Справа № 727/9226/14-к
Провадження № 1-кп/727/342/14
01 грудня 2014 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю учасників с удового кримінального провадження:
- прокурора - ОСОБА_3
- захисника - ОСОБА_4
- обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Чернівці справу за обвинувальним актом в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201426000000097 від 10.07.2014 р., що поступив до суду з прокуратури Чернівецької області по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шебутинці Сокирянського району Чернівецької області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 368 ч.1, 369-2 ч.2 КК України,
ОСОБА_5 , працюючи на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ м. Чернівцях ГУ Міндоходів в Чернівецькій області, будучи службовою особою, в силу займаної посади та наданих йому службових повноважень, вчинив злочини, а саме: 20.06.2014 року в державну податкову інспекцію у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області надійшла заява громадянки ОСОБА_6 про порушення трудового законодавства та невиплату їй заробітної плати суб'єктами господарювання фізичними особами - підприємцями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 03.07.2014 року керівництвом ДПІ у м. Чернівцях доручено головному державному ревізору-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ м. Чернівці ГУ Міндоходів в Чернівецькій області ОСОБА_5 , спільно з ГДРІ ОСОБА_9 , проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_7 щодо дотримання роботодавцем законодавства при укладанні трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року тривалістю 5 робочих днів з 03.07.2014 року. Проведення аналогічної позапланової перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_8 доручено ГДРІ ОСОБА_10 та ГДРІ ОСОБА_11 .
Маючи умисел на одержання неправомірної вигоди ОСОБА_5 , при розмові з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , повідомив, що в силу свого службового становища може провести вищевказані документальні позапланові перевірки на їх користь, не відображати в актах перевірки порушення чинного законодавства, якщо такі будуть виявлені, а також в подальшому при виникненні аналогічних ситуацій всіляко сприяти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не бажаючи нести відповідальність у випадку виявлення в їх фінансово-господарській діяльності порушень чинного законодавства, погодилися дати ОСОБА_5 неправомірну вигоду.
14.07.2014 року ОСОБА_5 бажаючи завуалювати факт одержання неправомірної вигоди, надав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 два рахунки-накладні №100 та №101 від 14.07.2014 року про придбання у ПП ОСОБА_12 будівельних матеріалів на загальну суму 8000,00 грн. і запропонував ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внести кошти по 4000,00 грн. за кожного на зазначений там розрахунковий рахунок. 15.07.2014 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , виконуючи домовленості з ОСОБА_5 , оплатили в касі банку надані їм рахунки.
ОСОБА_5 на службовому комп'ютері в приміщенні ДПІ у м. Чернівцях виготовив два акти №17-118/2874814868 «Про результати документальної перевірки дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудових договорів з працівниками та правильності обчислення і сплати єдиного внеску фізичною особою ОСОБА_7 » та №17-118/2935012535 «Про результати документальної перевірки дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудових договорів з працівниками та правильності обчислення і сплати єдиного внеску фізичною особою ОСОБА_8 », у яких відобразив лише незначне порушення - несвоєчасна сплата єдиного внеску. При цьому ОСОБА_5 , користуючись своїм службовим становищем, а також тим, що він є одним з найбільш досвідчених фахівців в галузі проведення контрольно-перевірочної роботи в ДПІ у м. Чернівцях та будучи призначеним відповідальним виконавцем у цих перевірках, переконав ГДРІ ОСОБА_9 , ГДРІ ОСОБА_13 та ГДРІ ОСОБА_11 підписати вказані акти, що останні й зробили, не вникаючи в їх зміст та результати.
ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні ДПІ в м. Чернівцях 16.07.2014 року приблизно об 11.00 год., надали ОСОБА_5 квитанції про оплату наданих ним рахунків на загальну суму 8000,00 грн., а ОСОБА_5 , в свою чергу, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, одержав вказані квитанції та надав їм підписані акти проведених документальних позапланових перевірок без відображення суттєвих порушень чинного законодавства України.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми діями вчинив злочин, передбачений ст. 368 ч.1 КК України одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, його дії за цією статтею кваліфіковані правильно.
Після цього, 16.07.2014 року приблизно об 11.20 год. ОСОБА_5 , будучи головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ м. Чернівці ГУ Міндоходів в Чернівецькій області, у робочий час, перебуваючи біля входу в приміщення ДПІ в м. Чернівцях, діючи умисно та з корисливим мотивом, одержав від громадянки ОСОБА_14 , яка була представником ПП «Д.І.К. Плюс», неправомірну вигоду в сумі 400 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют НБУ становило 4684 грн. та 200 грн., за обіцянку вплинути, шляхом словесних переконань, на працівника відділу обліку платників та обробки податкової звітності ДПІ у м.Чернівцях щодо прийняття та реєстрації податкових декларацій з податку на прибуток підприємства ПП «Д.І.К. Плюс» за 2012-2013 роки та на працівника юридичного відділу ДПІ у м.Чернівцях щодо лояльного відношення до ПП « ОСОБА_15 » під час представництва інтересів ДПІ в Апеляційному адміністративному суді при розгляді апеляційного скарги на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.02.2014 року про припинення діяльності ПП « ОСОБА_15 ».
Отже, ОСОБА_5 своїми діями вчинив злочин, передбачений ст.369-2 ч.2 КК України - одержання неправомірної вигоди за обіцянку вчинити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, його дії за цією статтею кваліфіковані правильно.
До початку розгляду справи по суті з з'ясуванням обставин і перевірки їх доказами прокурором заявлено клопотання про укладення 20.11. 2014р. угоди про винуватість з обвинуваченим ОСОБА_5 на тих умовах, що ОСОБА_5 повністю визнав свою вину в одержанні ним, як службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища та одержання неправомірної вигоди за обіцянку вчинити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вищенаведених кримінальних правопорушень визнав повністю.
Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_5 за ст.368 ч.1 КК України у вигляді 2 років одного місяця позбавлення волі та додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно -господарських функцій строком на 1 (один) рік. Крім цього, сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_5 за ст.369-2 ч.2 КК України у вигляді 2 - х років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч. 1 КК України, за сукупністю зазначених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, сторони погоджуються на призначення остаточного покарання ОСОБА_5 у вигляді 2 років одного місяця позбавлення волі та додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік, з покладенням на ОСОБА_5 обов'язків передбачених ст. 76 п. 2, 3 КК України, а саме не виїзджати за межі України з постійного місця проживання без відому органу кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.
На момент підписання угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.4) КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.3 КПК України), про що їм було роз'яснено.
Обвинувачений ОСОБА_5 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1) КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості (ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_5 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , його захисник та прокурор підтвердили факт визнання угоди про винуватість, просять затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_5 покарання за ст.368 ч.1 КК України у вигляді 2 років одного місяця позбавлення волі та додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно -господарських функцій строком на 1 (один) рік. Також сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_5 за ст.369-2 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю зазначених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, сторони погоджуються на призначення остаточного покарання ОСОБА_5 у вигляді 2 років одного місяця позбавлення волі та додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік, з покладенням на ОСОБА_5 обов'язків передбачених ст. 76 п. 2, 3 КК України, а саме не виїзджати за межі України з постійного місця проживання без відому органу кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого, прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз'яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з'ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.
Кваліфікація вчинених ОСОБА_5 злочинів за ст.ст. 368 ч.1, 369-2 ч.2 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжкі злочини, ніж ті, щодо яких передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Укладення угоди було добровільним і обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов'язання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує погоджені умови угоди про визнання винуватості, укладеної 20.11.2014 року між ним та прокурором в кримінальному провадженні, і узгоджену сторонами міру покарання за ст.368 ч.1 КК України у вигляді 2 років одного місяця позбавлення волі та додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно -господарських функцій строком на 1 (один) рік.
Також сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_5 за ст.369-2 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю зазначених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, сторони погоджуються на призначення остаточного покарання ОСОБА_5 у вигляді 2 років одного місяця позбавлення волі та додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік, з покладенням на ОСОБА_5 обов'язків передбачених ст. 76 п. 2, 3 КК України, а саме не виїзджати за межі України з постійного місця проживання без відому органу кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі підлягають вирішенню в порядку вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 листопада 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокуратурою Чернівецької області, в особі прокурора прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст.368 ч.1, 369 - 2 ч.2 КК України та призначити йому наступне покарання:
- за ст. 368 ч. 1 КК України у вигляді основного - двох років одного місяця позбавлення волі та додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій строком на 1 (один) рік;
- за ст.369-2 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч. 1 КК України, за сукупністю зазначених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування призначити ОСОБА_5 у вигляді основного покарання - 2 (двох) років одного місяця позбавлення волі та додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік, з покладенням на ОСОБА_5 обов'язків передбачених ст. 76 пп. 2,3 КК України, а саме не виїзджати за межі України з постійного місця проживання без відома органу кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти орган кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, місця роботи.
Речові докази, за постановою слідчого від 18.07. 2014 р., зокрема:
- рахунок №100 від 14 липня 2014 р.
- рахунок №101 від 14 липня 2014 р.
- квитанцію №294 від 15.07.2014 р. на прізвище ОСОБА_8 на суму 4 тис. грн.
- квитанцію №295 від 15.07.2014 р. на прізвище ОСОБА_7 на суму 4 тис. грн.
- акт №17-118/2935012535 від 16.07.2014 року про результати документальної
перевірки ОСОБА_8 , вилучений з службового кабінету Клевчука СП. та аналогічний
акт виданий ОСОБА_8
- акт №17-118/2874814868 без дати про результати документальної перевірки
ОСОБА_7 , вилучений з службового кабінету Клевчука СП. та аналогічний акт
виданий ОСОБА_7
- чорнові записи, вилучені з службового кабінету Клевчука СП.
- податкові декларації приватного підприємства «Д.І.К. плюс» в кількості 7 штук. - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Речові докази, за постановою слідчого від 18.07. 2014 р., зокрема купюри номіналом 10 доларів США в кількості 4 штук:
1) ЬВ 52665940 L
2) LF 22204343 С
3) LF 22204344 С
4) LВ 52665945 L, а також купюру номіналом 200 гривень АД 1490586, що зберігаються в ГУ ДФС прокуратури Чернівецької області - повернути ОСОБА_14 .
Речові докази, за постановою слідчого від 18.07. 2014р., зокрема:
- заяву громадянки ОСОБА_6 до начальника ДПІ в М.Чернівцях про порушення її трудових прав приватними підприємцями ОСОБА_7 та ОСОБА_8
- наказ №1128 від 03.07.2014 р. про проведення документальної перевірки ФОП ОСОБА_16 ; - наказ №1129 від 03.07.2014 р. про проведення документальної перевірки ФОП ОСОБА_8
- направлення на перевірку №004201 та №004202 від 03 липня 2014 року про проведення перевірки ФОП ОСОБА_8
- направлення на перевірку №004199 та №004200 від 03 липня 2014 року про проведення перевірки ФОП ОСОБА_7
- план перевірки ОСОБА_8
- план перевірки ОСОБА_7 , направлені для зберігання в ГУ ДФС у Чернівецькій області - повернути ГУ ДФС у Чернівецькій області;
Речові докази, за постановою слідчого від 13.10. 2014 року, а саме кошти в сумі 8000 (восьми) тисяч гривень, які видані приватним підприємцем ОСОБА_17 і знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів прокуратури Чернівецької області, належних відповідно - ОСОБА_8 і ОСОБА_7 - повернути останнім (в сумі 4000 грн. - ОСОБА_8 , 4000 грн. - ОСОБА_7 )
Накладений арешт, за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_18 від 18.07. 2014 року, зокрема на квитанцію №294 від 15.07.2014 на прізвище ОСОБА_8 на суму 4000 грн.; на квитанцію №295 від 15.07.2014 на прізвище ОСОБА_7 на суму 4000 грн., а також арешт накладений на кошти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 3704 грн. та 100 євро вилучені 16.07. 2014 року під час особистого обшуку скасувати та вказані кошти (в сумі 3704 грн. та 100 євро), що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів прокуратури Чернівецької області - повернути ОСОБА_5 .
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Суддя ОСОБА_19