Справа № 454/933/15 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.
Провадження № 22-ц/783/6593/15 Доповідач в 2-й інстанції: Кабаль І. І.
Категорія: 81
09 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого судді Кабаля І.І.,
суддів: Копняк С.М., Монастирецького Д.І.,
секретаря Юзефович Ю.І.,
з участю:представника апелянта - Варениця Т.В.,
заявника - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 16 липня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції у Львівській області та в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції у Львівській області Варениця Т.В.,-
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 16 липня 2015 року скаргу задоволено частково.
Визнано бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції у Львівській області Кухар І.Б. та в.о. начальника відділу ДВС Сокальського РУЮ Варениця Т.В.- неправомірною.
Зобов'язано державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції у Львівській області усунути перешкоди у виконавчому провадженні №1009/8 по примусовому виконанню рішення Сокальського районного суду Львівської області від 08.02.2013 року у цивільній справі №1321/3725/2012 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, з участю третьої особи ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалу суду оскаржив ВДВС Сокальського району.
В апеляційній скарзі посилається на те, що державні виконавці відділу ДВС Сокальского РУЮ діяли в межах своїх повноважень та вчиняли дії щодо виконання виконавчого провадження, а державний виконавець Кухар І.Б. перебувала у відпустці у період з 05.05.2015 року по 29.07.2015 року і не виконувала своїх посадових обов'язків.
Крім того, ОСОБА_3 в своїх заявах від 11.03.2015 року та 30.03.2015 року просив ВДВС Сокальского РУЮ зупинити виконання виконавчого документа, тобто фактично просив не вчиняти жодних дій щодо виконання виконавчого листа до ухвалення судом рішення по іншій справі.
Посилання суду на те, що державним виконавцем при виконанні виконавчого провадження не було застосовано до ОСОБА_5 штрафних санкцій у відповідності до ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження» та п. 8.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, на думку ВДВС Сокальського РУЮ є неправомірним, оскільки дані норми стосуються лише виконавчих документів зобов'язального характеру та рішень про поновлення на роботі, а не рішень судів про стягнення коштів, до яких відноситься і вищевказане.
Просить ухвалу суду скасуватита постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції у Львівській області перебував виконавчий лист №1321/3725/2012, виданий Сокальським районним судом 16.05.2013 p., про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 55 538,03 грн., та 04.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві в порядку п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно виконавчого листа №1321/3725/2012, виданого Сокальським районним судом 16.05.2013 p., встановлено, що з ОСОБА_5 стягнуто на користь ОСОБА_3 43 651, 38 грн. відшкодування майнової шкоди внаслідок пошкодження автомобіля, 10 000грн. не отриманої орендної плати згідно договору оренди №0148/10 від 04.09.2010р. та 1000 грн. відшкодування завданої моральної шкоди.
01.12.2014 року державним виконавцем Кухар І.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45650711.
Також, вбачається, що 19.12.2014 року державним виконавцем скеровано запити у реєструючі установи: Червоноградське ВРЕР ДАІ, адресне бюро УВС у Львівській області, УПФУ у Сокальському районі, Інспекцію сільського господарства у Львівській області, Управління держкомзему в Сокальському районі, Червоноградське МБТІ, районний центр зайнятості населення.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.12.2014 року у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні.
Згідно відповіді ДПС України від 22.12.2014 року ОСОБА_5 як платник податків не числиться, відкриті рахунки в установах банків відсутні, інформація щодо суми доходу - відсутня.
Згідно відповіді ПФУ від 15.01.2015 року інформація про отримання доходів відсутня.
Як вбачається з постанови про арешт боржника від 19.12.2014 року, державним виконавцем накладено арешт майна боржника ОСОБА_5 та оголошено заборону на його відчуження.
Відповідно до постанови від 19.12.2014 року до боржника застосовано привід у відділ ДВС Сокальського РУЮ на 26.12.2014 року.
Також, 10.02.2015 року державним виконавцем повторно скеровано запити у реєструючі установи: Червоноградське ВРЕР ДАІ, Інспекцію сільського господарства у Львівській області.
Згідно акта державного виконавця від 24.02.2015 року встановлено, що ним здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 та майна, на яке можна звернути стягнення, державним виконавцем не виявлено.
За ухилення від виконання рішення суду 04.12.2013 року у Сокальський РВ ГУМВСУ у Львівській області направлено подання про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності. 23.12.2014 року СВ Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області винесено постанову про закриття кримінального провадження. 31.01.2015 року прокуратурою Сокальського району дана постанова скасована, матеріали кримінального провадження направлені в СВ Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області для подальшого досудового розслідування.
Оскільки, 04.12.2013р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та відсутнє клопотання заявника про поновлення строку звернення до суду зі скаргою, суд першої інстанції підставно відмовив ОСОБА_3 у задоволенні скарги в частині , що стосується дій державного виконавця Кравець М.В. та начальника відділу ДВС Сокальського РУЮ у виконавчому провадженні №38282984.
Визнаючи бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції у Львівській області Кухар І.Б. та в.о. начальника відділу ДВС Сокальського РУЮ Варениця Т.В. у виконавчому ппровадженні №45650711, суд виходив з тих підстав, що державний виконавець Кухар І.Б. про виконавчому провадженню примусового виконання рішення Сокальського районного суду Львівської області від 08.02.2013 року не вчинила всіх необхідних дій, що спрямовані на примусове виконання зазначеного рішення суду, а в.о. начальника відділу ДВС Сокальського РУЮ Варениця Т.В. здійснено неналежний контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішення державним виконавцем, якому такий є підпорядкований.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав та свобод.
На підставі ч. 2 ст. 385 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Однак, звявник ОСОБА_3 не заявляв клопотання про поновлення строку для подання скарги.
За відсутності клопотання заявника про поновлення строку звернення до суду зі скаргою, суд підставно відмовив у задоволенні скарги в частині, що стосується дій державного виконавця Кравець М.В. та начальника відділу ДВС Сокальського РУЮ у виконавчому провадженні №38282984.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;
Також, згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;
4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;
5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;
8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;
9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;
10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;
12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;
15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо
звернути стягнення;
16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;
18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;
19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих листів, що видаються судами.
Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Згідно абз.2. п.3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.
Також, на підставі п. 7.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802, при виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум коштів, що перевищують три мінімальні розміри заробітної плати, державний виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника шляхом направлення відповідних запитів, а також перевіряє майновий стан боржника.
Як вказано в п. 8.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802, у разі невиконання боржником рішення у встановлений державним виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 89 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.
Статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
У відповідності до ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
На підставі п.1.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802, безпосередній контроль за діями державного виконавця покладається на начальників відділів примусового виконання рішень та начальників відділів державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції (далі - начальник відділу).
В постанові державного виконавця від 01.12.2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП №45650711 державним виконавцем не зазначено строк, до настання якого боржнику запропоновано добровільно виконати рішення суду, що може стати перешкодою для вчинення дій державного виконавця по виконанню рішення суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
З врахуванням усього вищенаведеного, вбачається, що державний виконавець відділу ДВС Сокальського РУЮ у Львівській області Кухар І.Б. по виконавчому провадженню №45650711 по примусовому виконанню рішення Сокальського районного суду Львівської області від 08.02.2013 року не вчинила всіх необхідних дій, спрямованих на примусове виконання зазначеного рішення суду, які провадяться на підставах, та в межах повноважень осіб, визначених Законом України «Про виконавче провадження», іншими оперативно-правовими актами: Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №515/5 від 02.04.2012 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 89/20802. Державним виконавцем не вчинено дій спрямованих на витребування інформації від органів, якими проігноровано його запити.
Таким, чином слід вважати, що не вчинивши всіх необхідних дій, спрямованих на примусове виконання зазначеного рішення суду державний виконавець допустив бездіяльність, а в.о. начальника відділу ДВС Сокальського РУЮ Варениця Т.В. як керівник державного виконавця, вчинив неправомірні дії шляхом неналежного контролю за виконанням згаданого виконавчого провадження.
Що ж до доводів апеляційної скарги в частині, що ОСОБА_3 в своїх заявах від 11.03.2015 року та 30.03.2015 року просив про зупинення виконавчого провадження слід зазначити, що ст.ст. 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави, з яких державний виконавець може чи зобов'язаний зупинити виконавче провадження. Підстави зазначені в заявах ОСОБА_3 від 11.03.2015 року та від 30.03.2015 року не відносяться до таких, на підставі яких можна було б зупинити виконання виконавчого провадження.
Також слід зазначити, що на період перебування державного виконавця Кухар І.Б. у відпустці в період з 05.05.2015 року по 05.07.2015 року, виконання її обов'язків покладено на Вареницю Т.В. В матеріалах справи відсутні будь які докази стосовно проведення виконавчих дій по згаданому виконавчому провадженню в даний період. На час постановлення рішення судом першої інстанції державним виконавцем також допущено порушення строку провести виконавчі дії з виконання рішення, оскільки такі дії проводяться протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, проаналізувавши долучені до матеріалів справи докази, суд першої інстанції постановив законну і обгрунтовану ухвалу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у задоволенні такої скарги апелянту слід відмовити, а ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 314 ч. 1 п. 4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції відхилити.
Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 16 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Кабаль І.І.
Судді: Копняк С.М.
Монастирецький Д.І.