Справа №22ц-5035/2010 Головуючий у 1 інстанції Мусієвський В.Є.
Категорія 57 Доповідач: Мусіна Т.Г.
13 липня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого Штефаніци Ю.Г.
Суддів Мусіної Т.Г., ЮхименкаА.Г.
при секретарі: Панчуку І.С.
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області
на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 листопада 2009 року, -
встановила:
У березні 2009 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області про зобов'язання здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії.
В обгрунтування позовних вимог вказував на те, що він відноситься до категорії „діти війни” та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що такі виплати йому не проводяться у розмірі, встановленому законом, просив поновити пропущений строк та зобов'язати відповідача здійснити ці нарахування та виплату за періоди з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 01 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 1646 (одна тисяча шістсот сорок шість) гривень 07 копійок.
Постановою Пустомитівського районного суду від 25 листопада 2009 р. позов задоволено частково. Поновлено пропущений строк звернення до суду.
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області протиправною, в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.6 закону України „Про соціальний захист дітей війни.”
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФ в Пустомитівському районі Львівської області, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як було встановлено судом, позивачка є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" і відповідно до ст.6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсі в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п.12 ч.1 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на2007 рік” призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захисті дітей війни”, з урахуванням ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Статтею 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у розмірі 50- відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6- рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” щодо зупинення дії ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” викладено в такій редакції „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного» довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чиї державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів „.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10- рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими крім; того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня; ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.
За таких підстав суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, є обґрунтованими.
Також судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст.28 Закону України „.Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни' застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни” доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виконання спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків встановлених обставин справи.
Керуючись п.п.1,2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1691 -УІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами”, ч. 1 ст. 304 - 1, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області відхилити.
Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.
Головуючий Штефаніца Ю.Г.
Судді Мусіна Т.Г.
ОСОБА_3