДТП) відбулась внаслідок порушенням водієм ОСОБА_3 п. 10.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинене правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення, в результаті чого останнього визнано винним у скоєні правопорушення, що причинило пошкодження зазначених транспортних засобів.
07.04.2014 року між Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "К'Ю БІ І Україна" та ТОВ "Саноіл" було укладено договір про страхування мобільного обладнання № САS0023921, предметом якого є майнова відповідальність за пошкодження транспортного засобу Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_3.
27.06.2014 року ТОВ «Саноіл» звернулося до позивача із заявою про настання страхового випадку у вигляді ДТП, що сталося 26.06.2014 року.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу № 253/07/14 від 07.07.2014, складеного оцінювачем ОСОБА_7 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 4523 від 16.09.2006), вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_3, становить 71 198,10 грн.
Згідно із страховим актом № 1500012250 від 10.07.2014 позивачем узгоджена сума страхового відшкодування на відновлювальний ремонт транспортного засобу Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_3 у розмірі 70 118,10 грн.
На виконання умов договору, відповідно до страхового акту № 1500012250 від 10.07.2014 позивачем була здійснена виплата страхового відшкодування ТОВ "Саноіл" в розмірі 70 118,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 000031768 від 15.07.2014, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача шкоди у порядку регресу у розмірі 70 118,10 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність власника Сканія, державний номерний знак НОМЕР_1, застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/7806326, відповідно до якого ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000, 00 грн., франшиза - 510, 00 грн.
Відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок, тобто дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулось пошкодження майна, із володінням та користуванням якого пов'язані майнові інтереси страхувальника, що є об'єктом майнового страхування за укладеним з страховиком договором.
З наведених приписів законодавства вбачається, що ПАТ з іноземними інвестиціями «К'Ю БІ І Україна», як страховик, отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування і таке право переходить до нього саме в обсягах фактично понесених витрат.
При цьому, у зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки Сканія, державний номерний знак НОМЕР_1, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом № АС/7806326, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.
Заперечуючи проти часткового задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що згідно із ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Крім того, розмір податку на додану вартість сплачується лише після фактичного надання послуг з проведення ремонту транспортного засобу.
Тому, при визначенні страхового відшкодування, яке має сплатити відповідач позивачу в порядку регресу, треба керуватися звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди № 253/07/14 від 07.07.2014 року, згідно якого матеріальний збиток з урахуванням зносу становить 26 907, 18 грн. з вирахуванням розміру ПДВ (5 381, 44 грн.).
Водночас, доводи ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про необхідність зменшення суми відшкодування на коефіцієнт фізичного зносу та розміру ПДВ колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так, нормою статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Проте здійснення ПАТ " Національна акціонерна страхова компанія "Оранта " виплати страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі без врахування фізичного зносу та розміру ПДВ не суперечить приписам статтей 29, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки вказаний Закон не поширюється на правовідносини, що виникли за договором про страхування мобільного обладнання № САS від 07.04.2014 року, а Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить. Адже з приписів вказаних норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що обов'язки, пов'язані з оцінкою шкоди, не стосуються ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (страховика за договором добровільного страхування майна), дії якого не регулюються цим Законом, а тому в даному випадку відсутні правові підстави перекладати на позивача обов'язки ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", яке є страховиком за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Крім того, згідно п. 15 договору про страхування мобільного обладнання № САS від 07.04.2014 року встановлено, що база відшкодування застрахованого мобільного обладнання розраховується без вирахування амортизаційного зносу вузлів та агрегатів.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач вірно розрахував суму страхового відшкодування на підставі звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу № 253/07/14 від 07.07.2014 року без вирахування зносу.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підлягає відшкодуванню в порядку регресу сума фактично сплаченого страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності - 50 000, 00 грн. за вирахуванням франшизи у розмірі 510, 00 грн., що становить 49 490, 00 грн.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 року у справі № 910/16957/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 року у справі № 910/16957/15 - без змін.
3. Матеріали справи № 910/16957/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко