Справа № 22-6444/06 Головуючий у 1 інстанції
Громов І.Б. Суддя доповідач Крилова О.В.
05 грудня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Запорізької
області у складі:
Головуючого Крилової О.В.
Суддів Стрелець Л.Г.
Подліянової Г.С. при секретарі Віннік І.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Стальконструкція - 103 ЛТД" на рішення Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 06 вересня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Стальконструкція - 103 ЛТД", третя особа директор ТОВ «Сталь конструкція - 103 ЛТД" Лемеш Анатолій Борисович про зміну формулювання причин звільнення, відшкодування матеріальних та моральної шкоди,
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Сталь конструкція - 103 ЛТД", третя особа Лемеш А.Б. про зміну формулювання причин звільнення, відшкодування матеріальних та моральної шкоди.
В позові зазначала, що вона з 1997 року працювала на підприємстві відповідача. 14.02.2006 року вона написала заяву про звільнення з підприємства у зв'язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору за п. З ст. 38 КЗпП України. Коли вона отримала трудову книжку, то побачила, що звільнена за власним бажанням. З нею був проведений рахунок за відпрацьований час, але вихідна допомога у розмірі тримісячного середнього заробітку не виплачена. Крім того, вона має право на додаткову відпустку, як одинока мати. Тому вважає, що їй повинні сплатити компенсацію за невикористані відпустки з 1996 року по 2006 рік. Крім того не згодна, що її лишили 20 % щомісячної грошової винагороди за грудень у розмірі 90,94 грн., оскільки відпрацювала повний робочий місяць та їй не виплачена сума 56,14 грн. за 14.01.2006 року за вихідний день. Просила змінити формулювання причини звільнення, стягнути вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку - 3727,6 грн., компенсацію за невикористані додаткові відпустки 2454 грн., грошову винагороду за грудень 2005 року в сумі 90,94 грн., 56,14 грн. за роботу у вихідний день 14.01.2006 року. Крім того, вважає, що їй заподіяна моральна шкода, оскільки їй не надали у липні 2005 року додаткову відпустку вона не мала можливості підтримати доньку на вступних іспитах до університету. В рахунок відшкодування моральної шкоди просила стягнути 1700 грн.
В процесі розгляду справи позивачка уточнила та доповнила свої позовні вимоги. Просила стягнути 3727,23 грн. - вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, 1984,41 грн. - компенсацію за невикористані додаткові відпустки, 59,88 грн. -за роботу у вихідний день 14.01.2006 року, доплату до подвійного розміру за роботу у вихідні дні 15, 22, 29 жовтня 2005 року у розмірі 130,06 грн., доплату за розширення зони у робочі дні в розмірі 218,13 грн., моральну шкоду в сумі 1700 грн., судові витрати 19 грн., послуги адвоката 202 грн., транспортні витрати для поїздок за консультаціями до юристів в розмірі 250,75 грн.
Рішенням Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 06 вересня 2006 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ТОВ «Сталь конструкція - 103 ЛТД" змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 вказати, що вона звільнена за власним бажанням у зв'язку з невиконанням адміністрацією підприємства законодавства про працю на підставі п. З ст. 38 КЗпП України. Внести відповідний запис до трудової книжки.
Стягнуто з ТОВ «Сталь конструкція - 103 ЛТД" на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі - 3727,23 грн., компенсацію за додаткову щорічну відпустку у розмірі 392,28 грн., судові витрати у розмірі 17 грн. та 200 грн. за надання юридичної допомоги за складання позову, а всього 4336,51 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Сталь конструкція - 103 ЛТД" просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Досліджуючи обґрунтованість позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачка просила звільнити її у зв'язку з невиконанням адміністрацією відповідача законодавства про працю, і, з урахуванням обставин справи, мала на це підстави.
Так, позивачка посилалася на підтвердження своїх доводів на те, що неодноразово зверталася у різні інстанції, в ому числі в управління праці та соціального захисту населення Заводської рай адміністрації.
У довідці з питань перевірки додержання законодавства про працю, складеній за наслідками перевірки її звернення, було відображено численні порушення законодавства про працю, які не були повністю спростовані при розгляді справи.
Територіальною державною інспекцією праці у Запорізькій області також розглядалась заява позивачки про порушення трудових прав, і під час перевірки були підтверджені факти системного порушення законодавства, зокрема щодо тривалості робочого часу, граничних норм застосування надурочних робіт, порядку надання відпусток на ін.
Такі порушення стали підставою для притягнення директора підприємства відповідача до адміністративної відповідальності, що підтверджено постановою суду.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позов в частині зміни формулювання звільнення обґрунтований і зобов'язав відповідача зазначити, що позивачка звільнена за власним бажанням у зв'язку з невиконанням адміністрацією підприємства законодавства про працю на підставі п. 3 ст. 38 КЗпПУ.
Стягнення з відповідача на користь позивачки вихідної допомоги у розмірі визначеному законом та компенсації за додаткову щорічну відпустку а також інших витрат ґрунтується на законі.
За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ТОВ «Сталь конструкція - 103 ЛТД" відхилити.
Рішення Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 06 вересня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили, з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.