05.11.2015 Справа №607/15888/15-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого - Братасюка В.М.
за участю секретаря - Чичкевич О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідач ніколи не проживав та не проживає за зазначеною адресою, його особистих речей там немає і він не бере жодної участі по оплаті комунальних послуг.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
У відповідності до ст.169 ч.4 ЦПК України, суд вважає неявку відповідача неявкою без поважних причин, що не перешкоджає заочному розгляду справи у його відсутності та постановленню заочного рішення на підставі наявних доказів про права і взаємовідносини сторін.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, судом встановлені наступні обставини:
ОСОБА_1 на праві особистої власності належить 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, який розташований АДРЕСА_1, що стверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 28.01.1995року та реєстраційним посвідченням, виданим Тернопільським МБТІ від 20.02.1995року.
Відповідно до відмітки про реєстрацію у Будинковій книзі, ОСОБА_2 був зареєстрований у житловому будинку АДРЕСА_1 18.01.2000року.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 не проживає і його особистих речей там немає, що підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, які показали, що ОСОБА_2 фактично за вище зазначеною адресою ніколи не проживав і не проживає.
Таким чином встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований, однак не проживає АДРЕСА_1, без поважних причин понад один рік і у відповідності до ч.2 ст.405 Цивільного кодексу України може бути визнаний таким, що втратив право на житло за вказаною адресою.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення прав позивача зі сторони відповідача, які підлягають захисту, шляхом визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням АДРЕСА_1.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 213, 215, 223-226, 292, 294 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 487,20грн. сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, подавши апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення заочного рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк