Справа № 713/1866/15-ц
Провадження №2/713/846/15
11.11.2015 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кириляк А.Ю., при секретарі Корпан А.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чорногузівської сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно ,-
Позивач звернулася в суд з позовом до Чорногузівської сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно.
В позові вказувала, що 01 лютого 2015 року помер її батько ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про смерть виконавчим комітетом Мариничівської сільської ради Путильського району зроблено відповідний запис № 02 і видано свідоцтво про смерть серії 1-МИ № 137867.
Після смерті батька відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в селі Чорногузи по вулиці Українській, 52 Вижницького району Чернівецької області.
За життя ОСОБА_3 склав на неї заповіт, який був посвідчений секретарем Маринічивської сільської ради Путильського району 13 листопада 2013 року, за реєстром № 44. Даний заповіт не скасовувався і не змінювався .
Посилалася на те, що є єдиний спадкоємець після смерті батька. Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку, не має .
Відповідно до статті 1268 ,1269 ЦК України прийняла спадщин. На час смерті батька постійно проживала з ним та своєчасно звернулася до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Рішенням Путильського районного суду від 23 вересня 2015 року встановлений факт родинних відносин між нею та померлим ОСОБА_3, встановлено, що вона є його дочкою.
Державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори відкрита спадкова справа за № 150/2015 рік, їй видано свідоцтво про право на спадщину, а саме : на земельну ділянку, що належала на праві власності її батькові. Проте постановою державного нотаріуса від 07.10.2015 року за № 1003/02031 їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в с.Чорногузи по вул.Українській, 52 Вижницького району Чернівецької області.
Свою відмову, державний нотаріус обґрунтовує тим, що нею, як спадкоємцю за заповітом, дочкою померлого ОСОБА_3, не було надано належно оформлених документів, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на вищевказане майно, що передбачено п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Просила визнати за нею ОСОБА_2 , право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок, з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в с. Чорногузи по вул. Українській ,52 Вижницького району, який раніше належав ОСОБА_3 , який помер, 01.02.2015 року.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала ОСОБА_2, просила його задовольнити в повному обсязі .
Представник Чорногузівської сільської ради в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений про день, годину та місце слухання справи належним чином, від нього поступила письмова заява про розгляд справи без його участі, позов визнав, щодо визнання права власності на спадкове майно за позивачем не заперечував.
Суд, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01 лютого 2015 року помер батько позивача, ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про смерть виконавчим комітетом Мариничівської сільської ради Путильського району зроблено відповідний запис № 02 і видано свідоцтво про смерть серії 1-МИ № 137867.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в селі Чорногузи по вулиці Українській, 52 Вижницького району Чернівецької області.
За життя ОСОБА_3 склав на ім»я позивача заповіт, який був посвідчений секретарем Маринічивської сільської ради Путильського району 13 листопада 2013 року, за реєстром № 44. Даний заповіт не скасовувався і не змінювався , що підтверджується його копією .
Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2015 року встановлений факт родинних відносин між позивачем та померлим ОСОБА_3, а саме, що вона є його дочкою.
Позивач є єдиний спадкоємець після смерті батька. Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку після смерті ОСОБА_3 не має.
Звернувшись до нотаріуса про видачу свідоцтва про право власності та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори, - нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1003/02-31 від 07.10.2015 року, якою відмовила позивачу ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в селі Чорногузи , по вулиці Українській, 52 Вижницького району Чернівецької області у зв'язку з тим, що нею не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на дане майно , що підтверджується копією спадкової справи.
Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця.
Таким чином суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 182, 328, 392, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Чорногузівської сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно,- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок, з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в с. Чорногузи по вул. Українській ,52 Вижницького району, який раніше належав ОСОБА_3 , який помер, 01.02.2015 року.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А. Ю. Кириляк