Справа № 716/1092/15-к
09.10.2015 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна кримінальне провадження, внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №120152600900000215 від 12.08.2015 р. за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не працюючого, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 12 серпня 2015 року приблизно о 4 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи умисну та корисливу мету направлену на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження вхідних дверей проник до вагончика, який розташований на території саду ПП ОСОБА_5 , що в с. Яблунівка Заставнівського району Чернівецької області, звідки таємно викрав дві ручних коси вартістю 700 гривень, належних ПП ОСОБА_5 . Після чого з викраденими косами зник, розпорядившись на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати та пояснив, що в серпні 2015 року серед ночі йшов на риболовлю на ставок з с. Яблунівка, Заставнівського району Чернівецької області. Через сітку потрапив на територію саду, так як знав, що там нікого немає. Підійшовши до вагончика, зірвав защипку і відкрив двері. Там побачив дві ручних коси, які викрав та згодом пішов на ставок. Викрадені коси мав намір обміняти на рибу, але охоронець ставу не погодився на обмін. Потім він заснув у бур'янах, а вранці його розбудили працівники міліції.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються. Сумнівів у достовірності та щирості показань обвинуваченого немає, а тому судове слідство було обмежено допитом останнього та даними, які характеризують особу обвинуваченого. Таким чином, вина ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується його показаннями, а також зібраними по справі належними доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження, які відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним досліджувати в судовому засіданні.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії обвинуваченого кваліфіковані правильно за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки в ході судового слідства було встановлено, що він здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане з проникненням в інше приміщення.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При обранні ОСОБА_4 виду покарання суд враховує, що останній повністю визнав свою вину, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся в скоєному, добровільно відшкодував завдану шкоду, що судом визнаються як обставини, які пом'якшують його покарання.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Також суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке належить до категорії тяжких, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, є інвалідом третьої групи загального захворювання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_4 у мінімальному розмірі, установленому санкцією ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому суд вважає, що на підставі ст. 75 КК України виправлення можливе без ізоляції від суспільства із звільненням від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов потерпілим по справі не заявлявся.
Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку передбаченому ст.100 КПК України.
На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст.368-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього зобов'язання.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на орган виконання покарань за місцем його проживання.
Речові докази по справі: дві ручні коси, вилучені в ході місця події 12.08.2015 року на ставу ОСОБА_6 , передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити останньому за належністю.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_7